26 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6260/10/0870
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., при секретарі Жучковій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області
до: Приватного підприємства «Дружба», Якимівський район Запорізької області
про: стягнення недоїмки,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (далі за текстом - ВВДФСС у м. Мелітополі, позивач) до приватного підприємства «Дружба» (далі за текстом - ПП «Дружба», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ВВДФСС у м. Мелітополі суму недоїмки зі страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві у розмірі 84 грн. 87 коп.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач має заборгованість перед ВВДФСС у м. Мелітополі, зі сплати внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Позивач посилається на ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 відповідно до якої, зокрема, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Крім того, позивач зазначає, що несплата відповідачем страхових внесків спричиняє ускладнення з виплатою відшкодувань потерпілим на виробництві, що в свою чергу завдає шкоду соціальним інтересам держави при реалізації державної політики в сфері страхування від нещасного випадку та не дозволяє державі в особі відділення виконавчої дирекції Фонду в повній мірі здійснювати соціальний захист громадян.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивачем подане до суду клопотання у якому він просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зазначає, що сума заборгованості станом на 25.10.2010 відповідачем не сплачена та складає 84 грн. 87 коп.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини не прибуття у судове засідання не повідомив. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином. Будь-яких заперечень на позовні вимоги, заяв, клопотань чи доказів сплати суми заборгованості до суду з боку відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Дружба» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 09.10.2000 за адресою: 72541, с. Розівка Якимівського району Запорізької області, вул. Краснодарська, буд. 21, про що видане відповідне свідоцтво Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області, розпорядження № 437 від 09.10.2000.
Як встановлено судом за відповідачем обліковується недоїмка перед ВВДФСС у м. Мелітополі зі сплати страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві у розмірі 84 грн. 87 коп. Наявність та розмір зазначеної заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування внесків та витрачених коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 2010 року від 19.07.2010; актом № 211 від 26.07.2010 перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; таблицею співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по ПП «Дружба».
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 (надалі за текстом - Закон № 1105) відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).
Відповідно до ст. 5 Закону № 1105, основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105 передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Статтею 47 Закону № 1105 зокрема передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Порядок та строки здійснення страхових внесків визначено «Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», яка затверджена Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.2007 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134 (надалі за текстом - Інструкція).
Відповідно до п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Розмір страхових внесків визначається у відповідності до ст. 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-ІІІ від 22.02.2001.
Згідно п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вважаються недоїмкою та стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до розділу 10 Інструкції, усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, не прийняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються у судовому порядку.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів щодо сплати заборгованості, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не виконанні вимоги чинного законодавства України щодо своєчасної сплати страхових внесків, а тому адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області про стягнення з Приватного підприємства «Дружба» суми недоїмки зі сплати страхових внесків є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області до приватного підприємства «Дружба» про стягнення суми недоїмки зі страхових внесків - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Дружба» (72541, с. Розівка Якимівського району Запорізької області, вул. Краснодарська, буд. 21, код ЄДРПОУ 31146760, роз. рахунок 26009328382752, ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь Фонду соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (72311, м. Мелітополь Запорізької області, просп. Богдана Хмельницького, буд. 93, код ЄДРПОУ 25919891, роз. рахунок 37176403900168, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) суму недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 84 (вісімдесят чотири) гривні 87 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду
Суддя (підпис) О.О. Прасов