01 серпня 2024 рокуСправа №160/29260/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Тернопільської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000212/2 від 01.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.10.2023 для митного оформлення імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (далі також ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ») товарів було подано до Тернопільської митниці митну декларацію № 23UA403070004992U0. На повідомлення митниці декларантом було надано додаткові документи. 01.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000212/2, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), у тому числі на підтвердження здійснення оплати товару. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.
Ухвалою від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
У відзиві, який надійшов через систему «Електронний суд» 27.11.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 30.10.2023 для митного контролю та митного оформлення уповноваженою особою позивача - агентом з митного оформлення було подано митну декларацію № 23UA403070004992U0, відповідно до якої було заявлено товар: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: Шина 315/80R22.5-18PR TR601H 154/151M (індекс навантаження 154/151, індекс швидкості M, посадочний діаметр - 22.5) - 32 шт. Шина 315/80R22.5-22PR TR691-JS 167/164D (індекс навантаження 167/164, індекс швидкості D, посадочний діаметр - 22.5) - 70 шт. Шина 215/75R17.5-16PR TR689A 135/133L (індекс навантаження 135/133, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 17.5) - 344 шт.». Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2023 № TRI-0307, укладеного між позивачем та компанією «Triangle Tyre Co. Ltd» (Китай). Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом - ціною договору. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. З урахуванням встановлених розбіжностей та відсутності необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у Тернопільскої митниці були достатні підстави для запиту додаткових документів. Під час проведення процедури консультацій декларантом було надано додаткові документи, якими не спростовано наявність розбіжностей та відсутність даних. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення № UA403070/2023/000212/2 від 01.11.2023, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості. За основу взято інформацію щодо митної вартості товару за ЕМД від 26.09.2023 № UA500020/2023/12568 - 3,0200 дол. США/кг (118,575 дол. США/шт.).
27.11.2023 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 28.11.2023.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами, наведеними у відзиві, посилаючись на обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 03.07.2023 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (покупець) та компанією «Triangle Tyre Co. Ltd» (Китай) (продавець) укладено контракт № ТRІ-0307, за умовами якого продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні в асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях.
Згідно з п. 2 контракту кількість товару узгоджується сторонами і зазначається у відповідних Специфікаціях до даного контракту.
Відповідно до п. 3 контракту ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію, що поставляється, про що зазначається у відповідних специфікаціях до даного контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до даного контракту.
Згідно з п. 4 умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію окремо відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010».
Відповідно до п. 6 контракту товар повинен бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання специфікації, якщо інше не зазначено у специфікації.
Платіж за товар, проданий за цим контактом, проводиться в доларах США на рахунок продавця. Умови оплати здійснюються на кожну партію окремо, про що зазначається у відповідних специфікаціях до цього контракту (пункт 7 контракту).
На виконання умов контракту № ТRІ-0307 від 03.07.2023 сторонами складено Специфікацію № 1 від 05.07.2023 на товар у кількості 9231 шт/наб на суму 1087886,50 доларів США.
30.10.2023 позивачем для митного оформлення в режимі імпорту товарів (шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 315/80R22.5-18PR TR601Н 154/151М (індекс навантаження 154/151, індекс швидкості М, посадочний діаметр - 22.5) - 32 шт; шина 315/80R22.5-22PR TR691-JS 167/164D (індекс навантаження 167/1164, індекс швидкості D, посадочний діаметр - 22.5) - 70 шт; шина 215/75R17.5-16PR TR689A 135/133L (індекс навантаження 135/133, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 17.5) - 344 шт), що надійшов від експортера «Triangle Tyre Co. Ltd», подано митну декларацію № 23UA403070004992U0, із зазначенням митної вартості товару за основним методом (ціною договору) 38603,16 доларів США.
На підтвердження заявленої митної вартості уповноваженою особою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» було надано Тернопільскій митниці такі документи: пакувальний лист № 12232003985-3 від 17.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 12232003985-3 від 17.08.2023; коносамент № BW23080248 від 20.08.2023; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 24.10.2023; декларацію про походження товару № 12232003985-3 від 17.08.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 116 від 24.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 118 від 03.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2284 від 20.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 20.10/2 від 20.10.2023; специфікацію виробника товару № 4/5 від 17.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 1 від 05.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) № TRI-0307 від 03.07.2023; договір про надання послуг митного брокера № 0101/23 від 01.01.2023; договір (контракт) про перевезення № 00340/23 від 24.04.2023; комерційну пропозицію № 3985-3 від 04.07.2023; сертифікат дилера № б/н від 02.01.2023; копія митної декларації країни відправлення № 420420230000225311 від 17.08.2023; копію митної декларації країни відправлення № 420420230000225311 від 17.08.2023.
