про зупинення провадження у справі
30 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3143/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку 22.02.2024 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), та зобов'язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні із 17.01.2018 по день фактичного розрахунку 22.02.2024 відповідно до Порядку № 100.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно зупинити, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні із 17.01.2018 по день фактичного розрахунку 22.02.2024, стверджуючи при цьому, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 22.02.2024 при виплаті заборгованості з грошового забезпечення в розмірі 57256,29 грн, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі № 140/55798/23.
19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), яким внесені зміни до КЗпП України, частину першу та другу статті 117 викладено в такій редакції:
«У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті».
Таким чином, спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі умовно варто поділити на 2 частини: до набрання чинності Законом № 2352-IX 19.07.2022, та після набрання чинності цим законом.
Період з 21.12.2019 до 18.07.2022 (до набрання чинності Законом № 2352-IX) регулювався редакцією статті 117 КЗпП України, яка не встановлювала обмеження строку щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. До цього періоду, в разі існування істотного дисбалансу між сумою коштів, яку прострочив роботодавець, і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати, суд може застосувати принцип співмірності.
Проте, період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями.
У постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22, від 29.01.2024 у справі № 560/9586/22 суд касаційної інстанції вказав, що до періоду після 19.07.2022 практику Верховного Суду щодо пропорційності виплат застосовувати недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц Велика Палата Верховного Суду констатувала, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно ураховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Алгоритм розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наведений у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, та передбачає встановлення дати остаточного розрахунку, загального розміру належних при звільненні виплат та частки заборгованої суми.
Водночас, судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі № 140/11229/21 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково: визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, у листопаді 2017 року, підйомної допомоги у лютому 2018 року та одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (далі - Постанова № 889), та зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, у листопаді 2017 року, підйомної допомоги у лютому 2018 року та одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889; визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 при звільненні компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за 2013-2017 роки, та зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 4 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за 2013-2017 роки; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі № 140/11229/21 на цей час законної сили не набрало.
На думку суду, зважаючи на предмет та підстави позову, зміст позовних вимог у цій справі (а саме позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби, що передбачає визначення судом розміру грошового забезпечення окремо за період з 21.12.2019 до 18.07.2022 - до набрання чинності Законом № 2352-IX, із застосуванням принципу співмірності, та за період з 19.07.2022, з урахуванням чинної редакції статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати шістьма місяцями), рішення суду, яке набере законної сили за результатами розгляду справи № 140/11229/21, буде мати преюдиційне значення для вирішення цієї справи в частині встановлення розміру грошового забезпечення, яке належало позивачу до виплати при звільненні, а відтак (у випадку набрання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі № 140/11229/21 законної сили та його виконання) - і на встановлення дати остаточного розрахунку, загального розміру належних позивачу при звільненні виплат та частки заборгованої суми. Суд вважає, що без встановлення дати проведення повного та остаточного розрахунку та без визначення конкретного розміру виплачених позивачу коштів після його звільнення з військової служби вирішення цього публічно-правового спору є неможливим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/11229/21, у зв'язку із чим відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України провадження у цій справі належить зупинити.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 236, статтею 248 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі № 140/3143/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/11229/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.М. Валюх