Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/11145/2024
м. Київ Справа № 753/13559/23
24 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Ящук Т.І.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філіна Едуарда Володимировича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями органу досудового розслідування,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Подільського управління поліції ГУ НП у м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями органу досудового розслідування.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100070000931 від 01 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 25 травня 2023 року у справі № 753/5638/23 групі слідчих, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить їй, і де мешкає її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані вніслідок вчинення злочину, зокрема, сім-карток з відповідними абонентськими номерами, мобільного телефону (телефонів), в які були вставлені вказані сім-картки, що могли використовуватись для здійснення шахрайських дій, містять інформацію про операції з відповідними банківськими картками, інформацію про продаж маскувальних сіток та тканин на торгівельних онлайн-платформах, чорнових записів щодо обігу грошових коштів та замовлень товарів, що мають значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду.
Зазначала, що 09 червня 2023 року, о 07.17 год., за адресою: АДРЕСА_1 працівники СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві своїми незаконними діями, перевищивши свої службові повноваження, проводили обшук, а саме: почали вибивати молотом вхідні двері у квартиру, внаслідок чого пошкодили ці двері. В квартирі працівники слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві почали шукати її сина, але останній не проживає разом з нею і не зареєстрований за вказаною адресою.
Вона викликала поліцію для фіксації події, проте працівники поліції виявились зацікавленими та не вплинули на ситуацію.
04 червня 2023 року з даного приводу нею подано заяву до Дарницького УП ГУ НП у м.Києві щодо неправомірних дій працівників поліції, яка зареєстрована за № 25854 та передана до Подільського УП ГУ НП у м.Києві. Також нею ряд заяв та скарг до Подільської окружної прокуратури м.Києва, Подільського УП ГУ НП у м.Києві, ГУ НП у м.Києві, ДБРбули подані 19 червня 2023 року.
Вважала, що слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_3 перевищила свої службові повноваження та завдала істотної шкоди їй, як власнику квартири, пошкодивши вхідні двері у квартиру, щопідтверджуєтьсяфотознімком.
Відповідно до рахунку № 21 від 15червня 2023 року за ремонт дверей вона понесла витрати в сумі 5 140 грн. 00 коп.
Посилаючись на положення ст.1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», обгрунтовуючи підстави позову - незаконним проведенням в ході кримінального провадження обшуку у її квартирі, позивач ОСОБА_1 а просила суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь у відшкодування матеріальної шкоди -5 140 грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн. 00 коп., розмір якоїобґрунтовує тим, що у зв'язку із переслідуванням з боку правоохоронних органів відносно неї, вона зазнала душевних страждань, втрату авторитету серед оточення, надзвичайного впливу, що призвело до глобальних змін її життєвого укладу та значних страждань: постійні хвилювання на допитах та під час слідчих дій негативно позначились на її моральному та психологічному стані, під час кримінального провадження відчувала приниження гідності, образи, обурення поведінкою працівників правоохоронних органів, переживала щодо своєї соціальної репутації, відношення родини та близьких до даної ситуації.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 січня 2024 року замінено первісного відповідача Подільське управління поліції ГУ НП у м.Києві на належного -Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції у м.Києві.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 рокув задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями органом досудового розслідування, відмовлено.
Судові витрати (судовий збір) компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а понесені позивачем витрати на правову допомогу покладено на позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Філін Едуард Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 рокута ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з'ясував усіх обставин, на які сторона позивача посилалась в обгрунтування своїх вимог.
Зазначає, що старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві старший лейтенант поліції Завадська Діана Дмитрівна перевищила свої службові повноваження та завдала істотної шкоди власнику квартири - ОСОБА_1 , а саме, пошкодивши вхідні двері у квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дана обставина підтверджується фото про пошкодження вхідних дверей у квартиру.
Відповідно до рахунку № 21 від 15.06.2023 року за ремонт дверей ОСОБА_1 було сплачено 5,140 грн. (п'ять тисяч сто сорок гривень).
У зв'язку з таким переслідуванням з боку правоохоронних органів, відносно апелянта, остання зазнала душевних переживань, втратила авторитет серед оточення, зазнала надзвичайного впливу, що призвело до глобальної зміни її життєвого укладу та завдало їй значних страждань.
