Справа № 362/2732/24
Провадження № 2/362/1860/24
30 липня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 24 597 гривень 21 копійка.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.08.2015 року між ним і відповідачем було укладено договір у вигляді заяви на встановлення кредиту по рахунку фізичної особи та додаткового договору № 1 від 02 вересня 2015 року до договору № 462786 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки.
Відповідно до заяви відповідача на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, на прохання клієнта, банк встановив клієнту кредит у сумі 22 100 гривень 00 копійок.
Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту, станом на 21.08.2023 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача (а.с. 1 - 2).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суду невідоме, відповідач був повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 26, 30).
Також, враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за останньою відомою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 26, 29, 32).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку передбаченому ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
28.08.2015 року відповідачем підписано заяву на встановлення кредиту по рахунку фізичної особи із кредитним лімітом в сумі 22 100 гривень 00 копійок (а.с. 11).
Також, 02 вересня 2015 року між сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору № 462786 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, за умовами якого відповідачці було встановлено кредитну лінію в сумі 22 100 гривень 00 копійок із фіксованою процентною ставкою 27 % щомісяця (а.с. 12, 13).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку за період часу з 03.09.2015 року по 21.08.2023 року за наданим відповідачу кредитом (а.с. 7 - 10).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 21.08.2023 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 24 597 гривень 21 копійка, з яких: заборгованість за кредитом - 22 084 гривні 01 копійка, проценти - 2 414 гривень 08 копійок та пеня - 99 гривень 12 копійок (а.с. 6).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
В пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача (а.с. 3, 4, 5).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грошові кошти в сумі 24 597 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім) гривень 21 копійка та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 30 липня 2024 року.