Справа № 947/19088/24
Провадження № 1-кс/947/10308/24
05.08.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 о розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 що погоджено з прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків для проведення експертиз у підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024року за № 12024162480000497, -
Слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням погоджено з прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків для проведення експертиз у підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024року за № 12024162480000497.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480000593 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, маючи умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , біля ресторану «Артшат», вступивши у попередню змову з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрілись із потерпілим ОСОБА_7 та почали здійснювати на останнього психологічний тиск, погрожуючи фізичною розправою та застосовуючи фізичну силу, що спричинила потерпілому ОСОБА_7 фізичний біль, висунули потерпілому протиправну вимогу на передачу грошових коштів у сумі 1000 доларів США та заволоділи валізою потерпілого в якому містились його робочі інструментами, з метою забезпечення повернення ОСОБА_7 неіснуючого боргу в розмірі 1000 доларів США.
З метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення слідчим надано доручення оперативним співробітникам в порядку ст. 40 КПК України з метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
За результатами виконання вказаного доручення та в ході досудового розслідування встановлено, що до вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, спільно з іншими встановленими особами, здійснює вимагання про передачу грошових коштів потерпілим ОСОБА_7 у сумі 2000 доларів США та потерпілим ОСОБА_8 у сумі 1000 доларів США.
18.06.2024 ОСОБА_5 було затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, а 19.06.2024 останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
21.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 15.08.2024.
25.06.2024 з метою відібрання геномної інформації підозрюваного на виконання Закону України 2391-IX «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» від 09.07.2022, слідчим було винесено постанову про відбір біологічного матеріалу.
26.06.2024 з метою виконання вказаної постанови слідчим СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 спільно з начальником СКЗ СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_9 , у присутності захисника підозрюваного ОСОБА_5 , відвідано ДУ «Одеський слідчий ізолятор», утім ОСОБА_5 , який утримується у даному пенітенціарному закладі, відмовився в добровільному наданні біологічних зразків для проведення експертних досліджень, мотивуючи свою відмову власними релігійними переконаннями.
Прокурор в судовому засіданні просив вказане клопотання задовольнити, оскільки у випадку відмови підозрюваного у добровільному надання зразків наявні підстави для примусового їх відібрання за ухвалою суду.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки зібрання доказів у примусовому порядку забороняється, а необхідність їх відібрання не доведено.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по матеріалах, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя прийшов до висновку про залишення його без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України наголошує на тому, що кожен має право на повагу до його гідності, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною ст. 242 КПК України визначені підстави проведення експертизи, а саме зазначено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Згідно ч.3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Частиною 1 статті 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Частиною 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Стаття 63 Конституції України надає загальне право не свідчити проти себе та своїх близьких. Особа не несе відповідальності за відмову надавати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Яллох проти Німеччини» зазначено, що суд був послідовний у тому, що право не викривати себе, перш за все, стосується поваги до рішення обвинуваченої особи зберігати мовчання. У правових системах країн - учасниць Конвенції та в інших системах загальновизнаним є те, що це не поширюється на використання в кримінальних процедурах матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого шляхом примусу, але існування, яких не залежить від волі обвинуваченого, таких як, наприклад, документи, вилучені на підставі ордера, дихання, кров, сеча, волосся або зразки голосу і тканин для проведення тесту на ДНК.
Біологічні зразки ЄСПЛ розглядаються як фізичні чи об'єктивні проби, що використовуються у криміналістичному аналізі і до яких не застосовується право не свідчити проти себе («PG и JH проти Сполученого Королівства»), проте такі процедури не повинні досягати мінімального рівня жорстокості, за якого вони становили б порушення ст. 3 ЄКПЛ («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Щоб одержати такі матеріали, зазвичай підозрюваного просять пасивно витримати незначне порушення його фізичної цілісності або отримують матеріал, який виробляється в процесі природної життєдіяльності організму («Сондерз проти Сполученого Королівства», без завдання ризику для здоров'я («Яллох проти Німеччини»).
Окрім того, право не свідчити проти себе розуміється як право особи не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення висунутого проти неї, та відмовитися відповідати на запитання у будь-який момент.
Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 18.02.2021 (справа № 193/375/19) звернув увагу на те, що така процесуальна дія, як отримання зразків для експертизи, пов'язана з необхідністю отримання доказів, які носять об'єктивний характер, і не залежать від волі особи, у якої вони відбираються, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на змісті отриманих під час цієї дії результатів.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480000593 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
У вказаному провадженні підозрюється ОСОБА_5 якого 19.06.2024 останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання, 09.07.2022, слідчим було винесено постанову про відбір біологічного матеріалу
Між тим, на час розгляду клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, слідчому судді не надано доказів призначення у кримінальному провадженні експертизи, для проведення якої органу досудового розслідування необхідно отримати зазначені у клопотанні зразки, як і відсутнє клопотання експерта про дання таких біологічних зразків.
Відтак, за відсутності постанови слідчого про призначення експертизи та відповідного обґрунтування необхідності отримання зразків для проведення експертизи, відповідно до положень ст. 245 КПК України, суд не вбачає підстав для примусового відібрання біологічних зразків у ОСОБА_5 о.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до якого відкрите кримінальне провадження та в межах якого подано вказане клопотання, а також необґрунтованість та його недоведеність примусового відібрання біологічних зразків у ОСОБА_5 о. слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159,161-166, 241, 245 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 що погоджено з прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків для проведення експертиз у підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024року за № 12024162480000497- залишити без задоволення.
Згідно вимог ст.309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1