61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
14 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-3041/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Сущенко А.С.,
за участю представника позивача Удовіка І.М., представника відповідача Яковлевої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010р. по справі № 2-а-3041/10/2070
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ - УКРАЇНА" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасуваання податкових повідомлень- рішень,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0000112320/0 від 09.03.2010 року про визначення позивачеві податку на прибуток приватних підприємств у сумі 728166,65 грн., в т.ч. за основним платежем -517416,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -210749,99 грн.; № 0000122320/0 від 09.03.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 630293,12 грн., в т.ч. за основним платежем -420195,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -210097,7 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000112320/0 від 09.03.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 728 166,65 грн., у т.ч. за основним платежем - 517416,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210749,99 грн. та №0000122320/0 від 09.03.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 630293,12 грн., у т.ч. за основним платежем - 420195,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210097,70 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАСТ-УКРАЇНА", код 34017436, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства ", п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.01.2010 р. по 13.02.2010 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та Державною податковою адміністрацією у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Європласт-Україна” з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., валютного законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт № 266/23-206/34017436 від 17.02.2010 р.
Перевіркою встановлено порушення пп. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємства " -завищення валових витрат на загальну суму 2069666,66 грн., у т.ч. у 4 кварталі 2008 року на суму 798000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 625000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року -646666,66 грн., у зв'язку з чим підприємству донараховано податок на прибуток у сумі 517416,66 грн.: у ІV кварталі 2008 р. на суму 199500,00 грн., у І кварталі 2009 р. на суму 156250,00 грн. та у ІІ кварталі 2009 р. на суму 161666,66 грн.; порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит на суму 420195,42 грн.: у вересні 2008 р. на суму 527,40 грн., у жовтні 2008 р. - 5522,40 грн., у листопаді 2008 р. - 70600,00 грн., у грудні 2008 р.- 89212,28 грн., у березні 2009 р. - 125000 грн., у квітні 2009 р. - 91666,67 грн., у травні 2009 р. - 37666,67 грн.
На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем були винесені: податкове повідомлення-рішення № 0000112320/0 від 09.03.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 728166,65 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 517416,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210749,99 грн., і податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.03.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 630293,12 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 420195,42 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 210097,70 грн..
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2008 р. між ТОВ “Європласт-Україна”(Замовник) та ТОВ “Будівельна компанія “Абрис-груп”(Виконавець) було укладено договір № 30/09-М про надання консультаційних та маркетингових послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується провести роботу по дослідженню ринку виробництва, продажу та обслуговування ПЕТ-преформ на Україні, а Замовник -оплатити виконану роботу згідно договору. Даним договором встановлено порядок виконання робіт та обумовлено, що виконана робота може оформлюватися Виконавцем у вигляді звітів та рекомендацій у довільній формі, може передаватися Замовнику у письмовій, електронній або усній формі. Оплата послуг за договором здійснюється у безготівковій формі згідно акту прийому-передачі виконаних робіт.
Також ТОВ “Європласт-Україна”(Замовник) було укладено договори про надання юридичних послуг: 10.03.2009 р. - № ЮУ 1003-1 з ТОВ “БК “Абрис-груп”(Виконавець), та 06.04.2009 р.- №30/04ЮУ з ТОВ “Латем Плюс”(Виконавець), за умовами яких Виконавець зобов'язується надати, а Замовник -оплатити юридичні послуги згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
За результатами виконання вказаних договорів позивачем віднесено до складу валових витрат: у 4 кварталі 2008 року -798000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року -625000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року -646666,66 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами виконання робіт за договором № 30/09-М від 30.09.2009 р., укладеним між ТОВ “Європласт-Україна”та ТОВ “Будівельна компанія “Абрис-Груп”, було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОС-20111 від 20.11.2008 р. на загальну суму 423600,00 грн., в т.ч. ПДВ -70600,00 грн.; № ОС-22121 від 22.12.2008 р. на загальну суму 534000,00 грн., в т.ч. ПДВ -89000,00 грн.. За результатами надання послуг за договором ТОВ “Європласт-Україна”з ТОВ “Будівельна компанія “Абрис-Груп”було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3103-1 від 31.03.2009 р. на загальну суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ -125000,00 грн.; за договором з ТОВ “Латем Плюс”акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3004-1 від 30.04.2009 р. на загальну суму 550000,00 грн., в т.ч. ПДВ -91666,67 грн.; № ЮУ-2905-1 від 29.05.2009 р. на загальну суму 226000,00 грн., в т.ч. ПДВ -188333,34 грн.
