09 вересня 2010 р. Справа № 3504/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в справі за позовом орендного підприємства санаторію «Червона калина» до Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області про визнання рішення недійсним,-
Позивач, орендне підприємство санаторій «Червона калина»в березні 2009 року звернувся з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000212351/0 від 12.03.2009 року щодо стягнення з орендного підприємства санаторію «Червона калина»податку на прибуток та штрафної (фінансової) санкції на загальну суму 253 839,00 грн..
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що податковий орган помилково вважає, що позивач як орендар державного майна не здійснював витрат на придбання державного майна, а тому орендовані основні фонди не підлягають амортизації та витрати на поліпшення таких фондів не можуть бути включені до валових витрат платника податків, оскільки така позиція податкового органу суперечить положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Крім того вважає, що відповідачем неправильно потрактовано положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з приводу ставок за амортизаційними відрахуваннями.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в справі №2а-3232/09/1770 адміністративний позов було задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Рівненському районі Рівненської області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в справі №2а-3232/09/1770 та прийняти нову постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, передача майна в оренду не спричиняє передачу права власності, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди, а тому амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна, кошти одержані від реалізації орендованого майна, а також поліпшення орендованого майна здійснені за рахунок цих коштів є власністю орендодавця. Крім того вказує, що судом не враховано, що Законом України від 01.07.2004 року № 1957-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»запроваджено підвищені норми амортизаційних відрахувань для основних фондів груп 1,2,3, які відповідно до п. 15 Перехідних положень Закону мали застосовуватись з 01.01.2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області проводилась планова виїзна перевірка орендного підприємства санаторію «Червона калина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 155/21/23-141/21082717 від 04.03.2009 року. Перевіркою встановлено завищення валових витрат на суму 450985 грн. за період з ІІ кварталу 2006 року по ІІІ квартал 2008 року та неправильно застосовані норми амортизації з врахуванням п.1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 року № 1957-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які завищено на 225918 грн.
Згідно п.1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»цей Закон регулює зокрема:
організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів;
майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Частиною 1, 2, 3 ст. 23 вказаного вище Закону встановлено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.
Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.
Відповідно до ч. 4 названої статті Закону, якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Таким чином в даній нормі Закону чітко вказано, що амортизаційні відрахування, це по суті витрати понесені на придбання основних фондів, а такі основні фонди як вказує сам позивач і це вбачається з матеріалів справи не придбавалися, а були надані в оренду, зокрема згідно договору оренди з правом викупу від 20.05.1994 укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській області (орендодавцем) та організацією орендарів санаторію «Червона калина»(орендар). Також амортизаційні відрахування, витрати здійснені на виготовлення або поліпшення основних фондів. А відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином на набуття права власності в даному випадку потрібна згода орендодавця.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В силу положень пп. 5.2.1 та 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Таким чином позивач неправомірно відніс амортизаційні відрахування на основні фонди, що орендуються до складу валових витрат.
Відповідно до п.1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 року № 1957-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.
Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.
При цьому цим Законом не визначено, норми амортизаційних відрахувань після 01.01.2004 року на основні фонди придбані чи споруджені до 01.04.2004 року.
Тому за аналогією керуючись нормами статті 58 Конституції України відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, колегія суддів вважає, що на поточний момент на основні засоби придбані чи споруджені до 01.04.2004 року слід застосовувати норми амортизаційних відрахувань визначені після 01.01.2004 року.
З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області підлягають задоволенню.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рівненському районі Рівненської області задовольнити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в справі №2а-3232/09/1770 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України -з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді І.М. Обрізко
В.П. Сапіга
Повний текст
виготовлено та підписано
14.09.2010 р.