Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-3660/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Лемешко А.С.
Категорія:46 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
09 вересня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Колбіної Т.П.
суддів: Коваленка О.Ю., Сундукова В.М.
при секретарі: Маслові О.О.
за участю: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 11 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-я особа Рада опіки та піклування Нахімовського районної державної адміністрації м. Севастополя про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,
14.11.2007р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, (3-я особа Рада опіки та піклування Нахімовського районної державної адміністрації м. Севастополя) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вимоги мотивовані тим, що вона є матір'ю ОСОБА_6, яка проживає разом з батьком - відповідачем ОСОБА_4 В наступний час позивачка проживає окремо разом зі своєю старшою донькою Яною та не має можливості бачитись з донькою ОСОБА_6, оскільки відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з малолітньою дочкою.
Заочним рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 11 листопада 2009р. позовні вимоги задоволені. Вирішено усунути перешкоди ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування заочного рішення суду, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та усунення перешкод ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем чиняться перешкоди у побаченнях та спілкуванні з дитиною, а тому права позивачки підлягають захисту.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, як з такими, що зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що між сторонами склались в край негативні відносини, рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 14 листопада 2005р. місце мешкання малолітньої ОСОБА_6 було визначено разом з батьком - ОСОБА_4
Рішенням Ради опіки та піклування Нахімовської РДА м. Севастополя від 06 січня 2006р. позивачці було дозволено зустрічатися з донькою по суботах та неділях з 12-00 до 18-00 за відсутності батька. В подальшому, рішення Ради опіки та піклування Нахімовської РДА м. Севастополя від 06 січня 2006р. було скасоване.
Відповідно до висновку Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя (а.с. 114-115) про недоцільність задоволення вимог позивачки, щодо спілкування з дочкою, зроблений на підставі того, що дитина проживає разом з батьком, який належним чином виконує свої батьківські права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та не прийняв до уваги висновок Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, оскільки факти негативного впливу з боку позивачки на дитину після спілкування з нею доведені не були. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивачка має постійне місце роботи, за якою характеризується позитивно, батьківських прав не позбавлена, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, а тому має повне право на спілкування зі своєї донькою.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачка не бажає спілкуватися з дитиною, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачка вже не один рік вирішує питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною з боку відповідача, що також підтверджує бажання позивачки приймати участь у вихованні та спілкуванні з донькою.
Доводи апеляційної скарги про те, що спілкування малолітньої ОСОБА_6 з матір'ю негативно впливають на психологічний стан дитини та на її здоров'я, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці посилання відповідача відносяться на період часу до 2007р. та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для його скасування.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Заочне рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 11 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Т.П. Колбіна
Судді: А.Ю. Коваленко
В.М. Сундуков