Житомирський апеляційний суд
Справа №286/2698/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/445/24
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
29 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного
ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 06.07.2024, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування в межах кримінального провадження № 12024060500000248 від 05.07.2024 підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Вказаною ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не одружений, не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, є уродженцем та жителем іншої області, після вчинення кримінального правопорушення, у якому його підозрюють, покинув межі Житомирської області та був затриманий у місті Києві, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому є ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний у вигляді домашнього арешту з 22 години до 05 години, за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На думку апелянта, слідчим суддею було порушено норми процесуального та матеріального права, а обраний ОСОБА_7 запобіжний захід занадто суворим.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на те, що слідчий суддя не врахував вік підозрюваного, його стан здоров'я, що потребує медичного лікування, наявність у останнього міцних соціальних зв'язків та родини, його майновий стан та наявність у ОСОБА_7 на утриманні неповнолітньої дитини.
Крім цього, вказує на те, що ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив щодо її задоволення, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст. 404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 зазначеного закону, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В свою чергу, згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вище вимог Закону дотримався.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується:
- протоколом затримання особи та витягом з ЄРДР, у змісті яких зафіксовано події інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення (а.с.3-5);
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 05.07.2024, у змісті якого викладені показання останнього про факт та обставини ним вчинення кримінального правопорушення (а.с. 11-12).
За визначенням ЄСПЛ, обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 пар.1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, передбачає наявність обставин та відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин (K. F. Проти Німеччини, 27.11.1997, пар.57).
Аналіз зазначених вище доказів дає достатні підстави вважати, що висновки слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри за ч.4 ст.185 КК України є належними.
З приводу ризиків, на які у своїй ухвалі посилається слідчий суддя, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, то такі висновки слідчого судді також є не безпідставними.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, на строк від 5 до 8 років.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість покарання не є самостійною підставною для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначено, що суворість призначеного покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім цього, обґрунтовуючи вид застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя врахував і дані про особу ОСОБА_7 , згідно яких останній раніше неодноразово судимий, не працює, не має постійного доходу, неодружений, тобто є особою, яка не має міцних соціальних зв'язків.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_7 є уродженцем та мешканцем Чернігівської області, а після вчиненні кримінального правопорушення покинув межі Житомирської області та був затриманий у місті Києві, що підтверджується протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.07.2024 (а.с. 3-4).
Вищевказане в сукупності дає підстави вважати, що слідчий суддя, при прийнятті оскаржуваного рішення, повно та всебічно дослідив матеріали провадження та застосував відносно підозрюваного запобіжний захід, який, у даному випадку є необхідний та достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В свою чергу, з урахуванням зазначеного, апеляційні доводи адвоката ОСОБА_8 про те, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, а також про те, що останній жодним чином не може негативно вплинути на хід розслідування справи є безпідставними та спростовуються вказаними вище та дослідженими в суді першої інстанції матеріалами провадження, в тому числі даними про особу підозрюваного.
З приводу апеляційних доводів адвоката про те, що слідчий суддя не врахував стан здоров'я ОСОБА_7 , який потребує постійного медичного лікування, то такі доводи також не є підставою для скасування застосованого відносно останнього запобіжного заходу, чи його заміни на більш м'який, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах СІЗО чи ІТТ.
Таким чином, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 06.07.2024, про обрання підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень - без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді: