Справа № 441/1432/24 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 33/811/1163/24 Доповідач: Березюк О. Г.
06 серпня 2024 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Стабрина В.В., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 26.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 06.06.2024 року о 22 год. 09 хв. в селі Долиняни, вул.Озерна, 2, Львівської області, керував автомобілем «ВАЗ 21043», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився, зі застосуванням приладу алкотест «Драгер» 6820, на місці зупинки транспортного засобу, та результат огляду - 0,52 проміле (проба позитивна), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху,.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки здійснював керування транспотним засобом на вимогу працівника поліції, який просив переставити автомобіль на інше місце, а тому апелянт вважає, що працівники поліції вчинили провокацію, також в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом, та в матеріалах справи відсутні докази доведення цього факту. Також апелянт зазначає, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення з порушенням вимог законодавства, без участі захисника особи, без роз'яснення прав і обов'язків особи. Крім цього, апелянт вказує, що працівниками поліції проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння з порушенням законодавчо визначеної процедури, зокрема не забезпечили проведення повторного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки апелянт висловив незгоду з пройденим оглядом на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, також зазначає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є неповними.
Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому зазначає, що не був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, про постанову дізнався лише 12.07.2024 року при зверненні до суду, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши матеріали справи № 411/1432/24, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи судом першої інстанції.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №822701 від 06.06.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.3), відеозаписами, що міститься в матеріалах справи, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального приладу Драгер, в подальшому не заперечував результат пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.5), результатом спеціального приладу Драгер, яким встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю на рівні 0.52 проміле (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.06.2024 року (а.с.6).
Огляд водія ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, а саме на місці зупинки транспортного засобу.
Апеляційний суд вважає надуманими мотиви апеляційної скарги про те, що працівниками поліції була вчинена провокація, яка проявилась у тому, що ОСОБА_1 перегнав автомобіль в інше місце лише на вимогу працівників поліції, оскільки такий факт не підтверджується жодними наявними у матеріалах справи доказами та розцінюється апеляційним судом лише як спосіб захисту з метою уникнення справедливого покарання за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Більше того, із відеозаписів з відеореєстратора автомобіля працівників патрульної поліції та нагрудної відеокамери (відеофайли із назвою: 1)Video 2024-06-07 at 09.25.14; 2) 01832_00183220240606221251_006А)) чітко вбачається, що працівниками патрульної поліції за допомогою проблискових маячків був зупинений автомобіль «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував саме ОСОБА_1 та який після зупинки автомобіля вийшов із автомобіля з боку водія. При зупинці працівник поліції одразу ж повідомив водію ОСОБА_1 причини зупинки транспортного засобу та висловив вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.