25.07.2024
Справа № 522/23129/20
Провадження № 1-кп/522/1564/24
25 липня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянуши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України. За таких обставин розмір застави, визначений у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатен забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим, суд вважає, що достатнім розміром застави є саме застава в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 60 560 грн., що саме така сума може забезпечити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, у зв'язку з чим необхідно обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 314, 331, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 вересня 2024 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забеспечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 60 560 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , провадження по справі № 1-кп/522/1564/24.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення обвинуваченого.
Суддя: ОСОБА_1