Митним органом зазначено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.07.2023 № TRI-0307. Відповідно до пункту 7 договору умови оплати погоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору. Згідно зі специфікацією від 05.07.2023 № 1 оплата здійснюється на підставі 100% передоплати (загальна сума 1087886,50 дол. США). Подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 24.07.2023 № 116 (80000 дол. США), від 03.08.2023 № 118 (180000 дол. США) не підтверджують факт 100% оплати згідно зі специфікацією № 1.
30.10.2023 відповідач надіслав повідомлення від митниці декларанту відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України про необхідність надання протягом 10 календарних днів таких документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності таких документів митний орган зазначив про необхідність надання копії митної декларації країни відправлення та висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.
Листом № 31/10-2023-1 від 30.10.2023 позивач разом із поясненнями подав до Тернопільської митниці лінійний коносамент MAEU 273376271 та рахунок на оплату № 2284 від 20.10.2023.
01.11.2023 Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000212/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом. Графа 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» з технічних причин направлена окремим повідомленням. У цьому повідомленні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи (договір про транспортно-експедиційні послуги). У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість відповідно до бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Додатково декларантом до митного оформлення подано сертифікат дилера від 02.01.2023 № б/н. За результатами опрацювання документів встановлено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.07.2023 № TRI-0307. Відповідно до пункту 7 договору умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору. Згідно зі специфікацією від 05.07.2023 № 1 оплата здійснюється на підставі 100% передоплати (загальна сума 1087886,50 дол. США). Подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 24.07.2023 № 116 (80000 дол. США), 03.08.2023 № 118 (180000 дол. США) не підтверджують факт 100% оплати згідно зі специфікацією № 1. Наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 26.09.2023 № UA500020/2023/12568 (товар - шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; торговельна марка - Triangle; виробник - TRIANGLE TYRE CO., LTD; умови поставки - FOB) на рівні 3,0200 дол. США/кг, (118,575 USD/шт).
Товар було випущено у вільний обіг за ЕМД № 23UA403070005065U1 від 01.11.2023.
Правомірність та обґрунтованість прийнятого Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000212/2 від 01.11.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі також - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість за основним методом на підставі відомостей, зазначених у Специфікації № 1 від 05.07.2023 до контракту № TRI-0307 від 03.07.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Статтею 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Щодо твердження митного органу, вказаних підставою для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Щодо платіжних документів, наданих на підтвердження оплати імпортованого товару, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.
Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, зазначених у повідомленні митного органу, без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору не було спростовано відповідачем.
Крім того, суд звертає увагу на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 17.08.2023 №12232003985-3 містить посилання на контракт №TRІ-0307 від 03.07.2023, в межах виконання якого здійснювалась поставка товару.
У сукупності із наданими документами рахунок-фактура (інвойс) від 17.08.2023 № 12232003985-3 дає можливість встановити поставки якої саме партії товару він стосується. Надані до суду рахунок-фактура (інвойс) та пакувальний лист мають реєстраційний № 12232003985-3 від 17.08.2023, що вказує на оформлення вказаних документів у межах поставки однієї партії товару.
У митній декларації № 23UA403070004992U0 від 30.10.2023 зазначена загальна вартість товару, що декларувався - 38603,16 доларів США. До митного оформлення було надано банківські платіжні документи від 24.07.2023 № 116 (80000 дол. США), 03.08.2023 № 118 (180000 дол. США). Отже, на дату подання декларації декларантом підтверджено належним чином оплату товару, що декларувався.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17, від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару використовувалася інформація, що міститься в ЕМД від 26.09.2023 № UA500020/2023/12568 (товар - шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; торговельна марка - Triangle; виробник - TRIANGLE TYRE CO., LTD; умови поставки - FOB) на рівні 3,0200 дол. США/кг. (118,575 USD/шт.).
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 22319 від 17.10.2023.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000212/2 від 01.11.2023.
Стягнути з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ», місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, код ЄДРПОУ 37383046.
Відповідач: Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ ВП 43985576.
Повний текст рішення суду складено 01.08.2024.
Суддя В.В. Рянська