Справа №761/19590/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4435/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
18 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжено йому строк тримання під вартою до 26 липня 2024 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого залишити без задоволення.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, оскільки відсутня обґрунтована підозра щодо ОСОБА_7 та вагомі докази щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а стороною обвинувачення наведені лише ризики, що передбачені ст. 177 КПК України, які мають формальний характер та базуються виключно на припущеннях.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, третім відділом першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022140050000080 від 14.04.2022 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 364 КК України.
В рамках даного провадження 07.10.2023 ОСОБА_7 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
08.10.2023 ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
09.10.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.12.2023 року.
29.11.2023 постановою першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 08.01.2024 року.
30.11.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 08.01.2024 року.
28.12.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 08.04.2024 року.
02.01.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 01.03.2024 року.
26.02.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 08.04.2024 року.
02.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 08.08.2024 року.
04.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 02.06.2024 року.
28.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 26.07.2024 включно, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а обставини, які перешкоджали завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали є поважними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегії суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Крім цього, колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що, позаяк ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 364 КК України, з метою запобігання вище вказаним ризикам та виконанню завдань кримінального провадження, неможливо застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі застави.
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно вимог ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави, натомість застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри з посиланням на висновок експертів за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 364 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту розгляду справи в суді, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів теж вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому діянь, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження його існування, оскільки такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, посилання захисника на відомості про особу підозрюваного, який самостійно має міцні соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні перебуває дружина з малолітньою дитиною, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику його переховування на наступних етапах досудового розслідування, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Твердження апелянта про те, що слідчим суддею не враховано наявності у підозрюваного інвалідності ІІІ групи, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_7 під вартою у зв'язку із наявними у нього захворюваннями. Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, знищення, сховання або спотворення речей та документів та незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного, на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28травня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді ОСОБА_11