61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 вересня 2010 р.Справа № 2-а-47160/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. по справі № 2-а-47160/09/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Апеляційного суду Полтавської області < Текст >
третя особа суддя апеляційного суду Полтавської області Давиденко Едуард Володимирович < за участю > < Текст >
про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди,
01 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Полтавської області , Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа: суддя Апеляційного суду Полтавської області Давиденко Едуард Володимирович в якому просив суд:
- визнати гр. ОСОБА_1, захисником засудженого ОСОБА_2 1989 р.н.,
- визнати відмови в наданні ОСОБА_1 можливості на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 1989 р.н. в зв'язку з закінченням повноважень для здійснення подальшого захисту в оскарженні судових рішень незаконною.
- зобов'язати апеляційний суд Полтавської області, у двотижневий строк з дня набрання постанови по справі законної сили, надати ОСОБА_1 можливість ознайомитись, без обмежень з усіма матеріалами справи ОСОБА_2 1989 р.н.
- стягнути з ГУДК України в Полтавській області на відшкодування завданої моральної шкоди незаконними діями апеляційного суду Полтавської області - кошти в сумі 1600 гривень 00 копійок.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_1, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає постанову незаконною , оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали адміністративного позову, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що за період з 28.02.2008 року по 23.04.2008 року судовою колегією апеляційного суду Полтавської області під головуванням судді Давиденка Е.В. розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням гр. ОСОБА_2 14.08.2009 року справу було переглянуто Верховним судом України.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.05.2008 року по 26.08.2008 року ОСОБА_1 п'ять разів ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи свого сина ОСОБА_2, без обмежень в часі.
22.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи.
Позивач вказує, що 26.09.2008 року він отримав лист яким йому було відмовлено у ознайомленні з матеріалами кримінальної справи. Вказаний лист вмотивований тим, що ОСОБА_1 призначений захисником ОСОБА_2 і на протязі судових процесів неодноразово докладно ознайомлювалися з усіма матеріалами справи, що підтверджується розписками та особистими підписами ОСОБА_1
06.03.2009 року ОСОБА_1 отримав лист Апеляційного суду Полтавської області №М - 35/2 від 27.02.2009 року, в якому повідомляється, що його заяву про ознайомлення з матеріалами справи розглянуто, старшому секретарю судової палати у кримінальних справах дано розпорядження про надання заявнику можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи стосовно ОСОБА_2
Судом встановлено, що 23.03.2009 року ОСОБА_1 надавались матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 з томом № 5 та № 6 якої позивач ознайомився та зробив фотозйомку окремих сторінок.
24.03.2009 року ОСОБА_1 надавались матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 позивач зробив фотознімки окремих сторінок тому № 4 та №1 фотознімки робив без обмеження в часі.
Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову суд першої інстанції виходив з доведеністю обставин про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2, в порядку передбаченому КПК України, та відсутністю неправомірності (протиправності) дій або бездіяльності з боку відповідачів, а також про безпідставність вимог про відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Що стосується вимог позивача в частині визнання гр. ОСОБА_1, захисником засудженого ОСОБА_2 1989 р.н., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративний суд не має повноважень визнавати особу захисником у кримінальному судочинстві, як і механізмів відновлення його порушених прав.
Правовий статус захисника у кримінальному судочинстві та порядок його допуску до участі у справі регулюється ст. 44 Кримінально -процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога щодо визнання ОСОБА_1 захисником засудженого є безпідставною та необґрунтованою.
Що стосується вимоги позивача в частині визнання відмови в наданні ОСОБА_1 можливості на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 1989 р.н. в зв'язку з закінченням повноважень для здійснення подальшого захисту в оскарженні судових рішень незаконною та зобов'язання апеляційний суд Полтавської області, у двотижневий строк з дня набрання постанови по справі законної сили, надати ОСОБА_1 можливість ознайомитись, без обмежень з усіма матеріалами справи ОСОБА_2 1989 р.н. , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 12.05.2008 року по 26.08.2008 року ОСОБА_1 неодноразово ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи свого сина ОСОБА_2, без обмежень в часі, що підтверджується розписками та особистими підписами ОСОБА_1
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять розписки позивача про ознайомлення з матеріалами справи від 23-24 березня 2009 року (а.с. 98-100).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що фактично позивачу було надано можливість ознайомитись з матеріалами справи вже після подачі адміністративного позову.
Тому, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що права позивача були порушені, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 без обмежень в часі та порядку передбаченому КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1600 гривень, виходячи з наступного.
Відповідно до стаття 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не зазначено та не доведено суду, в чому полягала ця шкода, та якими доказами це підтверджується, тому вимоги стосовно відшкодування моральної та майнової шкоди не підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не доведено неправомірності (протиправності) дій або бездіяльності з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно просить відшкодувати йому моральну шкоду.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. по справі № 2-а-47160/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Зеленський В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Дюкарєва С.В. Катунов В.В.
< Список > < Текст >