Справа № 362/3326/24
Провадження № 2/362/1989/24
30 липня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 57 197 гривень 72 копійки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.01.2021 року між ним і відповідачем було укладено кредитний договір за заявою № СІК-120121/162-00 відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 42 400 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 23.01.2023 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача (а.с. 63 - 69).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи, разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за відомою суду адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судове повідомлення вручено відповідачу належним чином (а.с. 71, 74, 77).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.
Із копії заяви - пропозиції № СІК-120121/162-00 від 12.01.2021 року підписаної відповідачем вбачається, що він погодив із банком отримання кредиту в сумі 42 400 гривень 00 копійок строком на 36 місяців та розміром процентної ставки 19,99 % річних (а.с. 17, 18, 19, 20, 21).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами №№ 47931422 і 47931424 віл 12 січня 2021 року та відомостями виписки по рахунку клієнта станом на 12.02.2024 року (а.с. 10 - 14, 15, 16).
Зокрема, змістом Правил банківського обслуговування, визначено обов'язки позичальника щодо повернення кредитних коштів, сплати заборгованості та умови дії кредитного договору (а.с. 27 - 36).
Відповідно до пункту 3.2.4 розділу 6 Правил банківського обслуговування, позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту та сплатити всі передбачені договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно із пунктом 3.2.10 розділу 6 Правил банківського обслуговування, позичальник зобов'язався у разі порушення строків та/або несплати необхідної до погашення суми заборгованості за споживчим кредитом, що передбачені графіком платежів, частково або в повному обсязі, сплатити на користь банку штрафні санкції (штрафи та пеню) на умовах, передбачених договором.
При цьому, банк надсилав відповідачу письмові вимоги про виконання грошових зобов'язань, що підтверджується відповідними листами та поштовими документами (а.с. 39, 40, 41 - 42, 43).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23.01.2024 року відповідач має заборгованість по вказаному договору на загальну суму 57 197 гривень 72 копійки, з яких: заборгованість по кредиту - 30 786 гривень 33 копійки, заборгованість за процентами - 7 004 гривні 91 копійка та заборгованість за комісією - 19 406 гривень 48 копійок (а.с. 9).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
В пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Натомість, суд вважає безпідставними і необґрунтованими вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за комісією в сумі 19 406 гривень 48 копійок, оскільки за правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19: умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені наведеним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за даним кредитним договором яка складається із заборгованості по кредиту - 30 786 гривень 33 копійки та заборгованості за процентами - 7 004 гривні 91 копійка.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором складає 37 791 гривня 24 копійки.
За таких обставин, позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню в обсязі суми заборгованості визначеному судом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 028 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 128826 від 18 квітня 2024 року (а.с. 8).
Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд враховує обставину часткового задоволення позовних вимог в обсязі 66,07 % та вважає, що судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору за вимогами майнового характеру слід визначити відповідно до відсотку задоволеної суми позову у розмірі 66,07 %, що становить 2 000 гривень 60 копійок.
Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на:
-позивача у розмірі 33,93 %, що становить 1 027 гривень 40 копійок;
-відповідача у розмірі 66,07 %, що становить 2 000 гривень 60 копійок.
У зв'язку із цим, слід стягнути з відповідачки на користь позивача у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 2 000 гривень 60 копійок.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Частково задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» грошові кошти в сумі 37 791 (тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто одна) гривня 24 копійки.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 60 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 30 липня 2024 року.