09 вересня 2010 р. Справа № 22995/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Обрізка І.М., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максавто»на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2010 року про забезпечення позову та на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 19 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «БТІ м.Ужгород», Ужгородської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Максавто»про зобов'язання вчинити дії, -
У січні місяці 2010 року позивач звернулась до суду і просила суд зобов'язати КП «БТІ м.Ужгорода»Ужгородської міської ради зареєструвати на ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно- будівлю з навісом, загальною площею 371,8 кв.м, розташовані в АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №919 від 12.12.2008 року про продаж у власність ТзОВ «Максавто»земельної ділянки площею 2300 кв. м під будівлями і спорудами автобази по вулиці Електрозаводській, 5 у місті Ужгороді; зобов'язати Ужгородську міську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану під будівлею з навісом по АДРЕСА_1. У заяві про забезпечення адмінпозову позивач просила постановити ухвалу про наступне: накласти арешт на приміщення по вулиці Електрозаводській,5; накласти арешт на земельну ділянку площею 2300 кв.м; заборонити ТзОВ «Максавто» вчиняти будь-які дії щодо розпорядження будівлями по вулиці Електрозаводській,5; заборонити виконавчому комітету Ужгородської міської ради видавати ТОВ «Максавто» свідоцтва про право власності, приймати рішення про надання дозволу на проведення реконструкцій, добудов,перебудов, приймати в експлуатацію збудовані об'єкти, затверджувати акти приймальних державних комісій, видавати будь-які інші документи дозвільного характеру, що стосуються приміщень за адресою: м.Ужгород, вул.Електрозаводська,5; заборонити КП БТІ проводити реєстраційні дії щодо приміщень; заборонити ТзОВ «Максавто»вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою площею 2300 кв.м; заборонити ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України»проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, вказаної вище;заборонити відділу Держкомзему у м.Ужгороді проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, в тому числі не видавати державні акти на земельну ділянку за вказаною адресою.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2010 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 лютого 2010 року задоволено клопотання КП «БТІ м.Ужгорода»про зупинення провадження у справі. Суд першої інстанції вказав, що розгляд адміністративної справи є неможливим до вирішення справи господарським судом за позовом ТОВ «Укрторгбудматеріали»стосовно належності спірних приміщень на праві приватної власності ТОВ «Укрторгбудматеріали», законності їх виставлення на прилюдні торги 08 грудня 2004 року та продажу ОСОБА_1
На ухвали суду подана апеляційна скарга ТзОВ «Максавто». Апелянт вважає, що не було правових підстав для забезпечення позову та просить скасувати заходи забезпечення адмінпозову ОСОБА_1, застосовані ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2010 року та допустити негайне виконання ухвали суду; скасувати ухвалу суду від 19 лютого 2010 року і закрити провадження у справі. Зокрема, вказує на численні порушення судом норм процесуального права та на те, що в порушення ст.117 КАС України суд першої інстанції, розглядаючи клопотання позивача про забезпечення позову не пересвідчився в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
На підставі п.17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена у вигляді окремого документа.
Колегія суддів вважає, що ухвалу про зупинення провадження у справі та ухвалу про розгляд клопотання про визначення питання процесуальної підсудності, суд вправі був розглядати під час попереднього судового засідання. Самі ухвали по своїй суті є правильними, про що свідчать проаналізовані матеріали справи.
Згадані дві різні вимоги потребували окремого розгляду та окремого видалення суддів до нарадчої кімнати. З журналу судового засідання на аркуші справи №68 вбачається, що відбувався фактично 18-19 лютого 2010 року розгляд справи. В ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2010 року вказано про призначення по даній справі попереднього судового засідання 18 лютого 2010 року. В ухвалі суду від 19 лютого 2010 року зазначено про розгляд справи у попередньому судовому засіданні.
Колегія суддів констатує, що порушення вказаних норм процесуального права не є підставою для скасування ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 19 лютого 2010 року. Ухвала по своїй суті є правильною і тому не підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
З врахуванням викладеного вище, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвали суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199 ч.1 п.1,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максавто» залишити без задоволення, а ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2010 року та від 19 лютого 2010 року по справі № 2а-1047/10/0712-без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді І.М. Обрізко
В.П. Сапіга