На правовідносини, що виникли між сторонами,розповсюджується Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Конституція України, як основний закон, який має найвищу юридичну силу, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб за статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов'язком держави.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Головного управління Національної поліції у м.Києві - Глущенко Оксана Миколаївна просить апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року - без змін.
Зазначає, що судом першої інстанції забезпечено повний та всебічний розгляд справи на основі наданих позивачкою доказів, із дотриманням принципу диспозитивності та зроблено висновок, що останньою не доведено усіх елементів деліктної відповідальності, що нівелює покладення на державу цивільно-правової відповідальності у виді відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на можливість застосування для вирішення цього спору вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон) є безпідставними. Доказів наявності права на відшкодування шкоди в порядку, встановленому вказаним Законом, позивачкою не надано.
Крім того, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб. При цьому факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органом державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто, повинен підтверджуватись відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.
Належних і допустимих доказів протиправності дій службової (посадової) особи ГУНП у м. Києві позивачкою не надано.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача Головного управління Національної поліції у м.Києві - Глущенко Оксана Миколавна просила апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.
Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.
У додаткових письмових поясненнях від 20 червня 2024 року сторона позивача висловила заперечення щодо викладених аргументів у відзиві на апеляційну скаргу представника Головного управління Національної поліції у м.Києві - Глущенко Оксани Миколавни. Підтримали доводи апеляційної скарги, просили здійснювати розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника Філіна Едуарда Володимировича .
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника Філіна Едуарда Володимировича , а також представника відповідача Державної казначейської служби України
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., поясненння представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що упровадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100070000931 від 01 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 25 травня 2023 року у справі № 758/5638/23 групі слідчих, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син позивачки), та яка на праві власності належить позивачці ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані вніслідок вчинення злочину, зокрема сім-карток з відповідними абонентськими номерами, мобільного телефону (телефонів), в які були вставлені вказані сім-картки, що могли використовуватись для здійснення шахрайських дій, містять інформацію про операції з відповідними банківськими картками, інформацію про продаж маскувальних сіток та тканин на торгівельних онлайн-платформах, чорнових записів щодо обігу грошових коштів та замовлень товарів, що мають значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду (а.с.11-15 том 1).
Із звернень ОСОБА_1 до начальника Дарницького Управління поліції ГУ НП у м. Києві, до начальника Подільського Управління поліції ГУ НП у м. Києві, Державного бюро рослідувань, керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва, керівника Головного управління Національної поліції України у м. Києві вбачається, що 09 червня 2023 року, о 07-15 год. ,за адресою: АДРЕСА_1 , працівники слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві проводили обшук. Своїми незаконними діями працівники перевищили свої службові повноваження, а саме: почали бити молотком у вхідні двері квартири, в результаті чого пошкодили двері, вибивши їх (а.с. 17, 21-41 том 1).
На підтвердження понесених збитків позивачкою долучено до матеріалів цивільної справи фотознімки вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 , рахунок № 21 від 15 червня 2023 року на суму 5 140,00 грн (а.с.19, 20том 1).
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що в межах кримінального провадження № 12023100070000931 від 01травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, ОСОБА_2 (сину позивача) повідомлено про підозру.
Кримінальне провадження № 12023100070000931 від 01.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, перебуває на стадії досудового розслідування.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції у м.Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями органу досудового розслідування, суд перщої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем не доведено незаконність (протиправність) рішень, дій працівника органу поліції при проведенні досудового рослідування, як обов'язкової умови для відшкодування державою шкоди, у тому числі моральної шкоди.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
У справі, яка переглядається, позивач пов'язувала завдання їй матеріальної та моральної шкоди незаконним проведенням в ході кримінального провадження обшуку у її квартирі, перевищенням своїх службових повноважень службовими особамиПодільського управління поліції ГУ НП у м.Києві, що призвело до завдання їй шкоди, як власнику квартири, та моральних страждань, у зв'язку із переслідуванням з боку правоохоронних органів відносно неї.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи (службової особи) органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправне діяння особи, яка її завдала, та причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (незаконних) рішень, дій чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади є, як правило, відповідне судове рішення , що набрало законної сили, а також інші докази.
У справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості заявлених вимог покладається на позивача, який має надати докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених умов, які необхідні для відшкодування шкоди за правилами статей 1173, 1174 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих умов виключає настання відповідальності.
Таким чином, у справі, яка переглядається, дії (бездіяльність) службових осіб (слідчих) Подільського управління поліції ГУ НП у м.Києві, внаслідок яких було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди, як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (статті 11 ЦК України).
Разом з тим, матеріали справи не містять та позивачем під час судового розгляду справи не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин щодо встановлення факту протиправності (неправомірності) дій службових осібПодільського управління поліції ГУ НП у м.Києві при виконанні ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, вказують на те, що слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ухвалою від 25 травня 2023 року у справі № 758/5638/23 задовольнив частково клопотанняслідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Міхєєнка Д.С., погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва Шамбелан К.О. про проведення обшуку.
Надано групі слідчих, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, про яке 01 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових рослідувань за № 12023100070000931, дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син позивачки), та яка на праві власності належить ОСОБА_1 (позивач у цивільній справі), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані вніслідок вчинення злочину, зокрема сім-карток з відповідними абонентськими номерами за переліком, мобільного телефону (телефонів), в які були вставлені вказані сім-картки, що могли використовуватись для здійснення шахрайських дій, містять інформацію про операції з відповідними банківськими картками за переліком, інформацію про продаж маскувальних сіток та тканин на торгівельних онлайн-платформах, чорнових записів щодо обігу грошових коштів та замовлень товарів, що мають значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду (а.с.11-15 том 1).
На підставі вищевказаної ухвали 09 червня 2023 року слідчими, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, обшук в квартирі АДРЕСА_4 , що на праві власності належить ОСОБА_1 (позивачка у справі) проведено в рамках досудового розслідування кримінального провадження на підставах і в порядку, передбачених статтями 234, 236 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з закріпленими в цих статтях процесуально-правовими нормами обшук житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді, який при наданні відповідного судового дозволу за поданням слідчого або прокурора зобов'язаний перевірити наявність законних підстав для цього і дотримання інших умов допустимості втручання у право на недоторканність житла.
Таким чином, у межах процедури санкціонування слідчим суддею обшуку в квартирі Клочко Наталії Олексіївні (позивача у справі) було реалізовано механізм судового контролю правомірності втручання правоохоронних органів у її право на повагу до свого житла у розумінні статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Суд першої інстанції, врахувавши вищенаведені норми матеріального права, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем ОСОБА_1 оюналежними та допустимими доказами прямого причинного зв'язку між діями службових осіб (слідчих) Подільського управління поліції ГУ НП у м.Києві, вчиненимипри проведенні обшуку в квартирі, що належить позивачці, та завданою позивачці шкодою.
Суд першої інстанції вірно зазначив і про те, що до позивачки була застосована передбачена законом процедура досудового розсідування кримінального правопорушення, як до власника майна, у якому проводився обшук.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивачки в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з такого.
Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості(абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом -моральною шкодою.
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що, застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.
За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21), серед іншого, вказала, що абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.
З урахуванням наведеного, а також підстав, з якими позивачка пов'язувала завдання їй моральних страждань, суд першої інстанції, правильно виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт завдання їй моральної шкоди, а також причинний зв'язок між діями службових осіб (слідчих) Подільського управління поліції ГУ НП у м.Києві, про які вказано у позові, та настанням шкоди.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновкамисуду першої інстанції, так як для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачці моральної шкоди.
При цьому, визначення причинного зв'язку є необхідним, як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Таким чином, судпершої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з урахуванням правових висновків Верховного Суду, які є релевантними для цієї справи, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є безпідставними. При цьому судова практика у цій категорії справ є сталою, а відмінність залежить лише від доказування, оскільки у кожній справі суд виходитьз конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, у межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, судом правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанціївсебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вонине підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 89, 263-264 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філіна Едуарда Володимировича.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а судові рішення без змін, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філіна Едуарда Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: