24 травня 2024 року м. Київ
Справа: № 757/49262/23
Провадження: №33/824/2534/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року, винесену під головуванням судді Шапутько С. В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого: менеджерем в компанії «Глово»
за ст. 124 КУпАП,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 28 березня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що водій автомобіля Lexus NX200 ОСОБА_2 , здійснюючи поворот на вул. Еспаладну, порушила Правила дорожнього руху, оскільки здійснювала рух одночасно і в смузі руху автомобілів і в смузі, в якій рух дозволено лише велосипедам. Також скаржник вказує на те, що в його діях відсутні будь-які порушення правил дорожнього руху, оскільки перед відкриттям дверей у відповідності до п. 15.13 Правил дорожнього руху упевневнився, що не створює перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, а з повним текстом судового рішення ознайомився лише 18 березня 2024 року.
За таких обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суд м. Києва від 06 березня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Сівовна Ю. В. надали пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просили апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
ОСОБА_3 та її адвокат Бондаренко В. В. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Адвокат Бондаренко В. В. в інтересах ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі своєю хворобою.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
ОСОБА_3 та її представник адвокат Бондаренко В. В. були належним чином повідомлені про розгляд справи. Крім того, доказів, які підтверджували б перебування адвоката Бондаренка В. В. на лікуванні не надано, а тому в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи було відмовлено.
Ураховуючи наведене, розгляд відбувся за відсутності потерпілої відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.
Згідно протоколупро адміністративне правопорушення АДД №641353, 20 жовтня 2023 рокуо 10 год. 30 хв. водій транспортного засобу Хонда, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в м. Києві, по вул. Басейна, 12, відкрив передні ліві двері транспортного засобу, не впевнившись, що це не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого сталось зіткнення з транспортним засобом Лексус, державний номерний знак НОМЕР_2 , (водій ОСОБА_2 ), в результаті чого обом транспортним засобам були заподіяні матеріальні пошкодження, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додана схема місця ДТП, що сталася 20 жовтня 2023 року, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 та, закриваючи провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
З даними висновками суду першої інстанції не можливо погодитись з огляду на таке.
Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Положенням п. 1. 10 ПДР України передбачено, що велосипедна доріжка - виконана в межах дороги чи поза нею доріжка з покриттям, що призначена для руху на велосипедах і позначена дорожнім знаком 4.12.
Пунктом 15.13 ПДР України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідно до розділу 34 Дорожня розмітка Правил дорожнього руху, розмітка 1.33 позначає відведені майданчики для паркування транспортних засобів, розміщені вздовж проїзної частини вулиці, дороги за обумовлених умов (оплата за стоянку, обмежена тривалість стоянки, тільки для використання певною категорією користувачів).
Згідно п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Як убачається із схеми дорожньо-транспортної пригоди та фотографій, які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, водій автомобіля HondaAccord, ОСОБА_1 зупинився у спеціальному місці, відведеному для паркування автомобілів. Між смугою руху автомобілів та місцем для паркування знаходилась смуга руху для велосипедів. Отже, виконуючи вимоги п. 15.13 ПДР України, ОСОБА_1 , переконавшись у відсутності велопидистів, відчинив двері, не заважаючи іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження того, що саме дії ОСОБА_1 , під час відкриття передніх лівих дверей транспортного засобу, створили перешкоди та небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого сталось зіткнення з транспортним засобом Лексус, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого обом транспортним засобам були заподіяні матеріальні пошкодження,.
За таких підстав, у суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 порушив п.15. 13 ПДР.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно в межах складеного протоколу та не вправі вирішувати питання щодо винуватості особи, щодо якої на розгляд не надходило відповідного протоколу.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованими, а відтак постанова Печерськго районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суд м. Києва від 06 березня 2024 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суд м. Києва від 06 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року,якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Т.О. Невідома