16 липня 2024 року
м. Київ
справа № 712/10080/15-к
провадження № 51-6060 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Соснівський районний суд м. Черкаси вироком від 16 січня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2023 року, засудив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цим вироком також засуджено та звільнено від призначеного покарання ОСОБА_7 , судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_6 , будучи слідчим СВ Соснівського РВ у м. Черкаси УМВС України в Черкаській області, тобто працівником правоохоронного органу, 19 червня 2015 року виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12015250040002328 від 17.06.2015 стосовно ОСОБА_8 та вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надалі ОСОБА_6 , діючи всупереч інтересам служби, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про винесену ним постанову, за пособництва слідчого СВ Соснівського РВ у в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7 , який був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_6 , під час особистої зустрічі, на яку його доставив ОСОБА_7 на автомобілі «ВАЗ-211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із ОСОБА_8 19 червня 2015 року приблизно о 12-й годині на перехресті вулиць Громова-Чайковського у м. Черкаси повідомив ОСОБА_8 про можливість прийняття рішення про винесення постанови про закриття кримінального провадження за умови передачі йому неправомірної вигоди в сумі 2000 грн.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у замовчуванні правдивих відомостей щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015250040002328 від 17 червня 2015 року, ОСОБА_9 27 червня 2015 року приблизно о 13:00, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , який був заздалегідь обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_9 , та за його пособництва, перебуваючи в салоні автомобіля «ВАЗ-211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_8 раніше обумовлену суму у 2 000 грн, таким чином заволодівши грошовими коштами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- жоден із наданих стороною обвинувачення доказів не підтверджує безпосереднє отримання ОСОБА_6 (за його ж ініціативи) грошових коштів від ОСОБА_8 ;
- його освідування під час огляду місця події (зняття змивів з долонь) проведено без постанови прокурора, що є порушенням статей 237, 241 КПК;
- винуватість його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, а вирок ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах;
- суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції та не надав відповідей на викладені в апеляційній скарзі доводи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити без зміни судові рішення стосовно ОСОБА_6 .
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За приписами ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - під кутом зору достатності та взаємозв'язку.
Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6 зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до безпідставного засудження його за інкриміноване кримінальне правопорушення, покликається на недопустимість зібраних у справі доказів, які лягли в основу судових рішень на підтвердження його винуватості.
Доводи ОСОБА_6 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перевірки суду касаційної інстанції в розумінні ст. 438 КПК.
Інші викладені у касаційній скарзі доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та правильність кваліфікації його дій за цією нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Так, суд урахував, зокрема:
- показання свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 приїжджав до нього на зустріч на автомобілі ОСОБА_7 та наполегливо пропонував передати йому 2 000 грн за закриття кримінального провадження, тому він був змушений звернутись до правоохоронців;
письмові докази:
- протокол огляду, помітки та вручення ОСОБА_8 грошових коштів для передачі ОСОБА_6 від 27 червня 2015 року номінальною вартістю 500 грн в кількості 1 шт., 100 грн - 9 шт., 50 грн - 12 шт. з фототаблицею до нього;
- протокол огляду місця події від 27 червня 2015 року - прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 , під час якого здійснено огляд автомобіля «ВАЗ-211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведено змиви: в автомобілі з ручки коробки передач, керма, лицьової сторони автомагнітоли, внутрішньої ручки водійських дверей, внутрішньої ручки передніх пасажирських дверей; з долонь обох рук ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
- протокол огляду місця події від 27 червня 2015 року - під'їзду дев'ятиповерхового будинку АДРЕСА_4 , під час якого між 9 і 8 поверхом були виявлені грошові кошти в сумі 2 030 грн, з яких купюри номіналом 500 грн, 100 грн, 50 грн, 20 грн, 10 грн мали люмінесценцію жовтого кольору;
- протокол огляду документів від 02 липня 2015 року - матеріалів кримінального провадження № 12015250040002328 від 17 червня 2015 року стосовно ОСОБА_8 ;
- інформацію відділу статистики, відповідно до якої слідчим ОСОБА_6 19 червня 2015 року об 11:36 внесено відомості про закриття кримінального провадження № 12015250040002328;
- протоколи №18/24-264 від 02 липня 2015 року про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту та № 18/24-301 від 04 серпня 2015 року про аудіо-, відеоконтроль особи, згідно з якими 27 червня 2015 року працівники ВВБ оглянули, помітили спеціальною хімічною речовиною та вручили ОСОБА_8 2 000 грн для використання при проведенні НСРД. Цього ж дня приблизно о 13-й годині ОСОБА_8 , перебуваючи в салоні автомобіля «ВАЗ-211540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вимогу ОСОБА_6 поклав грошові кошти між передніми сидіннями;
- протоколи про результат спостереження за особою (з додатками до нього) від 27 червня 2015 року (реєстраційний номер № 18/809т) та № 18/24-298т від 30 липня 2015 року про результати проведення НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 , згідно з якими 27 червня 2015 року об 11:01 ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_6 та повідомив про готовність зустрітись із ним з метою передачі йому грошових коштів. ОСОБА_6 відразу після розмови з ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_10 та, нагадавши йому зміст попередньої розмови зі свідком, повідомив про готовність останнього передати грошові кошти. Надалі о 12:56 ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив про те, що через 3 хвилини під'їде до магазину «АТБ» на вул. Пастерівську, та вказав ОСОБА_8 перебувати поблизу магазину. О 13:00 ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, до якого автомобіля йому підійти;
- висновок експерта № 2/997 від 24 липня 2015 року, згідно з яким: на тампонах, якими проводились змиви з рук ОСОБА_6 , на тампонах, якими проводились змиви з правої ручки передніх дверей автомобіля «ВАЗ-211540», на купюрі номіналом 500 грн, дев'яти купюрах номіналом 100 грн, дванадцяти купюрах номіналом 50 грн, на купюрах номіналом 20 грн, 10 грн виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору, вказана хімічна речовина на всіх предметах ідентична;
- висновок експерта № 2/0997 від 24 липня 2015 року, згідно з яким на грошових купюрах, тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_6 , з лівої ручки передніх дверей автомобіля «ВАЗ-211540», вилучених під час проведення 27 червня 2015 року огляду місця події, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору та спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу як порівняльний зразок на аркуші газетного паперу.
Суд першої інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 вчинив це інкриміноване йому кримінально каране діяння.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження в цілому не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95, 237, 241 КПК.
Суд першої інстанції дав критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_6 щодо невизнання ним своєї провини у вчиненому, визнавши їх такими, що надаються з метою уникнення кримінальної відповідальності, проте вони повністю спростовуються встановленими під час судового розгляду фактичними обставинами та зібраними у справі доказами.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , які є аналогічними доводам його касаційної скарги, та не знайшов обґрунтованих підстав для їхнього задоволення.
За результатом перевірки доводів обвинуваченого апеляційний суд зазначив про те, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 337, ч. 3 ст. 374 КПК, виклав у вироку формулювання обвинувачення, визнане доведеним, тобто встановив місце, час, спосіб вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, що узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 190 КК та жодним чином не змінює обсягу обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6 .
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з доводами ОСОБА_6 про те, що його освідування під час огляду місця події проводилось з порушенням вимог статей 237, 241 КПК (в редакції, яка діяла на час досудового розслідування) - йому перед початком освідування не було пред'явлено постанову прокурора.
Водночас суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сукупність решти зібраних та ретельно досліджених доказів беззаперечно доводить винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з викладеними у судових рішеннях висновками судів першої та апеляційної інстанцій, уважає їх достатньо обґрунтованими й переконливими, а доводи ОСОБА_6 безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2023 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3