18 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28.05.2024 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві про підозру у кримінальному провадженні № 12023100090003621 від 06.12.2023.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, задовольнити скаргу захисника та скасувати про повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12023100090003621.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 складено з порушенням норм кримінального процесуального закону, зокрема повідомлення не містить викладення суті, тобто змісту самої підозри, що фактично позбавляє можливості здійснити повноцінний та всебічний захист прав підозрюваного.
_____________________________________________________________________________________Справа № 760/10585/24 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/4237/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
Також вказував, що ОСОБА_6 фактично є потерпілим не тільки від шахрайських дій кола осіб, які шляхом обману заволоділи його грошовими коштами, продавши квартиру ОСОБА_9 на підставі підроблених документів, а й від злочинних дій працівників поліції, які полягають у фабрикуванні справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
На думку апелянта, зібраними органом досудового розслідування доказами не підтверджується інкримінований ОСОБА_6 та ОСОБА_9 злочинний умисел, направлений на заволодіння квартирою шляхом обману.
У повідомленні про підозру мова йде про невстановлених осіб, які надали нотаріусу завідомо підроблений паспорт громадянина України із зазначенням даних ОСОБА_10 , тобто відсутнє формулювання конкретних обставин, які б давали підстави вважати, що підозрюваний мав намір та вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінують, а навпаки підтверджує те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 мали намір законно придбати нерухомість.
При перевірці обґрунтованості підозри слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, оскільки не перевірено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру, не встановлено факти події кримінального правопорушення та такі факти і обставини, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в існуванні зв'язку між діями ОСОБА_6 та подією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Також, під час розгляду скарги слідчим суддею не перевірено дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України при складанні, затвердженні та врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру, зокрема щодо відповідності повідомленої підозри за формою та змістом вимогам ст. 277 КПК України, наявності у ній обсягу всіх необхідних відомостей та дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 278 КПК під час складення та вручення повідомлення про підозру.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження,Солом'янським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100090003621 від 06.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
07.12.2023 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном (шахрайство), шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 190 КК України.
02.05.2024 захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12023100090003621 від 06.12.2023.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28.05.2024 відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві про підозру у кримінальному провадженні № 12023100090003621 від 06.12.2023.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 07.12.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, всупереч доводам апеляційної скарги, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Посилання апеляційної скарги захисника на те, що ОСОБА_6 фактично є потерпілим від шахрайських дій кола осіб, які шляхом обману заволоділи його грошовими коштами, та від дій працівників поліції, та доводи про те, що зібраними органом досудового розслідування доказами не підтверджується інкримінований ОСОБА_6 злочинний умисел, направлений на заволодіння квартирою шляхом обману, фактично зведені до питань доведеності винуватості, наявності у діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 07.12.2023, які б слугували підставою для її скасування.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3