Єдиний унікальний номер 341/429/24
Номер провадження 1-кп/341/108/24
26 липня 2024 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження від 24.01.2024 № 12024096140000008, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, із неповною середньою освітою, не одружений, українець, громадянин України, перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024 до позбавлення волі на строк два роки та звільнений від відбування покарання на підставі статті 75 КК України із визначенням іспитового строку 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбаченого частиною 1 статті 125, ч. 2 ст. 125 КК України.
установив
ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 та умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, потерпілій ОСОБА_4 за наступних установлених судом обставин.
24.01.2024 близько 03 години ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання у АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 та сестрою ОСОБА_4 розпивали алкогольні напої.
Під час розпивання спиртного між ОСОБА_4 та його сестрою ОСОБА_4 на побутовому грунті виник словесний конфлікт, звуки якого розбудили їхнього брата ОСОБА_5 і той висловив своє невдоволення з приводу того, що брат з сестрою заважають йому спати.
Будучи невдоволеним висловлюваннями свого брата та маючи на нього злість, що той втручається у їх розмову з сестрою, ОСОБА_4 вирішив спричинити своєму брату ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення братові ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, діючи на ґрунті раптово виниклих особистих непривітних стосунків, взяв у руки металеву кочергу, що знаходилась у кімнаті і, діючи умисно, наніс нею один удар ОСОБА_5 у ділянку лівого передпліччя та один удар - у ділянку лівого стегна.
У вказаний конфлікт з метою його припинення втрутилась ОСОБА_4 , яка забрала у свого брата ОСОБА_4 металеву кочергу.
Однак ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, узяв з підлоги дерев'яний відрізок дошки, який знаходився в кімнаті біля грубки, і умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс ним ОСОБА_5 ще декілька ударів у ділянки голови та шиї зліва, у результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді трьох синців у ділянках голови та одного синця у ділянці лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, під час нанесення ОСОБА_4 24.01.2024 близько 04 години ударів металевою кочергою своєму братові ОСОБА_5 та втручання у цей конфлікт ОСОБА_4 , яка намагалась відібрати у свого брата кочергу та припинити його злочинні дії, ОСОБА_4 , маючи злість на свою сестру за перешкоджання йому у нанесенні ударів брату, вирішив спричинити тілесні ушкодження і своїй сестрі ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи у руках металеву кочергу, якою бив брата ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, діючи на грунті раптово виниклих непривітних стосунків, умисно наніс сестрі декілька ударів у ділянки лівої руки, лівого стегна, лівої клубової ділянки та, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс їй ще один удар кулаком у ділянку голови, у результаті чого ОСОБА_4 завдав ушкодження у ділянці 3-го пальця лівої кисті та в ділянці лівого плеча, які викликали сильний фізичний біль, та спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у лівій тім'яній ділянці, рани у ділянці лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.
З огляду на викладене, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 та умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, потерпілій ОСОБА_4 .
Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 здійснювався у межах пред'явленого йому обвинувачення.
Оскільки обвинувачений у судовому засіданні вину визнав, повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, їх не оспорює, за згодою всіх учасників судового розгляду і відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів у цьому кримінальному провадженні, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та правдивості позиції якого у суду немає, дослідженням документів, які стосуються характеристики обвинуваченого, речових доказів. Водночас згода обвинуваченого щодо застосування положень частини 3 статті 349 КПК України зафіксована за допомогою технічного запису процесу судового засідання. Оскільки обвинувачений не вміє писати, то письмова розписка про згоду на застосування положень частини 3 статті 349 КПК України не оформлювалась. При цьому обвинуваченому детально роз'яснено наслідки застосування приписів ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема в частині обмеження права на апеляційне оскарження вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Установлені судом обставини також підтверджуються наступними доказами.
Показаннями допитаного у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся та пояснив, що вчинив умисні легкі тілесні ушкодження сестрі та брату за обставин, викладених в обвинувальному акті. Розказав, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, посварився із братом і сестрою. У ході конфлікту бив сестру кочергою, а брата дерев'яною палкою, яку взяв біля грубки. Бачив, що розбив сестрі голову. Зараз із потерпілими стосунки нормальні. До вчиненого ним кримінального правопорушення ставиться негативно, готовий до покарання, яке просить призначити прокурор. Просив призначити покарання у виді громадських робіт.
За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
У судових дебатах прокурор просив врахувати, що обвинувачений вину визнав, щиро покаявся, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілі претензій не мають. Вважає, що обвинуваченому потрібно призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин, за ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 годин. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді громадських робіт на строк 200 годин. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та із застосуванням статті 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 у своїй письмовій заяві просила, щоб судові засідання у кримінальному провадженні здійснювати за її відсутності, оскільки у неї погіршився стан здоров'я. На цей час будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого не має і надалі мати не буде. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті підтримує повністю. Просить обвинуваченого суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 у своїй письмовій заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Просив обвинуваченого суворо не карати.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до статті 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з того, що відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень (проступків), які кваліфікуються за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює, та те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги мету покарання, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, наявність обтяжуючої покарання обставини, зважаючи на позицію сторони обвинувачення та потерпілих, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді громадських робіт, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже, остаточне покарання за вчинення кримінальних порушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, необхідно призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді громадських робіт.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Як установлено, вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024 ОСОБА_4 засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та звільнений від відбування покарання на підставі статті 75 КК України із визначенням іспитового строку 1 рік. На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення до ухвалення попереднього вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024, яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, то суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим у виді позбавлення волі, призначеним вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024, на підставі частин 1, 4 статті 70 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 368, 374, 376, 532 КПК України, статтями 66, 67, 70, 75, 76, 125 КК України, суд
ухвалив
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 125 КК України, та призначити йому покарання:
- за частиною 1 статті 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин;
- за частиною 2 статті 125 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
На підставі частин першої, четвертої статті 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024, менш суворого покарання, призначеного за вироком у цьому кримінальному провадженні, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до статті 165 КВК України іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2024.
Речові докази у справі:
- покривало сірого кольору із слідами речовини бурого кольору та підодіяльник білого кольору із візерунками чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_4 ;
- металеву кочергу та дерев'яний відрізок дошки знищити;
- копію карти виїзду швидкої медичної допомоги від 24.01.2024 № 66 (1) на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 зберігати у матеріалах кримінального провадження, які залишились у сторони обвинувачення;
- до госпітальний клінічний протокол від 24.01.2024 № 641 на ім'я ОСОБА_7 ; СD-R диск від 22.08.2023; лист «консультація лікаря», вважати повернутими КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
СуддяОСОБА_8