Справа № 33/824/2640/2024 Головуючий в 1-й інстанції: Клепа Т. В.
№ 357/4456/24
Категорія: ч. 1 ст.172-6 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02 квітня 2024 року постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, будучи поліцейським, тобто суб'єктом декларування, після звільнення з посади 07.11.2023, подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, 18.12.2023, 0 12 год. 25 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.
Так, апелянт вважає, що судом безпідставно вказано про відсутність поважних причин несвоєчасного подання ним декларації, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що після звільнення 07.11.2023 розрахунок з державного реєстру фізичних осіб він отримав лише 18.12.2023, що позбавило його можливості подати декларацію в 30-ти денний термін.
Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в порушення ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» відсутнє письмове повідомлення Національним агентством про факт неподання апелянтом декларації за результатами контрою, після чого він повинен був протягом 10 днів декларацію у визначеному законом порядку.
Таким чином, поза увагою суду залишилась та обставина, що умислу на несвоєчасне подання декларації у апелянта не було. Його не було ознайомлено, при звільненні, з обов'язком подати декларацію протягом 30 днів.
Крім того, апелянт вказує про недопустимість даних протоколу про адміністративного правопорушення, оскільки останній складено в період його непрацездатності у зв'язку з хворобою з 11 по 14 березня 2024 року. Тому підпис і пояснення ОСОБА_1 в протоколі не відповідають його волевиявленню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Тилика Т. М., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора Сироватки В. В. , який вважав постанову законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу корупційного правопорушення не відповідають вимогам закону.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 зі змінами та доповненнями /далі - Закон/, особи, зазначені у п. 1, п.п. "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Наказом НАЗК «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 08.11.2023 № 252/23 визначено порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого декларація при звільненні подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
ОСОБА_1 ,будучи поліцейським, під час звільнення з посади поліцейського 07.11.2023, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом тридцяти днів з дня припинення діяльності, тобто до 00:00 год 07.12.2023.
Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 подав лише 18.12.2023 о 12:25 год, тобто несвоєчасно.
Доводи апелянта про несвоєчасне подання декларації з поважних причин, були предметом перевірки судом першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 також підтвердив ту обставину, що не був ознайомлений зі змінами до корупційного законодавства, а тому не знав про обов'язок подати відповідну декларацію у певний строк. За довідкою про доходи на час звільнення ОСОБА_1 не звертався, оскільки не думав, що йому потрібно подавати декларацію. Коли дізнався, що декларацію потрібно подати, то звернувся за довідкою 18.12.2023. При цьому відсутність письмового повідомлення НАЗК про факт неподання ОСОБА_1 декларації не впливає на законність прийнятого судом рішення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що судом вірно встановлено фактичні обставини справи про порушення ОСОБА_1 корупційного законодавства.
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дотримався вимог як матеріального, так і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук