Справа № 420/15930/24
05 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Радчука А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.02.2024 р. № 6380/15-32-07-06-20 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 58 450,00 грн.;
судові витрати стягнути з відповідача.
Адміністративний позов надійшов за допомогою системи “Електронний суд”.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що у період з 23 по 29 січня 2024 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за місцем знаходження бару-ресторану ВК «Greal Resort», що знаходиться за адресою: с.Поляниця, уч.Вишні, 306, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. За результатами проведення фактичної перевірки посадовими особами ДПС було складено Акт (довідка) фактичної перевірки № 09007 від 29 січня 2024 року (номер та дата реєстрації в ДПС від 30.01.2024, № 2124/09/18/ РРО/ НОМЕР_1 ), яким встановлено нібито порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, а саме - порушення ведення обліку товарних запасів. За результатами фактичної перевірки відносно позивача складений Протокол №287 про адміністративне правопорушення від 29 січня 2024 року за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У подальшому на підставі Акту фактичної перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.02.2024р. № 6380/15-32-07-06-20 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 58 450,00 грн.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2024р. № 6380/15-32-07-06-20 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 58 450,00 грн., що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
У своїх доводах щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 ведеться облік товарних запасів, що виключає здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою у встановленому порядку. Ведення належного обліку товарів, продаж яких здійснює ФОП ОСОБА_1 , підтверджується відповідними видатковими накладними на товар (копії додаються до позову) та заповненою Книгою ведення обліку товарних запасів за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (копія додається).
Як зазначає позивач, під час проведення фактичної перевірки працівником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 були надані пояснення (копія додається), в яких вказано, що «Форма обліку та документи про походження товару зберігаються в одеському офісі.». Зі змісту п. 1.2. Акту фактичної перевірки слідує, що посадовим особам контролюючого органу було відомо про те, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Однак, посадові особи ДПС не взяли цю інформацію до уваги та не надали часу для того щоб зробити копії або передати оригінали документів з офісу у м. Одесі за місцем реєстрації ФОП ОСОБА_1 до місця проведення перевірки.
За наведених обставин, позивач вважає висновки, викладені в Акті фактичної перевірки, щодо здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів, недоведеними та помилковими, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні без виклику сторін.
Також цією ухвалою витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 19.02.2024 р. № 6380/15-32-07-06-20 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 58 450,00 грн.; інші наявні докази, що стосуються предмету спору.
14.06.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує.
Так, відповідач зазначив, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до наказу від 22.01.2024 № 154-п та направлень на перевірку від 22.01.2024 №№ 256, 257 здійснено перевірку позивача за адресою господарського об'єкту: ВК «Graal Resort», вул. Вишні, 306, с. Паляниця. Відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених законодавством, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області по відповідному адресу здійснено виїзд на фактичну перевірку, пред'явлені службові посвідчення, відповідні направлення на перевірку та копію наказу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після ознайомлення з наказом та направленнями, останні розписались у відповідних направленнях та було розпочато фактичну перевірку.
За результатом фактичної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 29.01.2024, зареєстрований 30.01.2024 № 2124/09/18/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення, зокрема п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення порядку товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів. Вартість товарів, необлікованих в установленому порядку, становить 58 450,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.02.2024 № 6380/15-32-07-06-20 на суму штрафних санкцій 58 450,00 грн.
По суті виявлених порушень відповідач наголосив, що ФОП ОСОБА_1 не надано у паперовій або електронній формі документів, які б підтверджували облік та походження товарів, які знаходились в реалізації, що зафіксовано в акті перевірки та є порушенням п. 12 ст. 3 Закону №265.
Що стосується доводів позивача про те, що під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу було повідомлено, що Форма обліку та документи про походження товару зберігаються в одеському офісі, натомість посадові особи контролюючого органу не надали часу для передачі копій або оригінали документів з офісу з місця реєстрації ФОП ОСОБА_1 до місця проведення перевірки, відповідач пояснював, що фактична перевірка проводиться 10 днів, тому позивач мав можливість та час для надання необхідних для перевірки документів до дати закінчення фактичної перевірки.
З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.02.2024 № 6380/15-32-07-06-20 на суму штрафних санкцій 58 450,00 грн. відповідач вважає законним, а позовні вимоги - необґрунтованими.
14.06.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив представник позивача всупереч доводам відповідача про те, що позивач мав час та можливість для надання необхідних для перевірки документів до дати закінчення фактичної перевірки зазначив, що посадовими особами контролюючого органу під час перевірки не було вручено ФОП ОСОБА_1 жодного письмового запиту про надання документів. При цьому, наданими до суду разом з позовною заявою документами, підтверджується ведення належного обліку товарів, продаж яких здійснює ФОП ОСОБА_1 (відповідні видаткові накладні на товар та заповнена Книга ведення обліку товарних запасів за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496). Крім того, вказані документи, були надані позивачем до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 354/348/24.
Таким чином, представник позивача наполягає на тому, що ФОП ОСОБА_1 ведеться облік товарних запасів, що виключає здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою у встановленому порядку, та підстави для притягнення до відповідальності.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 19.05.2023 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Южненська ДПІ, дата взяття на облік 22.05.2023 року; адреса державної реєстрації фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 33).
Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД зареєстровані: Основний: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; Інші: 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
У період з 23.01.2024 року по 29.01.2024 року на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 22.01.2024 року №154-п та направлень на перевірку від 22.01.2024 року №№ 256, 257 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка господарської одиниці бар-ресторан ВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: вул. Вишні, 306, с. Поляниця, Івано-Франківської області, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с. 54-55).
Перевірка проведена у присутності: ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів - не пред'явлено.
На момент перевірки ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування.
За результатами проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області складено Акт (довідка) фактичної перевірки № 09007 від 29.01.2024 року, номер та дата реєстрації в органі ДПС від 30.01.2024 року, № 2124/09/18/ РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 18-19, 56-57).
У висновку Акту фактичної перевірки від 30.01.2024 року № 2124/09/18/ РРО/ НОМЕР_1 зафіксовані порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку».
У пп. 2.2.20 Акту перевірки наведений опис виявлено порушення, а саме: «порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері громадського харчування, а саме: - порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів; електронну чи паперову форму обліку, первині документи (їх копії), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місті продажу (господарському об'єкті) до перевірки не надано. Вартість товарів, необлікованих в установленому порядку становить 58450,0 грн. (додаток №3).».
Додатки до акту перевірки: Опис готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків; Пояснення ОСОБА_2 ; фіскальний чек, F-звіт за 23.01.2024; Додаток №3 - «Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ)» станом на 23.01.2024 року (дата початку перевірки) при перевірці господарської одиниці бар-ресторан ВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) станом на 23.01.2024 року складена на товар загальною вартістю 58450,0 грн. (а.с. 20-21, 58 зворот.стор.).
ФОП ОСОБА_1 з актом перевірки ознайомлений та примірник отримав, що засвідчив власним підписом в акті перевірки, у графі «зауваження до акта перевірки» зазначено «немає».
Супровідним листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.02.2024 року вих. №312/7/09-19-07-06-20 матеріали фактичної перевірки, а саме Акт фактичної перевірки від 30.01.2024 року № 2124/09/18/РРО/ НОМЕР_1 з додатками та розрахунок штрафних санкцій, надіслані на адресу Головного управління ДПС в Одеській області, тобто за місцем податкового обліку ФОП ОСОБА_1 (а.с. 56).
На підставі акту фактичної перевірки від 30.01.2024 року № 2124/09/18/РРО/3300606657 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 6380/15-32-07-06-20 від 19.02.2024 року форми «С», яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-В “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у сумі 58450,00 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (а.с. 22).
Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням № 6380/15-32-07-06-20 від 19.02.2024 року про застосування штрафу за порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-В у розмірі вартості необлікованих товарів у сумі 58450,00 грн., що стало підставою звернення до суду із цим позовом.
Позивач наполягає на тому, що ФОП ОСОБА_1 ведеться облік товарних запасів на підтвердження чого до суду надані копії видаткових накладних та Книгу обліку товарних запасів (а.с. 23-37).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до пп. 20.1.4, пп. 20.1.10, пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Статтею 80 Податкового кодексу України визначений порядок проведення фактичної перевірки.
Згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема на реалізацію функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Так, відповідно до ст. 19-1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:
19-1.1.4. здійснюють контроль, зокрема за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 20220 року по справі №815/1978/18 навів такі правові висновки: Норма цього підпункту (пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” покладені на відповідача (мається на увазі орган ДПС). Контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу.
Відповідно до п. 80.4, п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як встановлено судом з матеріалів справи, посадові особи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області були допущені до проведення фактичної перевірки господарської одиниці бар-ресторан ВК «Greal Resort», що знаходиться за адресою: вул. Вишні, 306, с. Поляниця, Івано-Франківської області, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Перевірка проведена у присутності: ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів - не пред'явлено.
На момент перевірки ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Згідно з п. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України, відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Як встановлено судом, за результатами проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області складено Акт (довідка) фактичної перевірки № 09007 від 29.01.2024 року, номер та дата реєстрації в органі ДПС від 30.01.2024 року, № 2124/09/18/ РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 18-19, 56-57).
ФОП ОСОБА_1 з актом перевірки ознайомлений та примірник отримав, що засвідчив власним підписом в акті перевірки, у графі «зауваження до акта перевірки» зазначено «немає».
На підставі викладеного, судом не встановлено порушень з боку контролюючого органу при проведенні та оформленні результатів фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано до контролюючого органу заперечень до акта фактичної перевірки та додаткових документів і пояснень.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням № 6380/15-32-07-06-20 від 19.02.2024 року про застосування штрафу за порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-В у розмірі вартості необлікованих товарів у сумі 58450,00 грн.,
Отже, суд надає оцінку правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення № 6380/15-32-07-06-20 від 19.02.2024 року про застосування штрафу за порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-В.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР (у редакції від 31.12.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон від 06.07.1995 № 265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
У такій редакції абз. 1 пункту 12 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР викладено відповідно до Закону № 1914-IX від 30.11.2021 (набув чинності 01.01.2022).
До цих змін пункт 12 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР діяв у редакції Закону № 128-IX від 20.09.2019, яка передбачала:
« 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).».
Судом встановлено, що на момент перевірки ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, відтак на нього поширюються обов'язок ведення обліку товарних запасів, передбачений п. 12 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пунктів 19, 20 розділу І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців”, пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі - Порядок ведення типової форми № 261).
Абзацом 2 пункту 1 розділу І Порядку ведення типової форми №261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно пункту 2 розд. І Порядку ведення типової форми №261, облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 затверджений Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (надалі - Порядок №496).
Порядок №496 набув чинності 26.11.2021 року.
У пункті 2 розд. І Порядку №496 наведені значення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
місце продажу (господарський об'єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);
місце зберігання - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;
товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Згідно пункту 1 розд. ІІ Порядку №496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Відповідно до пункту 2 розд. ІІ Порядку №496, форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі
Згідно пунктів 3-5 розд. ІІ Порядку №496, ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:
1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;
2) у графі 2 - дата здійснення запису;
3) у графах 3-6 - реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);
4) у графі 7 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;
5) у графі 8 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).
Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:
продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій;
внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання;
знищення або втрата товару;
повернення товару постачальнику;
використання товарів на власні потреби;
6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.
Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.
Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів.
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Згідно пункту 10 розд. ІІ Порядку №496, Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Згідно вимог пункту 11 розд. ІІ Порядку №496, Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Отже, із прийняттям Порядку №261 та Порядку №496 існує чіткий встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів (їх походження і обліку) в розумінні положень пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР.
У свою чергу статтею 20 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Наявність самих по собі документів про "походження" (придбання) товарів, без щоденного ведення (заповнення) Типової форми, не робить їх документами, які засвідчують "облік" товарних записів.
Верховний у подібних правовідносинах, зокрема висловився щодо правового регулювання пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР і наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 за №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (надалі по тексту також - Наказ №481).
Верховний Суд переглядаючи в касаційному порядку адміністративній справи №816/2932/15 і №808/2540/16 дійшов наступних висновків:
- « 15. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо до закінчення перевірки або у зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи у платника податків відсутні.
16. … фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.
17. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, зокрема Книги обліку доходів і витрат є, накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
18. Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат.
19. До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі передбачену статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".».
Згідно з інформацією в Акті перевірки, суть порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів, полягало саме у тому, що до перевірки не було надано електронну чи паперову форму обліку, первині документи (їх копії), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місті продажу (господарському об'єкті).
Вартість товарів, необлікованих в установленому порядку становить 58450,0 грн., що відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) станом на 23.01.2024 року (а.с. 20-21, 58 зворот.стор.).
Вирішуючи спірні правовідносини, судом виявлено, що позивачем не надано будь-яких доказів ведення Книги обліку доходів і витрат, Типової форми, Форми ведення обліку товарних запасів, тобто документів, які підтверджують облік та походження товарів, як станом на момент проведення фактичної перевірки, так і після її проведення.
При цьому, саме необлікування станом на 23.01.2024 року (дата початку проведення фактичної перевірки) на об'єкті перевірки наявного товару стало юридичною підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР, а саме не здійснення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у встановленому законодавством порядку.
Вказані висновки контролюючого органу, в силу наведених норм законодавства, суд вважає вірними та обґрунтованими.
Згідно доводів позову, позивач не заперечує факту відсутності первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місті продажу, пояснюючи це тим, що ці документи зберігаються в «одеському офісі», оскільки ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач стверджує, що посадові особи ДПС не надали часу для того щоб зробити копії або передати оригінали документів з офісу у м. Одесі за місцем реєстрації ФОП ОСОБА_1 до місця проведення перевірки.
Відповідач у відзиві апелював цим доводам тим, що фактична перевірка проводиться 10 днів, тому позивач мав можливість та час для надання необхідних для перевірки документів до дати закінчення фактичної перевірки.
Надаючи оцінку наведеним доводам сторін, суд зазначає наступне.
Як передбачено пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано до контролюючого органу як під час перевірки, так і після її проведення додаткових документів і пояснень, в порядку п. 44.6 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.
Що стосується видаткових накладних та Книги ведення обліку товарних запасів, які позивачем надано до суду, суд констатує, що статтею 20 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачено, що наявність самих по собі документів про "походження" (придбання) товарів, без щоденного ведення (заповнення) Типової форми, не робить їх документами, які засвідчують "облік" товарних записів.
За таких обставин, видаткові накладні самі по собі не можуть вважатися документами, які підтверджують ведення обліку товарних запасів.
Отже, зважаючи на правове визначення статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв'язку з не відображенням позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації за встановленим порядком, застосування до нього передбачених цією статтею штрафних санкцій є виправданим та обґрунтованим.
Крім того, вирішуючи спір суд зазначає, що позивач притягнутий до відповідальності за порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі ст. 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-В “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” після скасування мораторію щодо застосування санкцій за порушення вимог цього Закону, введеного на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
07.03.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», згідно якого Розділ II "Прикінцеві положення" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються".
Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022 року, пункт 12 розділу II Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” був викладений у такій редакції: «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.».
01.08.2023 року набув чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким пункт 12 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” викладено у такій редакції: « 12. Суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор"».
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2024 р. № 6380/15-32-07-06-20 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 58 450,00 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат, які складаються з витрат на сплату судового збору, не здійснюється.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у період з 08.07.2024 року по 02.08.2024 року у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 05 серпня 2024 року (перший робочий день).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.