Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4207/2010р. Головуючий у першій
інстанції Котешко Л.Л.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
09 вересня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Алєєвої Н.Г., Зотова В.С.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” про визнання кредитного договору недійсним,
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрсибБанк” про визнання Кредитного договору № 11105689000, укладеного 28 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем, недійсним.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до умов зазначеного вище договору, ОСОБА_3 були надані кошти у сумі 60 000 доларів США, на умовах строковості, повернення, цільового використання, від платності, забезпечення строком не пізніше 28 грудня 2013 року зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків з розрахунку 12,8 %. Позивач вважає, що при укладенні кредитного договору банк порушив норми чинного законодавства, оскільки, зокрема, договір укладений в іноземній валюті за відсутності відповідної індивідуальної ліцензії Національного банку України, що є підставою для визнання цього договору недійсним. В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилається на ст.99 Конституції України, ч.1, ст.524, ст.533 ЦК України, а також Правила використання іноземної валюти на території України, затвердженими Постановою Національного банку України № 200 від 30 травня 2007 року, якими не встановлена можливість надання кредитів резидентам України у іноземній валюті. Крім того, у обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на Постанову Національного банку України № 200 від 30 травня 2007 року та на ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28 липня 2010 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.
Позивач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального права, та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір, укладений між сторонами по справі відповідає положенням чинного законодавства.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Частиною 1 ст.203 ЦК країни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 28 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладений Кредитний договір № 11105689000, відповідно до умов якого відповідач на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру надав позивачу кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 60 000 доларів США, зі сплатою 12,8% річних та з кінцевим строком погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28.12.2013 року(а.с.5-8).
АКІБ «УкрСиббанк», як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створений відповідно до законодавства України, місцем його знаходження являється територія України, а тому зазначена юридична особа являється резидентом України.
28 жовтня 1991 року Національним банком України АКІБ «УкрСиббанк» надано банківську ліцензію № 75 на право здійснення банківських операцій, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 75-2 від 24 грудня 2001 року на право здійснення операцій з валютними цінностями.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно здійснивши аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, а саме ч.3 ст.14, ст.ст.15, ч.2 ст.198, 204, 526, ч.3 ст.533 ЦК України, ст.ст.2, 19, 47, ч.1 ст.49 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, ст.ст.3, 5, 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 19.02.1993 року, п.2.3, 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджених постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання Кредитного договору № 11105689000, укладеного 28 грудня 2006 року між сторонами по справі з підстав зазначених у позові недійсним, оскільки відповідач на час укладення зазначеного правочину на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу мав право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема укладати кредитні договори у іноземній валюті. Отримання Банком індивідуальної ліцензії на проведення операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, відповідно до чинного законодавства не потребується.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Н.Г.Алєєва
В.С.Зотов