Постанова від 07.09.2010 по справі 2а-2689/10/1770

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2689/10/1770

07 вересня 2010 року 15год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 < Текст >

відповідача: представник ОСОБА_2 третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі державну податкову інспекцію у Рівненському районі з позовом про скасування податкових повідомлень рішень від 28.01.2010 року за №0000751751/3 про донарахування податку на додану вартість в сумі 49023 грн., від 28.01.2010 року за №0000761751/3 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 21371,63 грн., які виписані на підставі акту планової перевірки від 16.07.2009 року, та про скасування податкових повідомлень рішень від 28.01.2010 року за №0000721751/3 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1530148 грн., від 28.01.2010 року за №0000731751/3 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 855165,71 грн., рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 31.07.2009 року за № 0000741751/0 на суму 699250 грн., які виписані на підставі акту позапланової перевірки від 09.07.2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що податковий орган не приступав до проведення перевірки, перевірка здійснена не за місцезнаходженням платника, порушено порядок підписання актів перевірки, повідомлення про проведення планової перевірки не містить обов'язкових реквізитів, позапланова перевірка призначена на 8-й робочий день від дня отримання запиту. Крім того позивач вказує на те, що позапланова перевірка проведена повторно без належних підстав, при перевірці використано неналежні документи, застосовано штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО без належних доказів та з порушенням строків застосування адміністративно-фінансових санкцій, при проведенні планової перевірки порушено графік перевірок, застосовано неправомірно непрямі методи донарахування податків, порушено терміни проведення перевірок, не виконано вимоги про надіслання податкових повідомлень рішень. Вказані порушення при проведенні перевірок на думку позивача роблять неможливим встановити порушень податкового законодавства.

Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позовні вимоги позивач підтримав.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у письмовому запереченні.

В заперечення позовних вимог зазначає, що вказує про відсутність порушень при проведенні перевірки, що засвідчується Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року у справі №2а-5093/09/1770, а порушення податкового законодавства визначені в актах перевірки підтверджуються первинними документами позивача, звітами, довідкою №1321/961/23-300/03366701 від 18.09.2008 року та даними Державного реєстру фізичних осіб ДПА України.

У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

Як вбачається із матеріалів справи 18 травня 2009 року ДПІ в Рівненському районі надіслано повідомлення №17/17-116 (а.с.89) про проведення з 01.06.2009 року виїзної планової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту судової постанови також ПП ОСОБА_1 у відповідних відмінках) з питань вимог податкового законодавства. Таке повідомлення вручено суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 7 червня 2009 року (а.с.90).

16 червня 2009 року для ПП ОСОБА_1 надано лист №9424/178-238 від 15.06.2009 року з вимогою надати для ДПІ в Рівненському районі письмову інформацію щодо підтвердження відносин з ВАТ «Рівнегаз» та надати копії документів (а.с.88).

26.06.2009 року (на восьмий робочий день з моменту вручення листа від 16.06.2009 року) начальником ДПІ в Рівненському районі видано наказ №157 про проведення позапланової перевірки в період з 30.06.2009 року по 06.07.2009 року (а.с.157). Наказом визначено що позапланова перевірка проводиться у зв'язку з надходженням документів перевірки ВАТ «Рівнегаз».

26.06.2009 року ДПІ в Рівненському районі виписано направлення №355/17-138 про проведення позапланової перевірки, та №357/17-138 про проведення планової перевірки. Вказані направлення та наказ вручені ПП ОСОБА_1 02.07.2009 року (а.с.85-86).

30.06.2009 року працівниками ДПІ в Рівненському районі складено акт, що на момент їх прибуття для проведення перевірки ПП ОСОБА_1 не було за місцем його реєстрації у с.Зоря Рівненського району по вул.Орловського, 29 (а.с.93).

09.07.2009 року головним податковим ревізором-інспектором ДПІ в Рівненському районі складено акт №463/47/1751/НОМЕР_1 про результати комплексної позапланової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року (а.с.8-23). Даним актом встановлено порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим донараховано 855165,71 грн. податку з доходів фізичних осіб, 1018852,00 грн. податку на додану вартість. Також в акті вказано про проведення розрахункових операцій в готівковій формі на суму 139850 грн.

За результатами розгляду висновків даного акту ДПІ в Рівненському районі прийнято податкові повідомлення-рішення: від 31.07.2009 року за №0000721751/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 1530148 грн.; від 31.07.2009 року за №0000731751/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 855165,71 грн. та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009 року на суму 699250 грн.

Доказів вручення вказаних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій відповідачем не надано. Після оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПІ в Рівненському районі скарга залишена без задоволення (а.с.101-107). Податковим органом для визначення граничних строків сплати податків видано податкові повідомлення-рішення №0000721751/1 від 08.09.2009р. (а.с.71) та №0000731751/1 від 08.09.2009р. (а.с.70).

Після подання повторної скарги до ДПА в Рівненській області щодо оскарження податкових повідомлень-рішень рішенням (а.с. 108-113) податкового органу вищого рівня від 14.12.2009 року були частково скасовані податкові повідомлення-рішення №0000751751/1 від 08.09.2009р. №0000721751/1 від 08.09.2009р. в зв'язку з неправомірним нарахуванням штрафних санкцій, а також частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0000731751/1 від 08.09.2009р. Цим же рішенням вирішено збільшити податкові зобов'язання платника, в зв'язку з донарахуванням інших штрафних санкцій.

Згідно пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 (далі за текстом - Порядок №253) у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 №29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 723/1748 (в редакції наказу від 02.03.2001 N 82) із змінами та доповненнями, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Згідно п.6.3 Порядку №253: податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій).

Згідно п. 4.3 Порядку №253: якщо за результатами розгляду скарги платника податків нарахована сума податкового зобов'язання збільшується, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення, то в номері такого податкового повідомлення через дріб також проставляється номер скарги, за результатом розгляду якої відбулося таке збільшення. Наприклад, якщо за результатами розгляду другої скарги платника податків згідно з попереднім прикладом сума нарахованого податкового зобов'язання збільшується, то додатково такому платнику податків направляється податкове повідомлення з іншим порядковим номером, при цьому через дріб також проставляється цифра 2.

Разом з тим, незважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення №0000721751/1 від 08.09.2009р. та №0000731751/1 від 08.09.2009р. були частково скасовані, на виконання підпункту а) пункту 5.3 Порядку податкових повідомлень-рішень податковим органом не складалось. Натомість було складено податкові повідомлення-рішення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставлено номер скарги, щодо якої воно складене 2, що дозволено робити лише у випадку невідкликання раніше надісланого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, винесені податкові повідомлення-рішення №0000721751/2 від 14.12.2009р. та №0000731751/2 від 14.12.2009р. суперечить вимогам підпункту а) пункту 5.3 Порядку.

При подальшому оскарженні податкових повідомлень-рішень до ДПА України, скаргу платника податків залишено без задоволення (а.с.114-117), а 28.01.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000721751/3 (а.с.80) та №0000731751/3 (а.с.81).

Суд вважає вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000721751/3 та №0000731751/3 підлягають до задоволення з наступних підстав:

Як зазначалося вище у даній постанові, податковим органом порушено вимоги підпункту а) пункту 5.3 Порядку №253, оскільки при частковому скасуванні податкових повідомлень-рішень, що було зроблено ДПА в Рівненській області рішенням від 14.12.2009 року, виписуються нові податкові повідомлення рішення, а згідно пункту 6.3 Порядку №253 первинні податкові повідомлення рішення вважаються відкликаними. Відповідно, дії податкового органу по складанню податкових повідомлень-рішень за номером відкликаних податкових повідомлень-рішень, але через дріб 2 та 3 є протиправними.

Крім того, судом встановлено, що за цей же період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р. ДПІ в Рівненському районі було проведено перевірку та складено акт від 03.07.2008 року за №505/42/1751/НОМЕР_1 (а.с.24-31). Тобто акт від 09.07.2009 року свідчить про проведення перевірки повторно того ж періоду, що і в акті від 03.07.2008 року.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» № 817/98 від 23.07.1998 року вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Отже, лише вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет розпочатих службових розслідувань чи порушення кримінальної справи стосовно посадової особи, яка проводила попередню перевірку позивача, не вбачається відповідного рішення ДПА України за підписом її Голови на проведення повторної перевірки позивача за перевірений раніше період.

Висновки попереднього Акту перевірки від 03.07.2008р. не були оскаржені сторонами та не є предметом розгляду цього спору

Таким чином податковим органом було неправомірно проведено перевірку підприємця двічі за один і той самий період.

Таку ж позицію, щодо застосування норм матеріального права займає Вищий адміністративний суд України (ухвала від 12.02.2009 року, ухвала від 23.03.2010 року у справі №К-17968/07).

Окрім того, як свідчать запит податкового органу від 15.06.2009 року, наказ від 26.06.2009 року, позапланова перевірка призначена для перевірки відомостей отриманих від ВАТ «Рівнегаз». Однак сама перевірка була проведена комплексно за весь період та з іншими контрагентами ПП ОСОБА_1, що відображено в акті перевірки від 09.07.2009 року. Суд вважає, що податковий орган не мав повноважень на проведення комплексної позапланової перевірки, а мав здійснити перевірку виключно у межах взаємовідносин позивача ПП ОСОБА_1 з ВАТ «Рівнегаз». Аналогічної позиції з таких правовідносин притримується Держкомітет України по питанням регуляторної політики і підприємництва (лист №1576 від 03.03.07р.).

Також слід врахувати, що сума податкових зобов'язань визначалась податковим органом на підставі даних звітів підприємця, даних отриманих від інших платників (ВАТ «Рівнегаз»), банківських виписок про грошові обороти, даних Довідки форми 1-ДВ.

Згідно пояснення представника відповідача первинні документи підприємцем не надано. Про ненадання документів підприємцем про його витрати також зазначено в акті від 09.07.2009 року. При цьому, дані звітів суперечать даним банківських виписок та даним отриманих від інших платників. Згідно з пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Даними нормами визначено, що коли платник ухиляється від надання відомостей, коли відсутні первинні документи, коли не підтверджуються дані декларації первинними документами контролюючий орган проводить нарахування зобов'язання за непрямими методами.

Відповідно до змісту пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Саме за оцінкою приросту активів було визначено базу оподаткування платника.

Таким чином, податковий орган визначив податкове зобов'язання для позивача не на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а фактично шляхом застосування непрямого методу визначення суми податкового зобов'язання.

Порядок та підстави визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами встановлено п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року. При цьому, пп.4.3.5 вказаної статті передбачає, що передумовою для застосування непрямих методів є рішення про застосування непрямих методів, яке приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Разом з тим, рішення про застосування непрямих методів для визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб не приймалося, як і не застосовувалась Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №697 від 27.05.2002 року.

Тому, податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання для позивача, винесено фактично із застосуванням непрямих методів, з порушенням п.4.3, пп.4.2.2 п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року.

Також податковим органом було допущено порушення строків перевірки.

Згідно абз.13 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами: термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки. Термін проведення перевірки зазначається у письмовому повідомленні про проведення перевірки. Однак, позапланову перевірку закінчено 09.07.2009 року (підписання акту), що не відповідає направленню де вказано строк закінчення перевірки 06.07.2009 року. До того ж, позапланова перевірка проведена за 6 днів, що суперечить Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

2. Що стосується позовних вимог позивача про про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 31.07.2009 року за № 0000741751/0.

Позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення з огляду на таке.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України), що вказується ВАСУ від 03.07.2009 №962/13/13-09.

Згідно ст.250 ГК України встановлено, що дана санкція може бути застосована на протязі 1 року з моменту вчинення правопорушення. Як вказано в акті від 09.07.2009 року та рішенні від 31.07.2009 року, штраф застосовано 31.07.2009 року за готівкові операції проведені в 2007 році, тобто після спливу річного терміну.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на будь-які документи, що б засвідчували проведення готівкових операцій. Таких документів не було надано відповідачем під час судового розгляду.

3. Що стосується позовних вимог позивача про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2010 року за №0000751751/3 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 49023 грн.; від 28.01.2010 року за №0000761751/3 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 21371,63 грн.

Суд не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень рішень від 28.01.2010 року за №0000751751/3, від 28.01.2010 року за №0000761751/3, які винесені податковим органом на підставі акту планової перевірки від 16.07.2009 року.

16.07.2009 року головним податковим ревізором-інспектором ДПІ в Рівненському районі складено акт №490/53/1751/НОМЕР_1 про результати комплексної планової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року (а.с.24-31). Даним актом встановлено порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим донараховано 21371,63 грн. податку з доходів фізичних осіб, 31662,00 грн. податку на додану вартість. За висновками даного акту ДПІ в Рівненському районі складено податкові повідомлення-рішення від 31.07.2009 року за №0000751751/0 про донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 49023 грн. (а.с.67), від 31.07.2009 року за №0000761751/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 21371,63 грн. (а.с.68).

Після неодноразових оскаржень податкових повідомлень-рішень, 28.01.2010 року ДПІ в Рівненському районі складено податкове повідомлення рішень №0000751751/3 (а.с.81), та від 28.01.2010 року №0000761751/3 (а.с.83).

Жодним доказом позивач не спростував висновків зроблених інспектором при проведенні планової перевірки, які вказані в акті від 16.07.2009 року. Суд визнає, що податковим органом було допущено порушення при складанні повідомлення №17/17-116 від 18.05.09р. (а.с.7) про проведення з 01.06.2009 року виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань вимог податкового законодавства, оскільки в ньому не визначено дати закінчення перевірки, однак дане порушення є підставою для відповідальності працівників податкового органу, та не спростовує виявлених порушень податкового законодавства.

Доходи визначені в акті перевірки, відповідають даним звітності платника податків, та не спростовані іншими доказами.

У цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, що заперечує позов, частково доведено правомірність прийнятого ним рішення відповідно до частини 2 статті 71 КАС України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення частково.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. < Текст >

Визнати нечинними та скасувати у повному обсязі з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення, прийняті державною податковою інспекцією у Рівненському районі:

- від 28 січня 2010 року № 0000721751/3, яким платнику податків визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1530148 грн.;

- від 28 січня 2010 року № 0000731751/3, яким платнику податків визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 820011,71 грн.

Визнати нечинним та скасувати у повному обсязі з моменту прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняте державною податковою інспекцією у Рівненському районі від 31.07.09р. №0000741751/0, яким до платника податків застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 699250грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя < Підпис > Юрчук М.І.

Попередній документ
12078429
Наступний документ
12078431
Інформація про рішення:
№ рішення: 12078430
№ справи: 2а-2689/10/1770
Дата рішення: 07.09.2010
Дата публікації: 09.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: