Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-3654/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Мурадян Р.П.
Категорія: 5 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
09 вересня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Володіної Л.В.
суддів: Колбіної Т.П., Сундукова В.М.
при секретарі: Маслові О.О.
за участю: ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 09 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами,
05.06.2008р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю на спадкове майно - на житловий будинок з надвірними спорудами та гараж по АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що з 1954р. вона зареєстрована та мешкає у спірному будинку за адресою АДРЕСА_1, іншого житла у неї немає, відповідачі права власності на спадкове майно не оформили, за вказаною адресою не проживають та не приймають ніякої участі в утриманні майна.
Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 09 червня 2010р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав.
Колегія суддів, заслухавши пояснення ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що набуття права власності у позивачки на спірне майно виникне лише у 2011р.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, як з такими, що зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років , набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Як встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_3 з 1954р. та до цього часу проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1, однак права власності на нього не має. Спірній будинок зареєстрований за ОСОБА_6 - яка є матір'ю сторін по справі та яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 9). Після смерті матері - ОСОБА_3, позивачка та відповідачі, у встановлений законом строк, звернули до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, але свідоцтво про право власності не отримали.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України від 01.01.2004 року, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що набуття права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 виникне у позивачки лише з 2011 року, оскільки він не суперечить нормам матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 09 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.В. Володіна
Судді: Т.П. Колбіна
В.М. Сундуков