Висновок про не підтвердження позивачем спірних сум валових витрат первинними документами базується на тому, що акти прийому-передачі маркетингових та юридичних послуг від ТОВ “БК “Абрис-груп”та ТОВ “Латем Плюс”складені з порушенням вимог ст.9 закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (надалі -Положення 88), оскільки не містять конкретного змісту господарської операції, вартість та одиницю виміру послуг, наданих замовнику, що унеможливлює встановлення зв'язку цих послуг з господарською діяльністю підприємства.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова діяла не на підставі та не в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, кожен з актів здачі-прийому послуг має додатки, які конкретизують зміст наданих послуг, містять перелік виконаних робіт із зазначенням вартості кожного їх виду.
Так, до актів № ОС-20111 від 20.11.2008 р. та № ОС-22121 від 22.12.2008 р., якими засвідчено надання позивачеві маркетингових послуг ТОВ “БК “Абрис-груп”, Виконавцем додано перелік конкретних виконаних робіт (збір та обробка даних для дослідження ПЕТ-ринку України та Росії, формування та направлення групи опитувачів для збору даних про виробників, які фасують продукцію у ПЕТ-тару, аналіз ринку попиту та ін.) із зазначенням вартості кожного виду робіт окремо.
До акту № ЮУ-3103-1 від 31.03.2009 р. прийому-передачі, яким відображено надання позивачеві юридичних послуг ТОВ “БК “Абрис”, Виконавцем додано перелік підприємств, яким виконавцем було направлено пропозицію укласти угоду на постачання ПЕТ-продукції, із зазначенням витрат на здійснення таких послуг (послуги пошти, представництво, переговори, відрядження та ін.).
Додатки до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЮУ-3004-1 від 30.04.2009 р. та № ЮУ-2905-1 від 29.05.2009 р., складеними ТОВ “Європласт-Україна”та ТОВ “Латем Плюс”в рамках господарської операції з надання юридичних послуг, вказано конкретну мету надання юридичних послуг позивачеві вказаним контрагентом -укладення ТОВ “Європласт-Україна”контрактів з поставки ПЕТ-преформ великих об'ємів та укупорочних двокомпонентних кришок на територію Молдови, та зазначено перелік питань, аналіз яких було здійснено для вирішення завдань, поставлених Замовником. Крім того, у даних додатках вказується, що до актів здачі-прийому робіт додаються електронні носії, що містять інформацію про надані юридичні послуги.
За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що акти прийому-передачі послуг не розкривають змісту господарської операції з надання маркетингових та юридичних послуг, та не дають змоги оцінити вартість цих робіт.
Відповідачем не надані суду докази того, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також докази про обов'язкову наявність інших документів, окрім тих, що були складені сторонами на підтвердження фактів надання та отримання маркетингових та юридичних послуг.
Колегія суддів вважає занеобхідне зазначити, що маркетингові та юридичні послуги за своєю природою не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі. Таким чином, враховуючи зазначення вартості виконаних робіт в актах прийому-передачі та додатках до них, суд вважає недоречним посилання відповідача в акті перевірки на те, що акти прийому передачі наданих послуг не містять їх вимірника у натуральному та грошовому вираженні.
З копій спірних актів прийому-передачі та додатків до них вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити первинних документів, обов'язковість яких передбачена ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: назви документів, дати і місце їх складання, назви підприємств, від імені яких складались документи, зміст господарських операцій, обсяги господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і за правильність їх оформлення, особистий підпис осіб, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та скріплені печатками Замовника і Виконавця.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача про невідповідність актів прийому-передачі маркетингових та юридичних послуг вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”та п.2.4 Положення 88.
Крім актів прийому-передачі послуг, позивачем до матеріалів справи надано копії виписок по особовому рахунку від 08.01.2009 р., 12.01.2009 р., якими підтверджено перерахування коштів на адресу ТОВ “БК “Абрис-груп”згідно договору № 30/09-М від 30.09.2008 р., а також копії актів прийому-передачі векселів серії АА № 1851508 від 17.06.2009 р., серії АА № 1851509 від 17.06.2009 р., серії АА № 1851510 від 10.10.2009 р., якими позивач розрахувався з ТОВ “Латем Плюс”.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що валові витрати ТОВ "Європласт-Україна”з придбання маркетингових та юридичних послуг у розмірі 2069666,66 грн. є такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтвердженими належним чином як відповідними актами прийому-передачі, так і платіжними документами.
Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, основним видом діяльності ТОВ "Європласт-Україна”є торгівля та посередницька діяльність на ринку ПЕТ-преформ, укупорочних ковпачків та кришок.
Враховуючи дану обставину, колегія суддів вважає очевидним зв'язок з господарською діяльністю підприємства одержання ним маркетингових послуг, що полягали у зборі та обробці даних для дослідження ПЕТ-ринку України та Росії, формуванні та направленні груп опитувачів для збору даних про виробників, які фасують продукцію у ПЕТ-тару, аналіз ринку попиту на закупорювальні ковпачки, кришки та пробки, у тому числі вплив на попит різноманітних факторів та ін., а також юридичних послуг, що включали у себе направлення пропозицій укласти угоду з ТОВ "Європласт-Україна”на постачання ПЕТ-преформ, укупорочних ковпачків та кришок 192 підприємствам України, проведення переговорів та ін..
Також колегія суддів відмічає, що позивачем до матеріалів справи надано копії контрактів № 1/04-09 від 15.04.2009 р., № 1/05-09 від 28.04.2009 р., № 01/03-09 від 21.05.2009 р. на поставку товару (двокомпонентних кришок, ПЕТ-преформ великих об'ємів, ковпачків Оіl), укладених ТОВ “Європласт-Україна”з І.M "Europlast-Chisinаu" S.R.L. (Молдова), укладення яких, на думку колегія суддів, є прямим наслідком одержання позивачем юридичних послуг від ТОВ “Латем Плюс”.
За таких обставин, з огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, колегія суддів не може погодитися з посиланням відповідача на відсутність доказів зв'язку одержаних позивачем маркетингових та юридичних послуг з його господарською діяльністю.
Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3. - 5.7. цієї статті.
У п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у про правомірність включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року, 1 та 2 кварталі 2009 року сум вартості маркетингових та юридичних послуг, одержаних ТОВ “Європласт-Україна”від ТОВ “БК “Абрис”та ТОВ “Латем Плюс”у загальному розмірі 2069666,66 грн. як таких, що належним чином підтверджені відповідними первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 517416,66 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова № 0000112320/0 від 09.03.2010 р. є таким, що підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що висновок про завищення ТОВ “Європласт-Україна”податкового кредиту на загальну суму 420195,42 грн. відповідачем зроблено внаслідок зафіксованого в акті перевірки порушення позивачем пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону Укркраїни "Про податок на додану вартість", яке відбулось за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за результатами взаємовідносин з ТОВ “БК “Абрис-груп”та ТОВ “Латем Плюс”щодо надання останніми маркетингових та юридичних послуг, та пп. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ -включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які є факсокопією.
Щодо донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 413933,34 грн. у зв'язку з висновком акту перевірки про порушення позивачем пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , колегія суддів зазначає, що такий висновок відповідачем зроблено виходячи з твердження про віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених разом з вартістю маркетингових та юридичних послуг, щодо яких не підтверджено зв'язку з господарською діяльністю підприємства.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Колегія суддів вважає занеобхідне зазначити, що висновок в акті перевірки ТОВ “Європласт-Україна”про не підтвердження останнім зв'язку одержаних ним маркетингових та юридичних послуг з власною господарською діяльністю відповідачем зроблено на підставі того, що вищевказані акти здачі-прийому робіт (надання послуг). укладені між позивачем та його контрагентами, не містять даних щодо обсягу і змісту наданих послуг.
Наведене твердження відповідача колегія суддів не бере до уваги з тих підстав, що акти прийому-передачі повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, і у повному обсязі підтверджують як суму витрат позивача на одержання вказаних послуг, так і їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, про що судом було зазначено вище.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про податок на додану вартість" не встановлено інших підстав для відмови у зарахуванні сум ПДВ до податкового кредиту, крім не підтвердження цих сум податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Будівельна компанія “Абрис-груп”за результатами надання позивачеві маркетингових послуг згідно договору № 30/09-М від 30.09.2008 р. виписано податкові накладні № 2011/1У від 20.11.2008 р. на суму 423600,00 грн., в т.ч. ПДВ -70600,00 грн., а також № 22/12У від 22.12.2008 р. на суму 534000,00 грн., в т.ч. ПДВ -89000,00 грн.
За результатами надання юридичних послуг згідно договору № 1003-1 від 10.03.2009 р. ТОВ “БК “Абрис-груп”виписано позивачеві податкову накладну № 31031 від 31.03.2009 р. на суму 750000,00 грн., в т.ч. ПДВ -125000,00 грн.
ТОВ “Латем Плюс”за результатами надання позивачеві юридичних послуг за договором № 30/04ЮУ від 06.04.2009 р. виписано податкові накладні № 904301 від 30.04.2009 р. на суму 550000,00 грн., та № 29055 від 29.05.2009 р. на суму 226000,00 грн., в т.ч. ПДВ -37666,66 грн.
З копій спірних податкових накладних встановлено, що вони оформлені у повній відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки містять усі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Колегія суддів зазначає, контрагенти позивача - ТОВ “БК “Абрис-груп”та ТОВ “Латем Плюс”на момент видання спірних податкових накладних мали статус платника ПДВ та у відповідності до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мали право видання вказаних податкових накладних, що не заперечується і відповідачем по справі.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки на порушення відносно ТОВ “БК “Абрис-груп”та ТОВ “Латем Плюс”справи про банкрутство, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що вказана обставина не виключає здійснення такими підприємствами господарської діяльності і жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, сформований за результатами відносин з такими контрагентами, тим більше, що факт одержання ТОВ “Європласт-Україна”маркетингових та юридичних послуг відповідачем не заперечується.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 413933,34 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних та за умови підтвердження первинними документами факту одержання послуг та сплати коштів.
Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів вважає занеобхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону країни "Про податок на додану вартість", підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.
Згідно із пп.7.2.3 п.7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Як зафіксовано в акті перевірки, позивачем було надано на перевірку факсокопії податкових накладних № 430 від 29.09.2008 р. на суму 3164,40 грн., в т.ч. ПДВ -527,40 грн., № 569 від 25.12.2008 р. на суму 1273,68 грн., в т.ч. ПДВ -212,28 грн., виданих ТОВ “Деметра Одіс”, та № 35752 від 15.10.2008 р. на суму 33134,4 грн., в т.ч. ПДВ -5522,4 грн., виданої ТОВ “Атем”.
При цьому, колегія суддів відмічає, що представником позивача під час розгляду справи наголошувалось, що на перевірку були надані як факсокопії так і оригінали податкових накладних.
Згідно пояснень представника позивача, даних під час розгляду справи в суді першої інстанції, вбачається, що вона працює на ТОВ “Європласт-Україна”головним бухгалтером, та безпосередньо готувала і надавала перевіряючим витребувані ними документи, в тому числі й одержані підприємством податкові накладні, нею було надано на перевірку не лише факсокопії, а й оригінали одержаних від ТОВ “Деметра Одіс”та ТОВ “Атем”податкових накладних.
Крім того, представник позивача пояснила, що у випадках придбання товару по передплаті у іногороднього контрагента, продавець спочатку надсилав позивачеві накладні по факсу, а вже потім надавались оригінали. У таких випадках на підприємстві зберігалися і факсокопії, і оригінали.
Також представник позивача відмітила, що будь-яких спірних питань з приводу надання первинних документів, у т.ч. і оригіналів податкових накладних у фахівців відповідача під час проведення перевірки не виникало, ніяких пояснень від посадових осіб підприємства з приводу відсутності оригіналів податкових накладних відповідач надати не вимагав, у той час як Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., передбачено, що у випадках виявлення під час перевірки фактів порушення податкового законодавства до актів перевірки необхідно додавати письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.
Судом першої інстанції були досліджені в судовому засіданні оригінали спірних податкових накладних, які заповнені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а до матеріалів справи представником позивача надані їх належним чином завірені копії.
Факт здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами відповідачем не заперечується.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про те, що позивачем під час перевірки надавались тільки факсокопії податкових накладних, колегія суддів не вбачає у діях позивача порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ та вважає суму податкового кредиту у розмірі 6262,08 грн., сформовану згідно податкових накладних, одержаних від ТОВ “Деметра Одіс”та ТОВ “Атем”, належним чином підтвердженою податковими накладними.
Таким чином, колегія суддів не може погодитися із висновком акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у вересні, жовтні та грудні 2008 року на загальну суму 6262,08 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 420195,42 грн. безпідставним, а податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.03.2010 р. -таким, що підлягає скасуванню.
Згідно із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірності спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача відхиляє як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року по справі № 2-а-3041/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2010р. по справі № 2-а-3041/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.
Судді< підпис >
< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2010 р.