09 вересня 2010 р. Справа № 66616/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області до Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними,-
Позивач, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, звернувся в суд з позовом до Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа ОСОБА_1 в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по винесенні вимог від 23.07.2009 року вих. № 2214 та від 23.07.2009 року вих. № 05-12/2213 та скасувати вимоги державного виконавця від 23.07.2009 року вих. № 2214 та від 23.07.2009 року вих. № 05-12/2213.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, те що при виконанні судового рішення про поновлення на посаді в органах МВС ОСОБА_1 та стягнення на його користь коштів за вимушений прогул державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області діяв в порушення вимог чинного законодавства, а пред'явлені ним в ході виконавчого провадження вимоги до УМВСУ є незаконними
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі №2а-2113/09/0970 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу де просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі №2а-2113/09/0970 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що вимоги державного виконавця є незаконними, як такі що не передбачені чинним законодавством. Крім того на думку позивача рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 вже виконано, тому будь-які вимоги з цього приводу є протиправними.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача по справі перебуває постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 року про зобов'язання начальника УМВСУ в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС на посаді начальника сектору ГІРФО Галицького РВ УМВСУ в Івано-Франківській області з 19.03.2008 року та зобов'язання УМВСУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу починаючи з 19.03.2008 по 19.12.2008 року.
Постановами державного виконавця від 18.06.2009 року на підставі виконавчих документів, виданих за вищевказаним судовим рішенням, відкриті два виконавчі провадження: з виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення коштів. Згідно ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження»державним виконавцем до 25.06.2009 року були встановлені строки для добровільного виконання рішення суду.
На виконання постанови суду позивачем видано наказ від 25.06.2009 року за №77 о/с, відповідно до якого скасовано пункт наказу від 14.03.2008 р. за №70 о/с в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1 В подальшому відповідно до наказу за №96 о/с від 11.08.2009р. ОСОБА_1 слід вважати поновленим на посаді. Одночасно стягувану було частково виплачено кошти начальника сектору ПРФО Галицького РВ УМВСУ в Івано-Франківській області за вимушений прогул в межах місячного заробітку.
Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем винесено дві вимоги, якими зобов'язано начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області видати належно завірену копію акту, який би підтверджував факт поновлення на роботі та фактичний допуск до виконання обов'язків незаконно звільненого гр. ОСОБА_1 та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, оскільки в добровільному порядку вимоги державного виконавця які викладені в постанові про відкриття виконавчого провадження виконані не були. Наведене підтверджується також складеним державним виконавцем Актом де вказано, що в повному обсязі рішення суду не виконано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч.4 ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.2 даного Закону примусове виконання рішень судів покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а відповідно до ст.20-1 Закону на ППВР ДВС обласних управлінь юстиції - покладається виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, в тому числі і УМВСУ.
Згідно вимог ст.77 ЗУ «Про виконавче провадження», який регулює спірні правовідносини, державний виконавець вправі закінчити виконавче провадження відповідно до п.8 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»виключно за наявності достатніх даних, що підтверджують фактичне допущення незаконно звільненого працівника до виконання попередніх обов'язків. Рішення суду в частині зобов'язання до сплати коштів може вважатись виконаним виключно після перерахування присуджених коштів у повне розпорядження стягувана.
Право державного виконавця щодо пред'явлення даних вимог прямо передбачено ст.6 Закону України «Про виконавче провадження». Відсутність встановленої форми вимоги державного виконавця не може свідчити про незаконність самої вимоги.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі №2а-2113/09/0970 -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді І.М. Обрізко
В.П. Сапіга