61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
23 вересня 2010 р.Справа № 2-а-47204/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Сущенко А.С.,
за участю представника позивача Світалка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіО-Ле"" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. по справі № 2-а-47204/09/1670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіО-Ле"" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві < Текст > треті особи Полтавська митниця < за участю > < Текст >
про визнання податкових вимог незаконними,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Віо-Ле” звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа -Полтавська митниця про визнання незаконними та скасування першої податкової вимоги ДПІ у м. Полтаві від 08.07.2008 №1/725 та другої податкової вимоги від 18.08.2008 №2/916.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіО-Ле"" відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування", ст. 697 Цивільного кодексу України, п.5.2.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У період з 15.04.2008 по 15.05.2008 на підставі статей 41, 60, 69 Митного кодексу України, Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1730, Полтавською митницею проведено позапланову перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Віо-Ле”за період з 15.04.2005 по 14.04.2008.
За результатами перевірки встановлено факти порушення норм Закону України “Про режим іноземного інвестування”, що призвело до несплати підприємством митних платежів на загальну суму 46 965,00 грн, в тому числі ввізне мито -39137,50 грн та податок на додану вартість -7 827,50 грн, про що складено акт №0003/8/806000000/0014365573 від 15.05.2008
11.06.2008 року Полтавською митницею винесені податкові повідомлення №16 яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 58 706,25 грн, з яких: 39 137,50 грн - основний платіж, 19 568,75 грн -штрафні санкції, та № 17, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 11 741, 25, з яких: 7827,50 грн - основний платіж, 3913,75 грн -штрафні санкції.
02.07.2008 р. Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу №1/725 на суму 70 447,50 грн.
18.08.2008 р. Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу №2/916 на суму 70 447,50 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оформлені в митному відношенні як внесок до статутного фонду два автомобілі, відчужені до закінчення трирічного строку та не зареєстровані в якості іноземної інвестиції в Управлінні зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності, а також з того, що незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій передбачених Законом України “Про режим іноземного інвестування”, на підставі чого Полтавською митницею складено та направлено позивачеві податкові повідомлення, які позивачем не оскаржувалось, а тому визначені податкові зобов'язання зі сплати мита та податку на додану вартість є узгодженими.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові вимоги винесені на підставі узгодженої суми податкового зобов'язання згідно повідомлень прийнятих Полтавської митницею.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до підпункт 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 №2181-III (надалі -Закон №2181-ІІІ), одним із контролюючих органів є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно із статтею 15 Митного кодексу України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.
Матеріалами справи встановлено, що під час перевірки встановлено, що ТОВ “Віл-Ле” здійснило ввезення на митну територію України товарів, які були задекларовані та оформлені за трьома вантажними митними деклараціями (далі ВМД).
При перевірці дотримання Підприємством митного законодавства при декларуванні вантажу за ВМД від 04.07.05 №806000003/5/005149 робочою групою порушень не виявлено.
У двох випадках Підприємство здійснило ввезення на митну територію України автомобілів SONATA”у якості внеску до статутного фонду.
Вартість та порядок внесення транспортних засобів до статутного фонду ТОВ “Віо-Ле”визначений у Статуті Підприємства, згідно якого майно було внесене фізичною особою -громадянином Держави Ізраїль ОСОБА_4 (протокол №22 від 16.09.2005 зборів учасників ТОВ “Віо-Ле”) та у відповідності до протоколу №24 від 26.12.2005 зборів учасників ТОВ “Віо-Ле”транспортні засоби безоплатно передані громадянином Ізраїлю ОСОБА_4 приватному підприємству -фірмі “Лотос”в зв'язку із виходом зі складу Товариства.
29.09.2005 року підприємством, що здійснює декларування на підставі договору -Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5 (код ДРФО НОМЕР_2) було задекларовано легкові автомобілі за ВМД від 29.09.2005 №НОМЕР_4 I SONATA”3.3 Automatik, кузов №НОМЕР_5, двигун №НОМЕР_6 за ВМД від 29.09.2005 №НОМЕР_7 SONATA”3.3 Automatik, кузов № НОМЕР_5, двигун № НОМЕР_3 у якості внеску до статутного фонду Підприємства.
В зв'язку з тим, що дані транспортні засоби були заявлені митниці в якості внеску до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, у відповідності до статті 18 Закону України “Про режим іноземного інвестування” підприємством були отримані пільги по сплаті ввізного мита (мито було сплачено шляхом надання Підприємством простих векселів від 29.09.2007 №763310142680 та №763310142681 на суму 3219,24 євро кожний).
Під час проведення перевірки робочою групою на підставі отриманих від посадових осіб підприємства документів з'ясовано, що вказані транспортні засоби, які оформлені в якості внеску до статутного фонду Підприємства було продано на Центральній товарній біржі (м. Полтава вул. Леніна, 91). Даний факт підтверджується біржовими контрактами № ТЗ/44/359 від 12.05.2007 та №ТЗ/10/69 від 08.09.2007. Згідно цих контрактів автомобілі були придбані у Підприємства фізичними особами -гр. ОСОБА_6 -12.05.2007 та ОСОБА_7 контрактах, які оформлені датою підписання контрактів (копії додаються) зазначено, що до 13.10.2008 року власником товару є ТОВ „Віо-Ле”.
Разом з тим на запити від 23.04.08 №04/118 та віл 06.05.08 №04/126 стосовно надання для перевірки завірених копій свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів -автомобілів I SONATA”2004 року виробництва, кузов №НОМЕР_5 та SONATA”2004 року виробництва, кузов № НОМЕР_5 в органах державної автомобільної інспекції (станом на 23.04.08), які підтверджують право власності на ці транспортні засоби, садовими особам Підприємства робочій групі не надано. Відповідні пояснення щодо відсутності у Підприємства свідоцтв про державну реєстрацію відповідних транспортних засобів також надані не були.
Отже, колегія суддів зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ “Віо-Ле” вимог статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині відчуження майна раніше закінчення трирічного терміну з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс Підприємства без сплати ввізного мита, а також ст. 13 вищезазначеного Закону, а саме не проведення державної реєстрації іноземної інвестиції, що призвело до несплати підприємством митних платежів на загальну суму 46 965,00 грн, в тому числі ввізне мито -39137,50 грн та податок на додану вартість -7 827,50 грн, про що складено акт №0003/8/806000000/0014365573 від 15.05.2008 року.
23.05.2008 за вих. №73 ТОВ “Віо-Ле” надіслало на адресу Полтавської митниці заперечення на акт вищезазначеної перевірки.
02.06.2008 Полтавською митницею розглянуто заперечення ТОВ “Віо-Ле”, та відповідно до висновку залишено без задоволення.
09.06.2008 (вих. №80) ТОВ “Віо-Ле” звернулось до Полтавської митниці із скаргою на рішення від 02.06.2008 року №19/04-5298. При цьому, 02.06.2008 за вих. №19/04-5298 Полтавською митницею надсилався висновок про результати розгляду заперечень на акт перевірки.
11.06.2008 відповідно до підпункту “б”підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі акту перевірки та у зв'язку з порушенням статті 13 закону України “Про режим іноземного інвестування”та норм Закону України “про митний тариф України”, Полтавською митницею винесено податкове повідомлення №16 яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 58 706,25 грн, з яких: 39 137,50 грн - основний платіж, 19 568,75 грн -штрафні санкції.
Також, 11.06.2008 відповідно до підпункту “б”підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі акту перевірки та у зв'язку з порушенням пункту 4.3 статті 4, підпункту 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”Полтавською митницею винесено податкове повідомлення №17 яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 11 741, 25, з яких: 7827,50 грн - основний платіж, 3913,75 грн -штрафні санкції.
25.06.2008 (вих. №19/14-5770) на адресу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавською митницею у порядку підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” направлено подання №11 від 24.06.2008 та №12 від 24.06.2008 про здійснення заходів з погашення податкового боргу. Сума податкового зобов'язання утворила у зв'язку з оформленням позивачем в митному відношенні як внесок до статутного фонду два автомобілі AI SONATA”3.3 Automatik, відчужені до закінчення трирічного строку та не зареєстровані в якості іноземної інвестиції в Управлінні зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності, що є порушенням статті 13 Закону України “Про режим іноземного інвестування”.
Відповідно до положень статті 13 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється в обов'язковому порядку. Державна реєстрація іноземних інвестицій у майновій формі здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом. Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.
Статтею 18 Закону України “Про режим іноземного інвестування” встановлений порядок обкладення митом. Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Сума узгодженого податкового зобов'язання склала 70 447,50 грн, з яких 46 965,00 грн -основний платіж, 23 482,50 грн -сума штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача на скаргу №80 від 19.06.2008, яка на його думку є документом апеляційного узгодження, суми податкових зобов'язань, оскільки у зазначеній скарзі оскаржувалось не повідомлення про визначення податкового зобов'язання, а висновок про результати розгляду заперечень на акт перевірки.
Відповідно до положень підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Підпунктами 6.2.3. та 6.2.4 пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
02.07.2008 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу №1/725 на суму 70 447,50 грн, яка повернулась на адресу відповідача із відміткою про вручення ТОВ “Віо-Ле”.
04.08.2008 (вх. №19/14-6614) на адресу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавською митницею у порядку підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” направлено подання №17 від 04.08.2008 та №18 від 04.08.2008 про здійснення заходів з погашення податкового боргу з тих же підстав.
18.08.2008 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу №2/916 на суму 70 447,50 грн, яка повернулась на адресу відповідача із відміткою про вручення ТОВ “Віо-Ле”.
12.09.2008 (вх. №19/14-6614) на адресу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавською митницею у порядку підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” направлено подання №23 від 12.09.2008 та №24 від 12.09.2008 про здійснення заходів з погашення податкового боргу з тих же підстав.
Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на інформаційне повідомлення, що свідчить про реєстрацію 15.09.2009 №1353-3-1-508 іноземної інвестиції у вигляді двох автомобілів SONATA”3.3 Automatik на підставі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2009, оскільки зазначена постанова скасована постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010.
Крім того, відповідно до листа управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності №03-06/75 від 14.04.2010 вищевказана реєстрація іноземної інвестиції є недійсною.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перша та друга податкові вимоги №1/725 від 02.07.2008 та відповідно №2/916 від 18.08.2009 винесено ДПІ у м. Полтаві в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позовної заяви є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року по справі № 2-а-47204/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіО-Ле"" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. по справі № 2-а-47204/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Дюкарєва С.В.
Судді< підпис >
< підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2010 р.