Справа № 2а-2982/10/1770
14 жовтня 2010 р. 16год.00хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: не прибув,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості , -
Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 35,07грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за відсутності представника.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подала, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії РВ №048292 ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку площею 2,691га.
Згідно з даними особового рахунку станом на 22.06.2010р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по земельному податку в сумі 35,07грн.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про стан розрахунків перед бюджетом станом на 22.06.2010р. (а.с.3), копією Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія РВ №048292 (а.с.11).
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-XII (далі - Закон №2535-XII) передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею13 Закону №2535-XIIП визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст.15 Закону №2535-XII, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Стаття 17 Закону №2535-XII передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з ч.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (далі - Закон №1251-XII) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних і справляються на всій території України.
Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Однак, всупереч цьому, на день розгляду справи відповідачем не сплачено земельний податок в сумі 35,07грн.
Оскільки відповідач не оскаржувала суми боргу, то сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, зважаючи на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі 35,07грн. відповідачем суду не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до місцевого бюджету Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 35,07грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 14.10.2010 року.