01 серпня 2024 рокуСправа №160/32893/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20.12.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.12.2023 до суду надійшла подана в порядку усунення недоліків позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046350013430 від 14.07.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 06.07.2023 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що з 23.05.1987 вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_2 , який був на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за віком. 14.07.2007 чоловік позивача помер. На момент його смерті позивач не працювала, перебувала на утриманні чоловіка, з яким проживала і була зареєстрована за однією адресою. 11.12.2022 вона досягла пенсійного віку 60 років. 06.07.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046350013430 від 14.07.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю у неї страхового стажу 29 років. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 06.07.2023 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з відомостями про додані до заяви документи.
У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який надійшов через систему «Електронний суд» 17.01.2024, відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника від 06.07.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким прийнято рішення № 046350013430 від 14.07.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до наданих документів на момент звернення ОСОБА_1 досягла віку 60 років, її страховий стаж становить 22 роки 04 місяці, тоді як необхідним є стаж 29 років.
Ухвалою від 29.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в режимі відеоконференції.
Також 29.01.2024 судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення співвідповідача.
27.02.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребувані судом докази.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.05.1987 перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 23.05.1987.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 16.07.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Павлограді Дніпропетровської області.
06.07.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 23 (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Вказану заяву з доданими до неї документами було прийнято 06.07.2023 і зареєстровано за № 4781, що підтверджується розпискою-повідомленням.
14.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області області прийнято рішення № 046350013430 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У рішенні зазначено, що вік померлого годувальника - 42 роки 02 місяці. Необхідний страховий стаж, визначений статтями 32, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 15 років. Страховий стаж померлого годувальника становить 24 роки 04 місяці 15 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 02.11.1983 до 19.11.1985, оскільки відсутній військовий квиток, та у трудовій книжці відсутня дата видачі військового квитка. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати військовий квиток або уточнюючу довідку про проходження строкової військової служби, видану на підставі облікової картки. Зазначено, що ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату з 11.12.2025. Також у рішенні зазначено, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника мають чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку за наявності відповідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 цього Закону. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на 01 січня - 31 грудня 2022 року право на призначення пенсії за віком мають особи віком 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років. На підставі наданих документів, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, заявниця на момент звернення досягла віку 60 років, страховий стаж становить 22 роки 04 місяці. Право на пенсійну виплату матиме з 11.12.2025.
Копію зазначеного рішення було направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 23 (сервісним центром) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із повідомленням від 21.07.2023.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
За змістом частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з частиною третьою цієї статті до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю III групи - від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області області № 046350013430 від 14.07.2023, страховий стаж померлого годувальника становив 24 роки 04 місяці 15 днів. Тобто вимогу частини першої статті 36 Закону № 1058-IV щодо наявності необхідного страхового стажу у годувальника дотримано.
Фактично в оскаржуваному рішенні зазначено підстави незарахування до страхового стажу померлого годувальника періоду проходження ним військової служби, а токож про відсутність у ОСОБА_1 страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Однак незарахування до страхового стажу померлого годувальника періоду проходження військової служби не є визначальним у даному випадку, оскільки його страховий стаж перевищує встановлений частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV.
Суд звертає увагу, що зміст оскаржуваного рішення не містить підстав відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії саме у разі втрати годувальника. Натомість, наведено положення Закону № 1058-IV щодо умов призначення пенсії за віком, зокрема страхового стажу тривалістю не менше 29 років. У відзиві відповідач також посилається на ту обставину, що страхивй стаж заявниці становить 22 роки 04 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області області № 046350013430 від 14.07.2023 не відповідає критерію обґрунтованості.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пунктом 4.7 розділу IV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача. Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання призначити та виплатити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 06.07.2023, суд зазначає, що обчислення страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавцем повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Станом на дату смерті ОСОБА_2 - 14.07.2007 позивач не досягла пенсійного віку. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що на вказану дату ОСОБА_1 була непрацездатною та перебувала на утриманні померлого годувальника.
За змістом ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається дітям незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
З доданого до позовної заяви розрахунку стажу (форма РС-право) встановлено, що 15.07.2007 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 було призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з вказаним розрахунком страховий стаж годувальника становив 26 років 05 місяців 03 дні, у тому числі строкова військова служба з 02.11.1983 до 19.11.1985.
З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог, обирає належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.07.2023 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено з матеріалів справи позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1073,60 грн відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3345202655.1 від 08.12.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046350013430 від 14.07.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника від 06.07.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350.
Повний текст рішення складено 01.08.2024.
Суддя В.В. Рянська