1[1]
21 травня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю захисника Різника І.А., у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника Різника І.А. на постанову судді Солом?янського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Солом?янського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою судді водій ОСОБА_1 03 травня 2023 року о 08 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Кайсарова, 1, керував т.з. «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Різник І.А. просить скасувати постанову судді Солом'янського районного суду від 29 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Захисник вважає, що постанова судді винесена всупереч чинному законодавству, має протиріччя та невідповідність тверджень суду фактичним обставинам справи.
Апелянт звертає увагу суду на те, що згідно з відеозаписом із бодікамери, працівники поліції не вели повний запис, що прямо суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в зв'язку з чим не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, підстави для його зупинення, факт перебування його за кермом автотранспортного засобу.
Окрім того, не зафіксований факт зупинки свідків та водія, який отримав на відповідальне зберігання транспортний засіб.
Також, окрім протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП інших постанов та протоколів на ОСОБА_1 не складалося.
Даний факт, на думку захисника, підтверджує протиправність зупинки та відповідно незаконність всіх інших процесуальних дій, які були здійсненні після зупинки транспортного засобу, якщо така зупинка взагалі була.
Окрім того, апелянт зазначає, що не відповідає дійсності вказане у постанові суду твердження, що в поясненнях адвоката Різника І.А. було зазначено, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був припаркований на іншій стороні вулиці Кайсарова, оскільки адвокатом зазначалось, що працівники поліції на їх автомобілі привезли ОСОБА_1 від його авто на вулицю Кайсарова, так як його авто стояло у вуличці де не рухались транспортні засоби, а їм потрібно було зупинити свідків і зафіксувати відмову, а тому ОСОБА_1 був переміщений з місця стоянки його транспортного засобу на вулицю Кайсарова.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що як доказ вини ОСОБА_1 , суд зазначив письмові пояснення свідків, однак письмові пояснення свідків не можуть бути взагалі визнані як доказ, так як, по-перше, носять бланковий характер та віддруковані заздалегідь, а по-друге вони мають в самому тексті суттєві протиріччя, оскільки в тексті зазначено, що особа погодилась пройти огляд на стан сп'яніння, а в кінці кульковою ручкою дописано, що відмовився від проходження огляду.
Роз'яснення свідкам про те, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду працівниками проведено всупереч чинного законодавства, а саме за відсутності самого ОСОБА_1 .
Захисник звертає увагу на те, що під час спілкування працівників поліції із свідками, ОСОБА_1 присутній не був, а знаходився в стороні, про що вони спілкувалися він не чув. Коли працівник повернувся в його сторону та запитав, чи він буде проходити огляд, ОСОБА_1 відповів, що ні, проте, чи керував останній транспортним засобом, працівник поліції при свідках ОСОБА_1 не запитував, тому що йому достовірно було відомо, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і тому працівник поліції умисно не задав таке питання ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Різника І.А., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 259877 від 03 травня 2023 року, даними розписки ОСОБА_3 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , даними направлення водія транспортного засобу ОСОБА_1 до "КМНКЛ "Соціотерапія" з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, даними витягу з бази АРМОР, відеозаписом з бодікамери 473820.
З наведених документів убачається, що 03 травня 2023 року о 08 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Кайсарова, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому посилання захисника на те, що наявним відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними.
Так, з відеозапису убачається, що працівник поліції пояснює свідкам, про те, що водія ОСОБА_1 було зупинено під час керування транспортним засобом «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місця зупинки транспортного засобу та в медичному закладі і працівник поліції просить свідків зафіксувати відмову водія від проходження огляду у встановленому законом порядку.
При цьому, згідно з відеозаписом водій ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортного засобу та того факту, що його було зупинено працівниками поліції.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що обставини, викладені в ньому, щодо керування транспортним засобом та відмову від проходження огляду в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень чи заперечень, лише в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення власноручно зазначив, що вчора випив пляшку пива.
Отже, доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовуються наявними у справі доказами.
Щодо безперервності відеозапису з нагрудної камери поліцейського, то суддя апеляційного суду відмічає, що на відеозапису зафіксовані всі події щодо обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та, власне, обставин складання протоколу, відібрання пояснень свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку.
Доводи апелянта про те, що на відеозаписі не зафіксовано факт зупинки свідків та водія, який отримав на відповідальне зберігання транспортний засіб, а також той факт, що інших постанов та протоколів на ОСОБА_1 не складалося, то вказані обставини не впливають на висновки суду щодо наявності в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя апеляційного суду не бере до уваги доводи апеляції захисника щодо законності підстав зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , позаяк причина зупинки автомобіля не звільняє водія від обов'язку, встановленого п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість як доказів письмових пояснень свідків є безпідставними, оскільки незалежно від форми цих пояснень, їх зміст відповідає обставинам справи, підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, який не заперечував факту керування транспортним засобом.
Посилання захисника на те, що роз'яснення свідкам про те, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду працівниками проведено всупереч чинного законодавства, а саме за відсутності самого ОСОБА_1 є безпідставним та спростовується з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 та свідки, які засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, перебувають біля автомобіля поліцейського, один з яких в подальшому складає пояснення свідків, а інший поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за зачитує викладені в ньому обставини водієві ОСОБА_1 .
При розгляді справи щодо ОСОБА_1 суддею районного суду дотримано вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зокрема, всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, постанова судді відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, тому суддя апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляції захисника про порушення суддею районного суду вимог процесуального закону.
За таких обставин суддя апеляційного суду не убачає підстав для скасування постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Різника І.А. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
Справа № 760/10379/23
Провадження № 33/824/1782/2024
Головуючий у першій інстанції Агафонов С.А.
Доповідач Ковальська В.В.