вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 761/43256/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12927/2024Головуючий у суді першої інстанції - Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
18 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Ламбуцька Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2024 позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазановою О.М. 26.10.2021, зареєстрований в реєстрі за № 12208, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" суми заборгованості у розмірі 981000,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 1073,60 грн.
До ухвалення рішення у справі представником позивача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання щодо стягнення на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500,00 грн.
Заяву обгрунтовано тим, що у позовній заяві, яка була направлена до суду, позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс - витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн., а також повідомив суд, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, попередній орієнтований розрахунок яких становить 15000,00 грн.
Разом з тим, між адвокатом - Пономарьовою І.В. та ОСОБА_1 складений та підписаний Акт про надання послуг правової допомоги від 29.01.2024, в якому вказано, що вартість послуг (гонорар) складає 18500,00 грн. та послуги надані в повному обсязі.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2024 заяву представника позивача ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18500,00 грн. (а.с. 123-126).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в ухваленні додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував та не розглянув подане стороною відповідача клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Вказує, що представником позивача до судових дебатів не було надано доказів понесених витрат на надання правничої допомоги, а також у заяві про ухвалення додаткового рішення ним не наводилися поважні причини неподання таких доказів у строки та в порядку, встановлені законом.
Зазначає, що позивачем не було зазначено попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат на суму 18500,00 грн., що виключало можливість заявлення таких витрат та стягнення в майбутньому.
Крім того, позивачем не було надано доказів оплати витрат на надання правничої допомоги ані на суму 18500,00 грн., ані на будь-яку іншу суму.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до ухвалення рішення у справі подано заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 18500,00 грн.
При цьому, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у заявленому розмірі позивачем було надано суду наступні документи:
- копію договору про надання правової допомоги від 11.06.2022, укладеного між адвокатом Пономарьовою І.В. та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує, шляхом сплати відповідно до Додаткової угоди до цього Договору, що буде підписаний між сторонами після ознайомлення адвокатом зі справами клієнта для встановлення адвокатом обсягів своєї роботи та затратної частини на її виконання. Сума, що буде вказана у Додатковій угоді до даного Договору є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає;
- копію додатку до договору про надання правової допомоги від 14.11.2023, в якому адвокат Пономарьова І.В. та ОСОБА_1 узгодили розмір та порядок обчислення гонорару адвоката за надання правової допомоги в межах договору про надання правової допомоги від 11.06.2022;
- копію Акту № 2 про надання послуг правової допомоги від 29.01.2024, відповідно до якого адвокатом було надано наступні види правової допомоги: аналіз інформації та документів, наданих клієнтом, та усна консультація і роз'яснення з усіх правових питань, які виникли у клієнта щодо можливого предмета позову, щодо достатності документів (доказів), які підтверджують протиправність дій відповідача у справі (розмір гонорару - 1800,00 грн.); складення та направлення до Шевченківського районного суду м. Києва позовної заяви (розмір гонорару - 8000,00 грн.); складення та направлення до Шевченківського районного суду м. Києва заяви про розгляд справи № 761/43256/23 за відсутності позивача і його представника (розмір гонорару - 700,00 грн.); складення та направлення до Шевченківського районного суду м. Києва заяви про участь у судовому засіданні 26.01.2024 о 12:45 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (розмір гонорару - 2000,00 грн.); складення та направлення до Шевченківського районного суду м. Києва пояснень по справі № 761/43256/23 (розмір гонорару - 6000,00 грн.);
- копію квитанції № 29/01 від 29.01.2024.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як передбачено ч. 1 ст. 382 ЦПК України, у випадку скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019 року), в яких, серед іншого наголошено, що:
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;
- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши надані стороною позивача докази на понесення ним судових витрат на правничу допомогу, перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено понесення ним витрат на правову допомогу.
Посилання апелянта на те, що позивачем не було зазначено попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат саме на суму 18500,00 грн., а отже він не має права на їх відшкодування, колегія суддів відхиляє, оскільки поданий попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми витрат.
Щодо тверджень апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів оплати витрат на надання правничої допомоги ані на суму 18500,00 грн., ані на будь-яку іншу суму, слід зазначити, що у матеріалах справи наявна копія квитанції, яка підтверджує факт сплати позивачем понесених витрат на правничу допомогу на суму 18500,00 грн.
При цьому, слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 року по справі № 160/12268/19.
Разом з тим, ухвалюючи додаткове рішення, судом першої інстанції суд першої інстанції не врахував та не розглянув подане стороною відповідача клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру понесених ним витрат під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами, урахувавши критерії співмірності та розумності їх розміру, а також складності справи.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами.
Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №301/1894/17.
Таким чином, враховуючи те, що судом в цілому вірно встановлено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, проте не враховано клопотання сторони відповідача про зменшення витрат, колегія суддів, аналізуючи докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, а також враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також їх пропорційності до предмета спору, складність справи, виконані роботи, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, приходить до висновку про необхідність зменшення їх розміру до 10 000 грн. 00 коп.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення підлягає зміні шляхом зменшення розміру витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_2 з 18500,00 грн. до 10000,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"- задовольнити частково.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року - змінити, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 , з 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. до 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 19 липня 2024 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова