30 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4622/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), (далі - відповідач - 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач - 2) про:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року включно;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року включно у розмірі 4436,87 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Позов обґрунтований тим, що гідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 грудня 2020 року №457-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.12.2020.
Відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 24 грудня 2020 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).
З грудня 2016 року по листопад 2017 року включно проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015 - 2020 роки, наданих відповідачами розрахунків слідує, що при проходженні військової служби ОСОБА_1 із грудня 2015 року до часу звільнення нараховувалась індексація грошового забезпечення у неналежному розмірі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на адвокатський запит надав документи, з яких слідує що позивачу за період проходження служби в НОМЕР_3 прикордонному загоні з грудня 2016 року по листопад 2017 року нараховано для виплати індексацію грошового забезпечення з урахуванням жовтня 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), що підтверджується довідкою-розрахунком про індексацію №170 від 01 лютого 2021 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) на адвокатський запит надав інформацію та документи, із яких слідує, що при звільненні позивача останньому нараховано відповідачами та виплачено ІНФОРМАЦІЯ_6 заборгованість індексації грошового забезпечення у сумі 905,16 грн, 181,01 грн та 10 921,81 грн, що підтверджується інформацією щодо виплачених сум за грудень 2020 року та у лютому 2021 року. Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням листопада 2012 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року - березня 2018 року базового місяця, що підтверджується розрахунком нарахованої та виплаченої індексації ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 24 грудня 2020 року.
Дії відповідачів щодо визначення базових місяців, інших ніж січень 2008 року при нарахуванні індексації у період з грудня 2015 року по 28.02.2018 позивач вважає протиправними та необгрунтованими.
Також зазначає, що у період з 01березня 2018 року до 24 грудня 2020 року в порушення вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078, ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Із архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2018 рік, а також розрахунку слідує, що у період із березня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нараховував позивачу поточну індексацію з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін, виплату якої проводив щомісячно із грудня 2018 року.
Підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 відбулося на 26,28 грн (грошовий дохід за березень 2018 року в сумі 8 492,67 грн відняти грошовий дохід у лютому 2018 року в сумі 8 466,40 грн).
Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право із березня 2018 року на отримання індексації-різниці в сумі 4436,87 грн (сума можливої індексації 4 463,15 грн мінус сума підвищення доходу 26,28 грн). Відповідач - 1 в порушення вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4436,87 грн в місяць, а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу).
Позивач зазначив, що визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою відповідно до рішень Уряду і такими місяцями є січень 2008 року та березень 2018 року - місяці, у яких набрали чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №1294) та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704). Незастосування відповідачами з 01 грудня 2015 року січня 2008 року як базового місяця індексації - місяця підвищення тарифних ставок (окладів) є протиправним, порушує вимоги абзаців першого, другого пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.
Окрім цього, абзацами третім - шостим пункту 5 Порядку №1078 окремо врегульовано виплату індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). За цими правилами для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати як розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, так і суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року), і якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у поданому до суду 15 травня 2024 року через систему “Електронний суд” відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.38-42). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених прикордонному загону коштів.
Заперечуючи доводи позову про необхідність врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у період з грудня 2016 року по листопад 2017 року, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі - Постанова №1013) були не лише внесені суттєві зміни до Порядку №1078, а й підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Поряд з тим пунктом 3 Постанови №1013 визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2008 року на березень 2018 року. Відтак, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року і включно до 01 березня 2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Таким чином, відсутні підстави для встановлення “базового місяця” - січень 2008 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу з грудня 2016 року по листопад 2017 року. А відтак, для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача відповідачем був вірно застосований базовий місяць жовтень 2015 року.
Вказує, що позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_4 прикордонного загону. Оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача не є військова частина НОМЕР_2 , тому останній повинен звернутися зі своїми вимогами до відповідача який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати його за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення. З урахування викладеного, відповідач вважає, що є неналежним відповідачем у справі та просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) у поданому до суду 30 травня 2024 року через систему “Електронний суд” відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.58-65). В обґрунтування цієї позиції вказав, що військова частина є бюджетною організацією, яка підпорядкована Міністерству оборони України та, як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. При цьому, Законом “Про Державний бюджет України на 2016 рік” та Законом “Про Державний бюджет України на 2017 рік” виплата індексації не передбачалась. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. На думку відповідача, вказаною постановою Урядом фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
З дня набрання чинності Постановою №1013 до 01 березня 2018 року не було зміни тарифних ставок чи окладів військовослужбовців, а відтак за правилами нової редакції абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 не виникло правових підстав визначати місяця значення індексу споживчих цін, в якому приймається за 1 або 100. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.
З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 24 грудня 2020 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).
З грудня 2016 року по листопад 2017 року включно позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 грудня 2020 року №457-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби - майстра - начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » І категорії (тип Б), звільненого з військової служби в запас на підставі підпункту «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 24 грудня 2020 року (а.с.16).
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 - 2020 роки (під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 )), позивачу в грудні 2015 року - листопаді 2016 року, з грудня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.21-22,25-26).
Як вбачається з Розрахунку нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 24 грудня 2020 року та з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 - 2020 роки (під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 )), позивачу в період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нараховувалась та була виплачена індексація грошового забезпечення в листопаді 2019 року у розмірі 1713,64 грн, грудні 2019 року у розмірі 216,51 грн, січні 2020 року у розмірі 216,51 грн, лютому 2020 року у розмірі 216,51 грн, березні 2020 року у розмірі 216,51 грн, квітні 2020 року у розмірі 216,51 грн, червні 2020 року у розмірі 433,02 грн, липні 2020 року у розмірі 226,29 грн, грудні 2020 року у розмірі 1086,17 грн із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.10-11,26-28).
Крім того, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2017 роки (під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 )), позивачу в грудні 2016 року - листопаді 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.20 зворот, 23-24).
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на адвокатський запит представника позивача надіслав лист від 29.11.2021 №11/16760 та документи, з яких слідує що позивачу за період проходження служби в НОМЕР_3 прикордонному загоні з грудня 2016 року по листопад 2017 року нараховано для виплати індексацію грошового забезпечення з урахуванням жовтня 2015 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), що підтверджується довідкою-розрахунком про індексацію №170 від 01 лютого 2021 року (а.с.20-20 зворот).
Відтак, спір у цій справі стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення), та з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року (виходячи з фіксованої величини 4436,87 грн).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - в розмірі 101 відсотка). Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013.
За змістом пояснюючої записки до проєкту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною Постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників, зокрема пункт 5 викладено у новій редакції.
Абзацами першим-другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну “базовий місяць” на “місяць підвищення доходу”, ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення “базового місяця” (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати), “місяцем підвищення доходу” є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін “підвищення тарифних ставок (окладів)” для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення індексу споживчих цін розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 Постанови №1013 визначено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б “обнулитися” індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом другим пункту 3 Постанови №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так якщо на виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися.
Цей висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 15 червня 2023 року у справі №380/1559/22.
Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин суд за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року. Для розрахунку індексації з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України”.
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078, з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення індексації грошового забезпечення позивача з 01 грудня 2015 року належало переглянути “базовий місяць”, визначений за старими правилами, змінивши його на “місяць підвищення доходу”, тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, яку він займав. Застосування відповідачем іншого місяця для обчислення індексації у цей період, є протиправним.
Судом встановлено, що відповідачі не застосували для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2018 як базовий місяць січень 2008 року, що підтверджується довідкою-розрахунком про індексацію №170 від 01.02.2021, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та Розрахунком нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 24 грудня 2020 року, наданим ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 )), вказавши, що місяцями підвищення доходу (базовими місяцями) при нарахуванні індексації за спірні періоди є листопад 2012 року та жовтень 2015 року (а.с.10-11,20 зворот).
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 також вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача, що у спірний період - з грудня 2015 року по лютий 2018 року - необхідно було застосовувати як базовий місяць січень 2008 року (посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року включно були незмінними).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін., в яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Застосування роботодавцями іншого місяця для обчислення індексації у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року є протиправним, оскільки в зазначений період не вносилися зміни саме до посадових окладів військовослужбовців.
За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що позов в цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
При цьому варто зауважити, що суд не уповноважений розраховувати та визначати суб'єкту владних повноважень конкретну суму індексації грошового забезпечення, яка повинна бути виплачена особі. Суд лише наділений повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку, якщо він був здійснений, у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Надаючи оцінку доводам сторін у решті позовних вимог - щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року, суд зазначає таке.
З набранням 01 березня 2018 року чинності Постановою №704 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З Розрахунку нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 24 грудня 2020 року, наданого ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 )), вбачається, що позивачу у період з березня 2018 року по грудень 2020 року нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.10-11).
У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
За змістом наведених вище положень Порядку №1078 у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка, виникає право на індексацію (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держкомстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача виникає право на індексацію, яка виплачувалася їй з грудня 2018 року до дня звільнення (а.с.13 зворот).
На думку позивача, починаючи з березня 2018 року (місяць підвищення доходу) відповідачем безпідставно не було враховано вимоги абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078, зокрема, не встановлено, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалась у місяці підвищення такого доходу.
З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року), передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 - 2020 роки (під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 )), ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нараховувалась та була виплачена індексація грошового забезпечення в листопаді 2019 року у розмірі 1713,64 грн, грудні 2019 року у розмірі 216,51 грн, січні 2020 року у розмірі 216,51 грн, лютому 2020 року у розмірі 216,51 грн, березні 2020 року у розмірі 216,51 грн, квітні 2020 року у розмірі 216,51 грн, червні 2020 року у розмірі 433,02 грн, липні 2020 року у розмірі 226,29 грн, грудні 2020 року у розмірі 1086,17 грн із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.26-28).
Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
Отже, указані обставини є спірними в цій справі.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.26) грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 8466,40 грн (посадовий оклад - 760,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 65,00 грн, надбавка за вислугу років - 247,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 965,25 грн, надбавка за ОУС з ризиком - 114,00 грн, надбавка за бойове чергування 38,00 грн, премія - 3116,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3160,65 грн), а в березні 2018 року розмір грошового забезпечення становив 8492,68 грн (посадовий оклад - 3170,00 грн, оклад за військовим званням - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років -1676,00 грн, надбавка за бойове чергування 38,00 грн, премія - 2536,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 52,68 грн)
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів збільшився на 26,28 грн (8492,68 грн - 8466,40 грн).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).
З наведеного вбачається, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (26,28 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
За встановлених обставин справи ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 )) не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року (дата звільнення) та з огляду на зміст відзиву на позовну заяву не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації за спірний період.
Суд зазначає, що визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та зазначених правових висновків Верховного Суду, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунок суми індексації, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )) щодо невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2020 року.
Разом з тим, при вирішенні спору суд враховує, що ОСОБА_1 по 24 грудня 2020 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 )) та на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 грудня 2020 року №457-ОС був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24 грудня 2020 року (а.с.16), що не заперечується відповідачами.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 №Т/116-1743 виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.
Відповідно до розпорядження голови Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 “Про окремі питання індексації грошового забезпечення” виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв'язку із звільненням з військової служби.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача-2, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 )), на день виключення із списків особового складу саме останній повинен провести розрахунок з позивачем за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення.
За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в зобов'язальній частині підлягають задоволенню до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) шляхом: зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01 грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Т.М. Димарчук