Справа № 2а-6563/09/1770
03 червня 2010 року 11год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Петрійчук Т.П.,
представник відповідача: Джус Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Науково-дослідного, проектно-пошукового та геологорозвідувального
кооперативу "Геолог" < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне
про визнання рішень та вимоги нечинними, -
Науково-дослідний, проектно-пошуковий та геологорозвідувальний кооператив "Геолог" звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій від 30.09.2009р. №1423, від 30.09.2009р. №1424 та вимоги про сплату боргу від 30.09.2009р. №Ю1223.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта планової перевірки від 30.09.2009р. №312 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне донараховано науково-дослідному, проектно-пошуковому та геологорозвідувальному кооперативу "Геолог" (далі - НДППГР кооператив «Геолог») за період з червня 2007 року по серпень 2009 року 141427,69грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та прийнято рішення від 30.09.2009р. №1423, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 765,33грн. й нараховано пеню у розмірі 221,47грн. та рішення від 30.09.2009р. №1424, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 68,10грн. й нараховано пеню у розмірі 71,32грн. Крім того, 30.09.2009р. відповідачем виставлено позивачу вимогу №Ю1223 про сплату боргу в сумі 141427,69грн. Позивач вважає оспорювані рішення та вимогу безпідставними в силу вимог Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та пояснила суду, що відповідно до ст.1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" НДППГР кооператив "Геолог" є суб'єктом малого підприємництва. Статтею 11 цього Закону передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може затосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку та застосуванням спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на вибір суб'єкта підприємництва.
НДППГР кооператив "Геолог" обрав спрощену систему оподаткування та згідно зі ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Сплата НДППГР кооперативом "Геолог" єдиного податку, 42 відсотки від суми якого органами Державного казначейства України перераховуються до Пенсійного фонду України, свідчить про те, що він є страхувальником і платником внесків.
За таких обставин, нарахування позивачу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 141427,69грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 765,33грн. і 68,10грн., та виставлення в зв'язку з цим вимоги щодо сплати боргу в сумі 141427,69грн., є неправомірними.
Просила позов задовольнити у повному обсязі, визнати рішення від 30.09.2009р. №1423, від 30.09.2009р. №1424 та вимогу про сплату боргу від 30.09.2009р. №Ю1223 нечинними.
Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне позов не визнало з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснила суду наступне. За результатами планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування НДППГР кооперативом "Геолог" за період з 01.06.2007р. по 31.08.2009р. складено акт від 30.09.2009р. №312, у якому зафіксовано порушення позивачем п.6 ч.2 ст.17, ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу. Під час проведення перевірки встановлено, що платником з червня 2007 року по серпень 2009 року не нараховувались страхові внески у розмірі 33,2% та 4% від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що призвело до заниження сум нарахованих страхових внесків на загальну суму 141427,69грн.
З урахуванням акта перевірки від 30.09.2009р. №312 та на підставі даних картки особового рахунку платника Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне прийнято рішення від 30.09.2009р. №1423 та №1424, якими застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у сумі 986,80грн. (20%) та у сумі 139,42грн (10%). Відповідно до вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне було виставлено позивачу вимогу про сплату боргу від 30.09.2009р. №Ю1223 на суму 141427,69грн.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Зокрема, виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування,обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Згідно з ч.6 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне було проведено планову перевірку Науково-дослідного, проектно-пошукового та геологорозвідувального кооперативу "Геолог" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 1 червня 2007 року по 31 серпня 2009 року та надання достовірних відомостей до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року. За результатами перевірки складений акт від 30.09.2009 р. №312, у якому зафіксовано порушення позивачем п.6 ч.2 ст.17, ч.1 ст.19, ч.6 ст.20, п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.а.с.6-14).
На підставі акта перевірки від 30.09.2009 р. №312 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків від 30.09.2009р. №1423, яким до НДППГР кооперативу "Геолог" застосовано штраф у розмірі 765,33грн. і нараховано пеню у розмірі 221,47грн. та від 30.09.2009р. №1424, яким до НДППГР кооперативу "Геолог" застосовано штраф у розмірі 68,10грн. і нараховано пеню у розмірі 71,32грн. (а.а.с.16-17).
30 вересня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне було виставлено позивачу вимогу про сплату боргу №Ю1223 на суму 141427,69грн. (донараховані страхові внески) (а.с.17).
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст.5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Ця ж норма передбачає, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. N400/97-ВР (далі - Закон N400/97-ВР).
Відповідно до Закону №1058-IV та Закону N400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. N21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за N64/8663 (далі - Інструкція N21-1). Цей нормативний документ визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно зі ст.ст.14, 15 Закону №1058-IV і п.4.1 Інструкції N21-1 платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є страхувальники - роботодавці:
- підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій);
- об'єднання громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи (включаючи юридичних та фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договарами цивільно - правового характеру, для яких розміри страхових внесків встановлені у розмірі 33,2% - з 01.01.2007р. від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Зазначені страхувальники відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1058-IV є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (до солідарної системи).
Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі.
Частина 4 ст.18 Закону №1058-IV передбачає, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно з ч.6 ст.18 Закону №1058-IV законодавством також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058-IV страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в п.3 і п.4 ст.11 та у ст.12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8,13,14 ст.11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеними цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом N400/97-ВР для відповідних платників збору.
Ставки, механізми справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом №400/97-ВР, який разом із Законом №1058-IV не передбачає такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлений статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відтак, посилання позивача на те, що платники, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) не є платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є необгрунтованими.
У зв'язку з набранням чинності Закону №1058-IV, до внесення відповідних змін, з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного та фіксованого податків (в зв'язку одночасною дією Закону №1058-IV, Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98) сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.9 ст.106 Закону №1058-IV та п.9.3.2 Інструкції N21-1 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків у такому порядку:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, виноситься рішення про застосування штрафу у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, виноситься рішення про застосування штрафу у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки;
3) при затримці сплати страхових внесків, на строк, шо є більшим 90 календарних днів, виноситься рішення про застосування штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Крім того, ч.9 ст.106 Закону №1058-IV передбачено, що одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При цьому складається рішення за встановленою формою.
Пунктом 8.2 Інструкції N21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. При цьому згідно з п.8.3 Інструкції N21-1 вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не обґрунтовано, в той час як органом Пенсійного фонду України доведено наявність порушень НДППГР кооперативом "Геолог" пенсійного законодавства та правомірність прийняття оспорюваних рішень про застосування фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу. Відтак, підстави для визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій від 30.09.2009р. №1423, від 30.09.2009р. №1424 та вимоги про сплату боргу від 30.09.2009р. №Ю1223, у суду відсутні.
Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Науково-дослідного, проектно-пошукового та геологорозвідувального кооперативу "Геолог" до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання рішень та вимоги нечинними відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010р.