Провадження 33/824/1071/2024 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 363/2266/23 Суддя у І інстанції: Рукас О.В.
17 червня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Шимка А.О.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Шимка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 1 квітня 2023 року о 21.50 год. у смт. Димер Київської області, вул. Соборна, 27, керуючи транспортним засобом «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 була виявлена працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння. а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
З метою встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння працівники поліції під відеозапис та у присутності двох свідків запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилась під відеозапис та у присутності двох свідків.
Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законодавством поряду огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Шимко А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності в діях останньої події та складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.ст. 9, 266, 280 КУпАП, «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103; «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395; «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену наказом МОЗ та МВС України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, захисник вважає, що справа розглянута Вишгородським районним судом Київської області з грубим порушенням основних засад судочинства, постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що судом першої інстанції було проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів, їх достовірності,а також щодо аналізу взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, що, у свою чергу, призвело до винесення незаконного рішення.
Апелянт вважає висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду у встановленому законом порядку передчасними, поверхневими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що працівники поліції суттєво обмежені в огляді водіїв на стан сп'яніння тільки пристроєм «Драгер», законодавством передбачена можливість проходження такого огляду у медичному закладі, де водій, незгодний з результатами тесту «Драгер», або маючи недовіру до такого методу тестування, має можливість пройти огляд за допомогою більш точних методів дослідження, і обмежувати при цьому водія у проведенні такого огляду працівники поліції не мають права, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, що автоматично приводить до недійсності будь-яких результатів огляду водія, з огляду на що відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не становить предмету правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає апелянт і про те, що під час розгляду справи місцевим судом ОСОБА_1 пояснювала суду, що відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки у зв'язку з тим, що поліцейські викликали у неї недовіру, але у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я навпаки була згодна, але працівниками поліції пройти такий огляд запропоновано не було та відповідного направлення видано також не було. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнала та заперечила факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Захисник вказує, що у судовому засіданні були допитані свідки, які засвідчували відмову водія виключно від проходження експрес-тесту, однак, жоден з цих свідків не підтвердив ні факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, ні навіть такої вимоги з боку працівників поліції. Поліцейські, які також були допитані у судовому засіданні, не змогли підтвердити у суді, що ОСОБА_1 відмовлялася від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Більше того, як зазначає захисник, обидва з поліцейських у судовому засіданні повідомили, що не пропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується з інкримінованим їй правопорушенням.
Сторона захисту звертає увагу, що з письмових пояснень свідків, наявних у матеріалах справи, також вбачається, що 1 квітня 2023 року о 21.55 год. у смт. Димер по вул. Соборна, 27, вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків відмови ОСОБА_1 від проходження тесту «Драгер». В їх присутності вказаний водій відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», що вони засвідчили своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто, на переконання апелянта, вказаними поясненнями свідків підтверджується лише факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер».
Також, апелянт зазначає, що місцевим судом під час дослідження доказів у справі було неодноразово встановлено та наголошено на тому, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на місці зупинки. Судом першої інстанції було встановлено, що проходження такого огляду ОСОБА_1 пропонувалося працівниками поліції декілька разів, однак при цьому, судом не було встановлено факту відмови ОСОБА_1 від огляду у медичному закладі. З оскаржуваної постанови вбачається, що суддя місцевого суду пояснює відсутність вимоги зі сторони поліцейських пройти огляд у медичному закладі через втручання третіх осіб у їх розмову з ОСОБА_1 , разом з тим, на переконання апелянта, така оцінка дій місцевим судом є очевидним порушенням принципу безсторонності судової влади, оскільки суд, по суті, самостійно відшуковував докази на користь сторони обвинувачення. Це доводиться, зокрема, тим, що суд встановив факт неодноразової вимоги пройти огляд за допомогою тесту «Драгер», однак у суду не виникло жодних питань стосовно того, чому працівники поліції не запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога ще при першій відмові від «Драгера». Твердження ж суду, що працівнику поліції заважали треті особи не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з наявних у справі відеозаписів з бодікамер поліцейських, останні після першої ж відмови ОСОБА_1 проходити огляд за допомогою приладу «Драгер» через недовіру до свідків не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі та не поінформували її, що там вона зможе здати більш точний біологічний зразок на аналіз, а відразу почали погрожувати ОСОБА_1 , що стосовно неї буде складено адміністративний матеріал. Однак, як вбачається з п. 5 Порядку, для притягнення водія до відповідальності за результатами огляду на місці зупинки має бути додержано двох вимог: підтвердження стану сп'яніння та згода водія з результатами такого огляду. Згідно п. 7 Інструкції, п. 6 Порядку та абз. 3 ст. 266 КУпАП незгода водія з результатами тесту є підставою для направлення такого водія до медичного закладу для виявлення або уточнення результатів огляду проведених на місці зупинки.
Окрім того, на переконання апелянта, суддя місцевого суду розглянула справу не об'єктивно, оскільки, по-перше, незважаючи на приділену увагу до відмови ОСОБА_1 від огляду за допомогою приладу «Драгера», проігнорувала той факт, що ОСОБА_1 самостійно повідомила працівникам поліції про бажання пройти огляд у медичному закладі, на що поліцейські лише перебили її та пішли геть. По-друге, суддя встановила факт, начебто, наявних у ОСОБА_1 ознак сп'яніння саме на підставі відеозапису. Враховуючи те, що відеокамера нездатна передавати запахи, у тому числі, з порожнини рота, а першу частину спілкування поліцейських з ОСОБА_1 остання знаходилася в середині транспортного засобу у сидячому положенні і не могла ніяк продемонструвати хитку ходу, виникає питання, яким чином місцевий суд встановив такі ознаки сп'яніння. Відразу після залишення ОСОБА_1 транспортного засобу працівниками поліції стосовно неї було застосовано спецзасіб у вигляді сльозоточивого газу. Оскільки такого роду спецзасоби відносяться до засобу сльозоточивої та дратівливої дії, їх застосування викликає у людини ураження органів дихання (дихальні розлади, хрипи), ушкодження шкіри та очей, частково шлунково-кишкової системи тощо. Таким чином, як зазначає захисник, будь-які результати оцінки ознаків сп'яніння особи після застосування відносно неї подібних спецзасобів не можуть вважатися належними, а їх використання може привести до хибних висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Сторона захисту переконана, що аналіз вказаних обставин дозволяє дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а тому, слід зробити висновок, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу І Інструкції.
Що стосується наявного у матеріалах справи направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, то, як зазначає апелянт, ні наявними у матеріалах справи письмовими доказами, ні відеозаписами, ні поясненнями свідків неможливо встановити, що таке направлення складалося у присутності ОСОБА_1 під час складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Сам протокол у графі, де мають зазначатися, які документи до нього додаються, містить лише узагальнене формулювання "матеріали справи" та не містить відомостей щодо направлення ОСОБА_1 на огляд до лікаря. Окрім того, звертає увагу апелянт на те, що у направленні на огляд відсутні будь-які підписи чи зауваження самої ОСОБА_1 , у той час, як у протоколі серії ААБ № 079930 ОСОБА_1 надала свої заперечення. На переконання апелянта, направлення на огляд до медичного закладу очевидно оформлювалося вже без присутності ОСОБА_1 .
Таким чином, на переконання захисника, з наведених пояснень, що підтверджуються матеріалами справи, вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог закону, що, відповідно до ст. 266 КУпАП, робить результати такого огляду недійсними, а протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності, позаяк не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 відмовилась від огляду у медичному закладі. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Апелянт вважає, що вина ОСОБА_1 у інкримінованому їй правопорушенні є недоведеною через незаконні дії працівників поліції, які діяли в порушення порядку проходження огляду, а постанова Вишгородського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року є незаконною та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою провадження відносно ОСОБА_1 має бути закрито за відсутності в діях останньої події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її захисника Шимка А.О., які підтримали доводи апеляційної скарги у повному обсязі, пояснення поліцейських ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області сержантів поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ з Вишгородським районним судом Київської області), дослідивши матеріали справи, відтворивши відеозапис подій, наявний у матеріалах справи та додатково долучений захисником Шимком А.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
З матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови встановлено, що суд першої інстанції, заслухавши:
- пояснення ОСОБА_1 , яка вину у вчиненому адміністративному правопорушенні заперечувала та пояснила, що 01 квітня 2023 року близько о 21.50 год. разом зі своєю сусідкою на ім'я ОСОБА_3 на автомобілі «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 їхала до батьків в смт. Димер Київської області з м. Вишгород Київської області. Підтвердила, що керування транспортним засобом здійснювала саме вона, а не її сусідка ОСОБА_3 , оскільки остання сиділа на пасажирському сидінні та жодних технічних функцій з управління автомобілем не могла здійснювати. У процесі здійснення руху в АДРЕСА_2 , на світлофорі після загоряння сигналу, що дозволяє рух транспортних засобів, вона не змогла належним чином розпочати рух. У цей момент ззаду до них під'їхав службовий автомобіль працівників поліції, після чого останні підійшли до її автомобіля. Працівники поліції попросили надати документи, на що вона надала всі необхідні документи. У процесі спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили, що у неї ( ОСОБА_1 ) наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на що вона одразу висловила заперечення, оскільки в той день ані алкогольних напоїв, ані лікарських препаратів, ані будь-чого іншого, що могло б викликати реакцію організму, подібну до стану алкогольного сп'яніння, вона не вживала перед тим, як сісти за кермо автомобіля. У той день вона була засмучена, однак не вживала алкогольних напоїв та в стані алкогольного сп'яніння не перебувала. Після цього працівники поліції запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Для цього працівниками поліції було зупинено двох свідків, які, на її переконання, були занадто молодими, у зв'язку з чим вона їм не довіряла та попросила залучити інших свідків для проведення огляду на стан сп'яніння. Працівниками поліції було зупинено ще двох свідків, у присутності яких повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Вона відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не довіряла ані працівникам поліції, ані достовірності показників їх спеціального технічного засобу, ані залученим ними свідкам. У подальшому працівники поліції не пропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у спеціальному медичному закладі, а повідомили, що її відсторонено від керування транспортними засобами, викликали евакуатор, який потім забрав її автомобіль. При цьому протокол про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу не складався, та відповідно його копія їй не вручалася. Після зупинки її автомобіля працівниками поліції вона зателефонувала брату чоловіка та попросила приїхати на місце зупинки. Коли брат чоловіка - ОСОБА_4 приїхав, то сів за кермо автомобіля «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 та намагався переставити транспортний засіб на узбіччя, щоб він не заважав руху іншим учасникам дорожнього руху. Однак, працівники поліції у цей момент почали його витягувати з автомобіля, застосовувати фізичну силу, після чого одягнули на нього кайданки. У подальшому працівниками поліції також було проведено огляд ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння, результати якого були негативними, наявність алкоголю в організмі не зафіксовано. Пізніше на місце події приїхав також її чоловік - ОСОБА_5 , який просив працівників поліції не затримувати транспортний засіб шляхом поміщення його на штраф-майданчик. З протоколом про адміністративне правопорушення вона ознайомилася пізніше лише 3 квітня 2023 року, коли самостійно приїхала до відділу адміністративної практики Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, тоді і підписала протокол, отримала його копію, в якій не було вказано частину статті 130 КУпАП, за якою кваліфікуються її дії. З іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення вона ані на місці зупинки транспортного засобу, ані у відділі адміністративної практики не була ознайомлена. Не заперечуючи факту керування транспортним засобом та факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, зазначила, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння тим, що протиправно не запропоновано їй проїхати до лікарні для проходження медичного огляду на стан сп'яніння в ньому;
- пояснення працівників поліції Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , які пояснили, що 1 квітня 2023 року близько о 21.50 год. під час виконання службових обов'язків в смт. Димер Київської області на вул. Соборній на перехресті було помічено автомобіль «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на заборонений сигнал світлофору. Всередині автомобіля знаходилося двоє жінок. Коли загорівся зелений сигнал світлофору, то автомобіль «Renault» не поїхав, стояв на місці, а вони (працівники поліції) поїхали далі. Від'їхавши приблизно 200 метрів, вони вирішили повернутися до світлофора, оскільки автомобіль «Renault» так і не рушив з місця. Вони розвернулися, увімкнули проблискові маяки та під'їхали до вказаного автомобіля. У цей момент автомобіль «Renault» розпочав рух, заїхав на тротуар і зупинився. Вони підійшли до автомобіля «Renault», за кермом сиділа ОСОБА_1 , всередині автомобіля також знаходилася інша жінка, яка сиділа на пасажирському сидінні. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовилася надати документи, почала комусь телефонувати. У цей же момент ними було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота. Пізніше ОСОБА_1 надала свої документи та документи на автомобіль. Вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що вона категорично відмовилась. Пізніше були залучені свідки, у присутності яких ОСОБА_1 було знов запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що вона категорично відмовилась. ОСОБА_1 було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку також передбачена адміністративна відповідність та стосовно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Потім до автомобіля ОСОБА_1 підійшов невідомий чоловік, яким виявився братом її чоловіка - ОСОБА_4 , який представився працівником поліції, сів за кермо автомобіля, ОСОБА_1 пересіла на переднє пасажирське сидіння, після чого ОСОБА_4 завів автомобіль та почав рух, ігноруючи вимоги працівників поліції щодо необхідності зупинки та залишення автомобіля. У зв'язку з цим було застосовано фізичну силу для того, щоб примусово витягнути ОСОБА_4 з автомобіля та надягнуто на нього кайданки. Ними було повідомлено Вишгородський ВП ГУНП України в Київській області та Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо незаконного втручання та перешкоджання поліцейського ОСОБА_4 діяльності інших працівників поліції при виконанні ними своїх службових обов'язків. Після цього ними було викликано додатковий екіпаж поліції, евакуатор для тимчасового затримання транспортного засобу шляхом поміщення на штраф-майданчик. ОСОБА_1 у цей момент вийшла з автомобіля, кидалася на них, виражалася в їх бік грубою нецензурною лайкою, поводила себе неадекватно, майже не стояла на ногах, мала хитку ходу та явно виражені ознаки алкогольного сп'яніння. На місце події у подальшому прибув чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , який також був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, він почав чинити перешкоду у виконанні працівниками поліції своїх службових обов'язків щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , змушувати останню сісти в автомобіль та не контактувати з працівниками поліції, ухилятися від спілкування з ними. ОСОБА_5 став відволікати свідків, чіплятися до них, проганяти з місця події, застосовувати відносно свідків фізичну силу. У зв'язку з цим стосовно ОСОБА_5 також було застосовано спеціальні засоби у виді газового балончику. Неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, однак вона неодноразово та в категоричній формі відмовилася від його проходження. Вони намагалися роз'яснити порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, однак в цьому їм постійно заважали як сама ОСОБА_1 , яка кидалася на працівників поліції, перебивала їх, постійно їх ображала, виражалася на їх адресу грубою нецензурною лайкою, так і її чоловік ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_4 , які постійно заважали, створювали перешкоди, виражалися в бік працівників поліції нецензурною лайкою, кидалися в бійку, відволікали свідків, намагалися покинути місце події, поводили себе неадекватно, іншим чином намагатися створити умови, щоб ОСОБА_1 уникнула відповідальності. Ними дії ОСОБА_1 були розцінені, як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складено протокол за ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Протокол про адміністративне правопорушення складався на місці зупинки транспортного засобу у присутності свідків та самої ОСОБА_1 , однак остання відмовилася від отримання свого примірнику. Відсутність примітки про її відмову від отримання примірнику пояснили людським фактором, а коментуючи відсутність у примірнику ОСОБА_1 частині статті 130 КУпАП, зазначили, що вона не відбилася на примірнику протоколу при заповненні його оригіналу;
- пояснення свідка ОСОБА_6 , який за досліджуваних обставин пояснив, що 1 квітня 2023 року пізно ввечері (точний час не пам'ятає) він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 їхали на автомобілі марки «Ford» в смт. Димер Київської області, де були зупинені працівниками поліції, які попросили їх бути свідками процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Він та ОСОБА_8 погодилися бути свідками. Працівники поліції після цього повідомили, що було зупинено автомобіль під керуванням водійки, яка має ознаки алкогольного сп'яніння та відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Він бачив автомобіль «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого з самого початку сиділа жінка, якою є ОСОБА_1 . У подальшому вона пересіла на переднє пасажирське сидіння, до автомобіля підійшов невідомий чоловік, який сів за кермо та намагався розпочати рух, на вимоги працівників поліції вийти з автомобіля не реагував. У зв'язку з цим працівниками поліції було примусово його витягнуто з автомобіля, застосовано фізичну силу та одягнуто кайданки. ОСОБА_1 у цей момент вийшла з автомобіля, почала кидатися до поліцейських, виражатися в їх бік грубою нецензурною лайкою. Пізніше на місце події приїхав ще один екіпаж поліції, а також чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , який почав відштовхувати свідків, проганяти їх, кидатися на них у бійку, погрожувати розправою, провокувати конфлікт. У зв'язку з цим працівниками поліції відносно ОСОБА_5 було застосовано спеціальний засіб у виді газового балончику. Увесь цей час ОСОБА_1 поводила себе неадекватно: кидалася до працівників поліції у бійку, постійно виражалася в їх бік грубою нецензурною лайкою, відходила від автомобіля та намагалася покинути місце події, перебивала і перекрикувала працівників поліції, не давала можливості їм належним чином виконувати свої службові обов'язки. У цей же момент її чоловік ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_4 також чинили перешкоду, намагалася відігнати свідків, погрожували їм. Працівники поліції дійсно пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що вона декілька разів категорично відмовилася. Чи пропонували працівники поліції їй пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, він не пам'ятає, оскільки йому, як і іншому свідку, постійно заважали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відштовхували їх, виражали погрози. На місці події працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення складався на місці зупинки транспортного засобу у їх (свідків) присутності, про факт складання протоколу працівники поліції повідомляли і ОСОБА_1 . Він особисто читав протокол, ознайомлювався з його змістом та підписував. У цей момент поруч була ОСОБА_1 ;
- пояснення свідка ОСОБА_9 , який надав пояснення, які за змістом є аналогічними показанням свідка ОСОБА_6 , оскільки одночасно з останнім був залучений працівниками поліції в якості свідка, перебував поруч з ним, сприймав ті ж самі обставини та факти, про які повідомив ОСОБА_6 . Підтвердив, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона неодноразово категорично відмовлялася, проте проходження якого самого огляду на стан алкогольного сп'яніння (на місці зупинки чи в медичному закладі) пропонувалося працівниками, поліції він не пам'ятає, оскільки протягом всього часу як свідкам, так і працівникам поліції, заважали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які намагалися відігнати свідків, перебивали працівників поліції, поводили себе неадекватно. ОСОБА_1 також поводила себе неадекватно, мала ознаки алкогольного сп'яніння, кидалася на працівників поліції, виражалася в їх бік нецензурною лайкою, намагалася покинути місце події;
- дослідивши матеріали справи та відеозапис, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин.
Судом першої інстанції перевірялись твердження захисника про відсутність пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проте, суд дійшов висновку, що такі твердження спростовані як дослідженими у судовому засіданні відеозаписами, на яких чітко видно як ОСОБА_1 неодноразово працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на що остання відмовилася, так і наявним у матеріалах справи направленням на огляд від 1 квітня 2023 року, в якому зафіксовані підстави для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, а також її відмова від проходження такого огляду.
Також місцевим судом перевірялись доводи сторони захисту щодо відсутності в копії протоколу частині статті 130 КУпАП, які суд відхилив, зазначаючи, що з відеозапису «0000000_00000020230401222712_0044» вбачається, що на питання працівників поліції ОСОБА_1 прямо, категорично та чітко зазначила, що копію протоколу про адміністративне правопорушення вона отримувати не буде; як пояснили працівники поліції у судовому засіданні відсутність частини статті в копії протоколу може бути пов'язано з тим, що вона не відбилася на примірнику при заповненні оригіналу; відсутність вказівки на частину статті само по собі в межах даної справи не створило для сторони захисту жодних перешкод у реалізації права на захист, у визначенні меж судового розгляду, у підготовці лінії та тактики захисту. Під час всього судового розгляду у сторони захисту не виникло жодного сумніву щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що відсутня частина статті у примірнику протоколу. Вказані обставини, як зазначено судом першої інстанції, свідчать про те, що стороною захисту чітко усвідомлювалися як формула кваліфікації дій ОСОБА_1 , так і межі висунутого їй обвинувачення.
У суді апеляційної інстанції захисник Шимко А.О. у повному обсязі підтримав доводи апеляційної скарги, додатково просив звернути увагу, що у присутності ОСОБА_1 направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції не складалось, як і сама ОСОБА_1 не бачила такого направлення; у матеріалах справи містяться розбіжності у правильності написання марки автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 ; у примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, наданому ОСОБА_1 працівниками поліції, не зазначена частина статті 130 КУпАП, а до пояснень працівників поліції, що на копії не відбилась ця частина, слід віднестись критично; час, зазначений на відеозаписах з бодікамер працівників поліції, не співпадає з часом, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення; у матеріалах справи відсутня будь-яка постанова працівників поліції про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які б нею були порушені, з огляду на що у працівників поліції відсутні були підстави для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ; згідно з поясненнями свідків, наданих ними в суді першої інстанції, вони не чули, щоб працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, проте їх пояснення у цій частині суд в оскаржуваній постанові виклав не чітко; працівник поліції ОСОБА_10 у суді першої інстанції зазначав, що не встиг запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі з огляду на події, які відбувались на місці; сама ОСОБА_1 ще до складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї наполягала на проходженні огляду у закладі охорони здоров'я, проте у цьому їй було відмовлено.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , надаючи пояснення, зазначила, що 1 квітня 2023 року у вечірній час доби їхала додому, зупинилась на червоний сигнал світлофору, коли і побачила проблискові маячки з автомобіля працівників поліції. Трохи розгубилась, коли працівники поліції сказали пред'явити документи. Перші свідки, залучені працівниками поліції, їй не сподобались, та вона попросила знайти інших. Коли брат чоловіка прийшов на місце події та мав намір переставити автомобіль трохи далі на узбіччя, його витягнули з її автомобіля, працівники поліції щодо нього застосували сльозоточивий газ. Їй на фоні всіх цих подій стало зле, просила викликати швидку допомогу. Відмовилась від проходження за допомогою приладу «Драгер», показникам якого не довіряла, проте сама просила викликати швидку допомогу. Працівники поліції казали, що вона беззаперечно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, з чим вона не погоджувалась, проте їй повідомили, що свою позицію вона буде доводити вже у суді. На освідування до лікаря-нарколога працівники поліції їхати не пропонували, вона сама наполягала на цьому, оскільки не довіряла показникам приладу «Драгер».
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника Шимка А.О. та поясненням ОСОБА_1 , невиконання нею вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться доказами у справі, які повторно досліджені під час апеляційного розгляду, а саме:
- відеозаписом досліджуваних подій, як наявним у матеріалах справи, що був наданий суду з самого початку, так і додатково наданим Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області на запит суду, який містить у собі 24 файли, 23 з яких файли відеозапису, один файл формату фотографії.
З дослідженого відеозапису, який є безперервним, починається з файлу «..0031» та закінчується файлом «..0056» вбачається, що працівник поліції підходить до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 Автомобіль припаркований на узбіччі. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 намагається знайти документи, просить не квапити її у цьому. На пасажирському сидінні в автомобілі знаходиться також пасажирка, яка на запитання ОСОБА_1 повідомила їй, що «вже ОСОБА_21 сказала». ОСОБА_1 спочатку надала посвідчення водія, продовжуючи відшуковувати документи на транспортний засіб, а потім, через певний час, надала і технічний паспорт на транспортний засіб. Протягом спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції запропонував останній пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» при свідках. Свідки представились та назвали свої дані. У цей час ОСОБА_1 запитала, чи може вона відмовитись, та, не отримавши відповіді, декілька разів вказала, що відмовляється. Працівник поліції повідомив, що у такому випадку буде складений протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 повідомила, що вона відмовляється у присутності саме цих свідків, яких вона не знає і не довіряє їм. Працівники поліції вирішують зупинити нових свідків. На запитання працівника поліції, чому ОСОБА_1 не проходить тест на стан алкогольного сп'яніння, остання почала розмову «а ви знаєте…», потім почала сміятися, сказала «не хочу, не хочу». На запитання, чи знає ОСОБА_1 закон, Правила дорожнього руху, ОСОБА_1 відповіла, що закон знає. Поліцейський повідомив, що відповідно п. 2.9 ПДР стосовно водія буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП. ОСОБА_1 відповіла «добре», «я не відмовляюсь проходити огляд». На запитання інспектора поліції, чи буде проходити огляд ОСОБА_1 , відповіла «на даний момент - ні». На запитання працівника поліції, чи є сенс зупиняти інших свідків, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд, остання відповіла, щоб зупиняти інших свідків, оскільки ці їй не сподобались. Працівником поліції зупинені інші транспортні засоби. У цей час працівник поліції, який залишився біля автомобіля ОСОБА_1 , запитав у неї, чому вона керує транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на що отримав відповідь «а до чого ви так…» та знову почала сміятися. Підійшли свідки, яким один з працівників поліції роз'яснює, що водійка, яка керує транспортним засобом «Рено», перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 у цей час повертає голову та каже, що відмовляється. Другий працівник поліції інформує свідків, що водій, порушуючи Правила дорожнього руху, зупинився на перехресті, не надав реєстраційні документи. ОСОБА_1 запропоновано у присутності свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, зазначений час - 21.57 год. При з'ясуванні анкетних даних одного з свідків, останній відмовився бути в якості свідка та пішов з місця події. Був зупинений інший транспортний засіб, працівник поліції повідомив водію причину зупинки, запропонував бути свідком при огляді водія на стан алкогольного сп'яніння, сказав, де припаркуватись водію. У цей час ОСОБА_1 стала перелазити на переднє пасажирське сидіння автомобіля, на сидіння водія сів невідомий чоловік. На запитання працівника поліції, куди цей чоловік сідає, останній відповів, що «потім розберемось». Працівник поліції відчинив дверцята з боку водія, запитуючи, що цей чоловік робить. Ця особа стала відштовхувати працівників поліції, увімкнувши двигун. Спільними діями працівники поліції витягли чоловіка з автомобіля, наказуючи лягти на землю, руки за спину. З боку ОСОБА_1 була чутна нецензурна лайка. Працівники поліції закричали свідкам у терміновому порядку підійти до автомобіля. До невідомого чоловіка, який намагався покинути місце події за кермом автомобіля ОСОБА_1 , був застосований сльозоточивий газ та на нього одягнуті кайданки. У цей час за кадром чутно крик ОСОБА_1 . Працівник поліції вголос поінформував, що все фіксується на бодікамеру № 7. Працівник поліції підійшов до лежачої на дорозі ОСОБА_1 , яка кричить, допоміг піднятися, підтримуючи під руку. По рації інспектор поліції попросив інших співробітників поліції приїхати на це місце, у центр Димера, на перехрестя, а свідків попросив нікуди не йти, оскільки виникла потреба у наданні ними пояснень за обставин, свідками чого вони були. ОСОБА_1 у цей час качалась по землі, видаючи стони. Працівники поліції посадили ОСОБА_1 в автомобіль, зазначаючи між собою, що вона п'яна. Один з працівників поліції спілкується з чоловіком в кайданках, говорячи при цьому, що «зараз пройде огляд ваша жінка». Цей чоловік, стосовно якої були застосовані спецзаходи, попросив зняти кайданки, на що від працівників поліції отримав відповідь, що кайданки зняті не будуть, а він буде доставлений у райвідділ за злісну непокору працівникам поліції. Працівник поліції по рації попросив співробітника поліції викликати евакуатор у Димер на перехрестя біля парку, пояснюючи, що зупинили п'яну жінку, приїхав її чоловік, вона пересіла, чоловік сів за кермо, ними був застосований газ, кайданки, особи мали намір ухилитися від відповідальності, попросив на допомогу прислати додатковий екіпаж поліції, повідомляючи, що на місці багато людей, нетипова ситуація, треба пояснення відібрати, оформити матеріали тощо. У розмові між собою один інспектор іншому повідомив, що той чоловік, який намагався уїхати з місця на автомобілі ОСОБА_1 , є поліцейським, він бачив посвідчення. Поліцейський озвучив, що треба викликати інспекцію, все зафіксовано на камеру. Працівник поліції запитав у чоловіка, чи є він поліцейським, попросив представитися. Чоловік повідомив, що працює у Деснянському дільничним, попросив зняти кайданки, на що отримав відповідь, що кайданки не знімуть, будуть оформлені матеріали за непокору працівникам поліції. Цей чоловік висловлюється нецензурною лайкою. Працівник поліції зателефонував своєму колезі, пояснив ситуацію. На вимогу працівника поліції чоловік представився. Ним виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посвідчення не пред'явив, воно знаходилось у курточці, а сам ОСОБА_4 був у кайданках. На запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_4 алкогольні напої, він відповів, що не вживає алкогольні напої. Просив зняти кайданки, на що отримав відповідь, що у райвідділі будуть зняті, що він ( ОСОБА_4 ) вже нікуди не поїде, а автомобіль буде евакуйований. У розмові по телефону з невідомою особою працівник поліції повідомив, що ОСОБА_4 відпихував їх, ледь не ліз битися, сів в автомобіль, мав намір рушати, все зафіксовано на відео; вона ( ОСОБА_1 ) відмовлялась від проходження огляду при двох свідках; ОСОБА_4 приїхав на автомобілі. У цей час на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції відповідає жінці, що вона ж знала, яка відповідальність, чому тоді ухилялась. До працівників поліції підійшов ще один чоловік, який попросив працівника поліції відійти, попити з ним кави, на що отримав негативну відповідь від інспектора поліції. Ця невідома особа попросила свідків «піти погуляти». Інспектор поліції по рації попросив про допомогу, оскільки на місце підійшов «ще хтось п'яний». У цей час цей невідомий чоловік почав лізти у бійку зі свідками, проте його дії були припинені працівником поліції, який цьому чоловікові задає питання, чого він до людей кидається битися. Чоловік відходить. На запитання працівника поліції, чи є свідки, підходять двоє хлопців, які були запрошені свідками, та стороння жінка, яка запитує, що треба. Працівники поліції попросили свідків поспостерігати за водієм-жінкою, щоб вона нікуди не пішла і не втекла з місця, при цьому попереджають, щоб не підходили до неї. Невідомий чоловік постійно виражається нецензурною лайкою, яку чути за кадром і від ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції, чому ця особа кидається на людей, чоловік відповів, що це було обумовлено тим, що йому в очі «напирскали». Працівник поліції поінформував цю особу, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» був застосований сльозоточивий газ, оскільки чоловік вчиняв адміністративне правопорушення, кидався до людей битися. Цей чоловік погрожує працівнику поліції. На вимогу працівника поліції пред'явити документи, чоловік сказав, що «не у состоянії, не в адекваті». За кадром ОСОБА_1 кричить, що у неї вкрали телефон, супроводжуючи це ненормативною лексикою. Один із свідків, звертаючись до працівника поліції, запитує, чи викликали вони підкріплення. Інспектор поліції у черговий раз по телефону просить у когось у терміновому порядку скерувати на місце події допомогу у виді додаткового патрульного екіпажу, пояснивши ситуацію. У цей час ОСОБА_1 , та чоловік, який підійшов другим, кричать, спілкуючись між собою та висловлюючись нецензурною лайкою, у тому числі у бік поліцейських. На вимогу працівник поліції пред'явити паспорт громадянина України, чоловік висловлювався нецензурною лайкою у бік працівників поліції, показував їм дулю, у відповідь на що працівник поліції попередив його, що стосовно нього будуть застосовані кайданки та сльозоточивий газ. Це ж стосувалось і ОСОБА_1 , яка безперервно лаялась у бік працівників поліції, ображала їх, висловлювалась нецензурною лайкою, та яку також попередили, що будуть застосовані спеціальні заходи примусу. Чоловік погрожував працівнику поліції, який вкотре попередив його, що будуть застосовані кайданки відповідно до ст. 45. ОСОБА_1 на адресу поліцейських лаятись не переставала. На висловлювання працівника поліції, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовилась від проходження огляду у присутності двох свідків, ОСОБА_1 сказала, що не відмовлялась, «знаєте, що…ви…ідіть..(нецензурна лайка), усі..». Чоловік висловлював також погрози як у бік працівників поліції, так і свідків, за що попереджений, що будуть застосовані кайданки. У момент, коли працівник поліції з'ясовував анкетні дані свідків, у розмову втрутився чоловік, який, на вимогу працівника поліції представитися та назвати себе, не бажав представлятися та продовжував виражатися нецензурними словами. На запитання працівника поліції, чому чоловік не бажає представитися, втрутилась ОСОБА_1 , яка постійно заважала у роботі працівників поліції. Працівник поліції повідомив, що стосовно ОСОБА_1 складається адміністративний протокол за ст. 130, на що остання відповіла: «Хорошо». Другий чоловік, який не надає документи і не представляється, повідомляє, що машина на ньому. Поліцейський повідомив, що автомобіль вилучається на штраф майданчик, на що ОСОБА_1 відповіла: «Забирайте». На запитання ОСОБА_1 та чоловіка, на підставі яких доказів, поліцейський відповів, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, буде складено адміністративний протокол за ст. 130 і автомобіль вилучається на штраф майданчик. ОСОБА_1 почала кричати та висловлюватись, що поліцейський не вміє розмовляти, постійно повторюючи цю фразу. Поліцейський попросив свідків представитись, свідки назвали свої анкетні дані, а також назвали місце проживання та номера мобільних телефонів. За кадром невідома особа жіночої статі каже, що була свідком, як ОСОБА_1 лізла у бійку, був застосований сльозоточивий газ. При спілкуванні по службовому телефону поліцейський озвучує обставини події, а саме, що: зупинений автомобіль «Рено», НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що навіть не могла говорити за кермом; зупинили двох свідків, вона почала відмовлятися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; у цей момент приїхав чоловік, як він представився, пересадив її на бік, завів автомобіль, хотів тікати, ледь не наїхав на нього (поліцейського), на відеокамеру зафіксовані події; застосували газ, витягнули і кайданки одягли; побачили по посвідченню, що він-поліцейський, офіцер громади, ця особа твереза, проте веде себе, як п'яний; посвідчення зі слів цієї особи у середині курточки, зараз у кайданках, каже, що лейтенант; потім підійшов якийсь їхній друг у стані сильного алкогольного сп'яніння, почав до свідків кидатися з кулаками, цього друга задули газом, цей друг до всіх кидається битися; стосовно ОСОБА_1 кайданки не застосовувались, був застосований газ, бо веде себе неадекватно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння; відеозапис ведеться постійно, не виключається. Поліцейський підійшов до чоловіка, який підійшов на місце останнім, попросив його представитися, на що цей чоловік відповів, що він є власником автомобіля, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючий по АДРЕСА_3 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 . У цей час ОСОБА_5 каже, що його вдарив один із свідків, свідок каже навпаки, що його вдарив ОСОБА_5 . Поліцейський повідомляє, що всі події безперервно фіксуються на бодікамеру. Свідок засвідчує, що ОСОБА_5 кидався до нього битися, тягав за «шкибарки», відштовхував. Свідок представляється, ним виявився ОСОБА_6 , який називає свої анкетні дані, місце мешкання. У цей час на задньому фоні відеозапису ОСОБА_1 продовжує лаятися з іншим працівником поліції. На запитання працівника поліції, чи буде він писати заяву стосовно ОСОБА_5 , свідок відповів, що буде. Поліцейський попросив свого напарника відібрати у свідка заяву на ОСОБА_5 та пояснення у трьох свідків. ОСОБА_5 звертається до ОСОБА_4 , щоб той «викрутив кермо», щоб не забрали автомобіль на евакуатор. Поліцейський повідомив, що за кермо сідати ніхто не буде. ОСОБА_4 повідомив, що він знаходиться у кайданках. ОСОБА_5 направився до автомобіля, відкрив передні водійські дверцята, поліцейський попередив його, що стосовно нього буде складений адміністративний протокол за ст. 130, якщо він буде керувати даним транспортним засобом. Поліцейський висунув вимогу ОСОБА_5 , який не є водієм, відійти від автомобіля. ОСОБА_5 почав штовхати у бік працівника поліції, на що поліцейський попередив його, щоб ОСОБА_5 тримав дистанцію. Поліцейський озвучив ОСОБА_1 не ухилятися від відповідальності. ОСОБА_5 озвучує працівникам поліції, що за останній рік він заплатив 35 штрафів, поліцейський сказав, що розуміє, та запитує, навіщо було «цей цирк влаштовувати». На здивування ОСОБА_1 щодо цирку, поліцейський повідомляє, що її зупинили за керування у стані алкогольного сп'яніння. На запитання працівника поліції, чи буде ОСОБА_1 проходити тест на стан алкогольного сп'яніння, остання відповіла: «Пройдемо.., ну». Поліцейський сказав: «То проходьте зараз», на що ОСОБА_5 відповів, що «зараз ні». ОСОБА_1 озвучила: «уже ні, уже ні». Поліцейський повідомляє, що ОСОБА_1 на службову бодікамеру відмовилась у присутності двох свідків. ОСОБА_1 відповіла: «Правильно, відмовилась». На запитання поліцейського, чи знає вона закон про відмову, і ОСОБА_1 , і ОСОБА_5 відповіли, що знають. Поліцейський інформує, що стосовно ОСОБА_1 буде складений адміністративний протокол за ст. 130. ОСОБА_1 озвучила: «Знаю, знаю» і продовжила висловлюватися нецензурною лайкою: «Ці малолітки цирк устроїли…то тут уже нічого…. не буду.. чисто принципіально». ОСОБА_1 попросила зняти з ОСОБА_4 кайданки, на що отримала відповідь, що наразі приїде інспекція, командир ОСОБА_4 забере його, його передадуть і будуть у подальшому розбиратися. Далі з відеозапису слідує, що у спілкуванні між собою один поліцейський каже іншому, що ОСОБА_1 відмовилась і буде складений протокол; що ОСОБА_4 показував службове посвідчення та мав намір уїхати з місця події. Підійшов ОСОБА_4 , просив зняти кайданки, на що поліцейський відповів, що зараз знімуть, поїдуть до райвідділу і знімуть. ОСОБА_4 запевнив, що все буде добре, і він пред'явить своє посвідчення. Поліцейський зняв з ОСОБА_4 кайданки. У цей момент до службового автомобіля підійшов ОСОБА_5 , який сказав, що знає поліцейського, на що отримав відповідь інспектора поліції, що той його не знає та бачить вперше. ОСОБА_5 наголошує, що поліцейський не хоче з ним розмовляти і, показуючи на свідків, каже: «Я цих гавриків витравлю». Поліцейський наголошує, що ОСОБА_5 без причини почав кидатися у бійку до свідка, що зафіксовано на бодікамеру, а, якщо події мали місце навпаки, то запропонував ОСОБА_5 на наступний день приїхати до райвідділу та написати заяву. ОСОБА_5 відповів, що заяву писати не буде. Поліцейський озвучує, що скоро комендантська година, та пропонує ОСОБА_5 прослідувати додому, на що останній відповів, що ні, що «у нього все нормально з комендантською годиною», що військове у нього в автомобілі, «оцих людей відпустимо, а військових викличемо». ОСОБА_5 надав згоду викласти свої письмові пояснення. Просив зафіксувати на камеру, що він ( ОСОБА_5 ) - нетрадиційної орієнтації, і один з хлопчиків (свідків) зовнішньо йому сподобався. Надалі, слідує розмова поліцейських між собою, інспектор просить напарника відібрати пояснення у свідка, у присутності якого ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейський підійшов до ОСОБА_4 , запитав, ким йому приходиться ОСОБА_12 (водій автомобіля) та повідомив, що їй потрібно розписатись у протоколі за ст. 130. Підійшовши до автомобіля, де на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_1 , працівник поліції запитав у неї, чи буде вона отримувати копію протоколу, на що остання відповіла «ні, відмовляюсь». ОСОБА_1 відмовилась надавати свій номер мобільного телефону, попросила викликати швидку допомогу. Працівник поліції висунув вимогу ОСОБА_4 прямувати до службового автомобіля та пред'явити службове посвідчення. За кадром ОСОБА_5 кричить, що він був за кермом автомобіля. До працівника поліції підійшов ОСОБА_4 , інспектор повідомив, що на місце їде інспекція, на що ОСОБА_4 повідомив, що обізнаний, йому вже телефонували. Працівник поліції висуває вимогу ОСОБА_4 пред'явили посвідчення, що буде оформлятись реєстрація по 102 за злісну непокору. У цей час підійшов ОСОБА_5 , наголошуючи, що він був за кермом. Працівник поліції говорить, що добре, і якщо ОСОБА_5 був за кермом, то у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 це заперечив. Після цього поліцейський запитав, чи буде ОСОБА_5 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відповів, що не буде. Працівник поліції озвучив йому, що він ( ОСОБА_5 ) не водій, проте, ОСОБА_5 наполягав, що він був за кермом. Інспектор повідомив, що ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) була за кермом, наявне відео, не треба казати протилежне. ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_1 сказала йому, що вона не була за кермом, та наполягав, що саме він був за кермом автомобіля. У телефонній службовій розмові інспектор поліції озвучує, що ОСОБА_4 відмовляється надавати посвідчення, зі слів ОСОБА_4 через 10 хвилин приїде керівник, бодікамера постійно працює, запитував про їхні подальші дії, чи робити реєстрацію на 102. Озвучив, що реєстрацію на 102 не робили, бо складали протокол за ст. 130, прибіг ще якийсь ОСОБА_15 , кидався на свідків, почав їх бити, на місці їх троє. У цей час ОСОБА_5 спілкується з іншим працівником поліції, доводячи, що саме він був за кермом автомобіля, і він покликав на місце свого брата ( ОСОБА_4 ). Працівник поліції попросив представитися, ОСОБА_1 представились - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Закінчивши розмову по службовому телефону, працівник поліції підійшов до автомобіля, де знаходилась ОСОБА_1 , з якою спілкувався інший працівник поліції, та озвучив їх, зазначивши, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, що ОСОБА_1 відмовилась, на що ОСОБА_1 , перебиваючи працівника поліції, говорить, що відмовляється. Працівник поліції сказав, що «дійсно, ви відмовились». ОСОБА_5 сказав, що так, відмовилась. ОСОБА_1 запитала, від чого вона відмовилась. Працівники поліції повідомили, що вона відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 запитала: «А ви мені пропонували?» Працівник поліції озвучив: «А ви вже і забулись». Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 хронологію подій, що спочатку були двоє свідків, які їй не сподобались, потім залучені інші; у суді будуть розбиратися, справа до суду передається; у суді будуть оскаржувати дії поліцейських. Намагались роз'яснити положення ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 постійно перебивала працівник поліції, говорила, що її поставили на коліна, заприскали очі балончиком, а тепер їй працівники поліції щось пред'являють. ОСОБА_5 озвучив, що працівники поліції самовільно забрали автомобіль. ОСОБА_1 , що знаходилась поруч, підтвердила слова чоловіка. ОСОБА_5 сказав, що працівники поліції зупинили автомобіль, сказали, що вона п'яна, вона відмовилась і забрали автомобіль. ОСОБА_1 одночасно з чоловіком казала, що зупинилась. Працівник поліції наголосив, що для початку ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 заперечує це, говорячи, що не пропонували, на що працівник поліції повідомив, що при цьому ОСОБА_5 не було, він не був присутнім, оскільки підійшов пізніше. ОСОБА_1 підтримувала слова чоловіка. Працівник поліції сказав, що ще раз може запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, інший інспектор повідомив, що вже складений протокол. ОСОБА_1 сказала, що вона нічого не підписувала, просила віддати їй ключі від автомобіля. Інспектор поліції наголосив, що ОСОБА_1 «на камеру сказала, що відмовляється», на що ОСОБА_1 заперечувала, говорячи, що то не вона так сказала, а працівники поліції, попросила віддати ключі від автомобіля та її документи. Інспектор поліції повідомив, що ОСОБА_1 забороняється у стані алкогольного сп'яніння перебувати за кермом, водій відсторонюється від керування, автомобіль скеровується на штрафмайданчик. ОСОБА_5 почав коментувати слова поліцейського, кажучи, що працівники поліції самовільно визначили, що людина ( ОСОБА_1 ), ніби, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Працівник поліції просив зберігати людяність у такий ситуації, повідомивши, що були свідки того, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 озвучила: «Я маю право.., я маю право.. я маю право відмовитись». Сказала, що автомобіль ніхто віддавати не буде, а ОСОБА_5 сказав, що автомобіль віддадуть при оперативній службі. ОСОБА_1 у цей час повторювала, що вона має право відмовитись. Поліцейський сказав забрати цінні речі з автомобіля, на що подружжя ОСОБА_14 не погоджувалися, наполягаючи, що автомобіль буде забраний виключно оперативною службою. Надалі працівники поліції у розмові між собою з'ясовують послідовність своїх дій, відшукуючи у службовому автомобілі потрібні документи для оформлення та складання акту огляду транспортного засобу. Біля автомобіля знаходилась ОСОБА_1 , яка вимагала повернути їй документи. Поліцейський повідомив, що посвідчення водія вилучається, оскільки ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. На запитання ОСОБА_1 «доказано все це?», інспектор поліції сказав, що доказано, що ОСОБА_1 відмовилась у присутності двох свідків. ОСОБА_1 , наголошуючи, що це не доказ, стала фільмувати працівників поліції на камеру мобільного телефону, на що отримала від інспектора зауваження та попередження, що під час воєнного стану заборонено знімати працівників поліції на телефон. ОСОБА_1 наполягала, що вона має на це право, хоче забрати ключі та документи на автомобіль. На зауваження інспектора поліції, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, остання висловилась: «докажіть». Працівник поліції запропонував пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 сказала, що вона відмовляється. Працівник поліції озвучив: «Бачите, ви відмовляєтесь. Почитайте закон відповідно до ст. 130. Якщо відмовляєтесь, стосовно вас автоматично складений адмінпротокол». ОСОБА_1 сказала, що сама може поїхати у клініку. Поліцейський нагадав ОСОБА_1 , що вона у присутності двох свідків відмовилась. ОСОБА_1 запитала у працівника поліції: «Чому у нас так? Народ - ніщо, а влада - все?», на що отримала ремарку від працівника поліції, що ОСОБА_1 ж дозволила собі керувати автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. На зауваження ОСОБА_1 «а ви докажіть», працівник поліції повідомив, що наявні відеодокази і в суді все буде доказано. На вимогу ОСОБА_5 надати відео, працівник поліції повідомив, що відео передається до суду м. Вишгорода, де буде розглядатись дана справа. Інспектор повідомив, що буде оформлений акт огляду автомобіля, і автомобіль буде забраний на штрафмайданчик. На запитання працівника поліції, яке ОСОБА_5 має відношення до всього цього, ОСОБА_5 сказав, що він водій, на що інспектор показав на ОСОБА_1 та наголосив, що вона водій, автомобіль буде забраний і вони (ОСОБА_1) поїдуть. Надалі, ОСОБА_1 у розмові з працівником поліції каже, що її все це дратує, оскільки їй доказують, що вона п'яна, «синя», що вона відмовилась, троє свідків це доказує, а те, що їй балончиком в очі поприскали, то це нікого не хвилює, і все це її бісить. Далі відеозапис фіксує розмову працівників поліції між собою, які оформлюють та складають документи по евакуації транспортного засобу, який знаходиться на проїзній частині у порушення ПДР, а власники автомобіля - з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Надалі по мобільному телефону відбувається службова розмова стосовно ОСОБА_4 , його дій та пропозиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Працівник поліції повідомляє, що приїхав евакуатор, проте йому перешкоджають забрати автомобіль. Працівник поліції запитує у ОСОБА_5 , які пошкодження наявні на автомобілі, на що ОСОБА_5 каже, що пошкоджений весь автомобіль, у тому числі, дверцята пошкоджені, бампер помальований. На запитання працівника поліції, чи будуть ОСОБА_1 забирати речі з автомобіля, відповіли, що речі забирати не будуть. Працівник поліції перераховує речі, наявні в автомобілі, та повідомляє, що все також фіксується на відео. За кадром ОСОБА_1 каже, що автомобіль у відмінному стані, тільки що куплений, ОСОБА_5 каже, що не дасть забрати автомобіль, щоб працівники поліції все фіксували на відеокамеру, що автомобіль ще не забрали, а він вже подряпаний, у тому числі, дверцята. Працівник поліції закриває всі дверцята автомобіля, зазначає, що все зафіксовано на відео. Оскільки без приведення двигуна у роботу неможливо зачинити вікно, з дозволу працівника поліції ОСОБА_1 увімкнула запалення, зачинила вікно з боку водійського сидіння, вийшла з автомобіля. На запитання ОСОБА_1 , чи буде їй наданий відеозапис подій, працівник поліції повідомив, що всі матеріали будуть передані в суд, у тому числі, і щодо злісної непокори. Дії ОСОБА_5 по перешкоджанню роботі евакуатора були припинені працівниками поліції. У відповідь ОСОБА_5 висловлювався нецензурною лайкою, як і ОСОБА_1 . Надалі, працівники поліції запропонували ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» у присутності його керівництва, ОСОБА_4 погодився пройти такий огляд, результат якого - 0,00 проміле. ОСОБА_4 запропоновано пройти огляд у Вишгородській ЦРЛ, на що ОСОБА_4 озвучив, що до лікарні поїде на своєму автомобілі. Закінчення останнього відеофайлу за часом - 00:31:08 год.;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, за змістом якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млявість мови, нестійка хода. Від проходження огляду за допомогою приладу «DRAGER 6820» відмовилась (ас. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 , в якій у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млявість мови, нестійка хода, направлялась до закладу охорони здоров'я - Вишгородська ЦРЛ. Результати огляду - відмовилась (ас. 4);
- рапортом поліцейського ВРПП Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2, за змістом якого слідує, що, перебуваючи на добовому чергуванні (зміна 12) на службовому автомобілі «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_4 спільно з поліцейським сержантом поліції ОСОБА_10 , обстежуючи територію у смт. Димер по вул. Соборна, 27, було помічено автомобіль «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 , який у попутному напрямку змінював траєкторію руху та на перехресті під знак світлофора зупинився на проїзній частині і декілька хвилин не починав рух прямо. Ними (поліцейськими) було прийнято рішення перевірити даний транспортний засіб. В ході перевірки водієм виявилась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , яка перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млявість мови). Було залучено двох свідків для проведення огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 повідомила, що при даних свідках відмовляється проходити огляд. Було прийнято рішення залучити інших свідків. Запропонувавши пройти огляд на стан сп'яніння, водій ОСОБА_1 категорично відмовлялась та виражалась нецензурною лайкою у їх бік. У цей час у присутності свідків до них підійшов (як потім виявилося, працівник поліції у м. Києві лейтенант поліції Биховченко В.І.), який відвів його за автомобіль та повідомив, що «так буває», що вони «повинні розуміти» та почав говорити водієві ОСОБА_1 перелізти на пасажирське сидіння. У цей час працівник поліції ОСОБА_4 повідомив, що має намір їхати за кермом «Renault», щоб уникнути відповідальності, та сів за кермо автомобіля, повідомив, що «потім розберемось», завів автомобіль та починав рух, відмахуючись руками. Було прийнято рішення затримати ОСОБА_4 за перешкоджання дій працівникам поліції, застосовано згідно ст. 45 спеціальні засоби: сльозоточивий газ та кайданки. Про цю подію було повідомлено оперативного чергового та начальника ВРПП. Стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1 ААБ № 079930. Дана подія фіксувалась на службову бодікамеру № 7, автомобіль «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 доставлено до майданчика тимчасового тримання транспортних засобів в смт. Макарів, вул. Василя Стуса, 37 (ас. 9);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 1 квітня 2023 року, за змістом яких у цей день о 21.55 год. в смт. Димер по вул. Соборна, 27 був запрошений в якості свідка для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «DRAGER» у водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка керувала транспортним засобом «Renault Kadjar» державний номерний знак НОМЕР_1 , на що водій категорично відмовилась. Через хвилин 5 приїхав чоловік водійки та наказав своїй дружині перелізти на пасажирське сидіння, а сам при поліцейських сів за кермо та почав їхати у невідомому напрямку. Один з поліцейських затримав водія, який хотів уникнути відповідальності та зникнути з місця події, після чого громадянина було затримано за злісну непокору до поліцейських. В ході затримання поліцейськими було застосовано сльозоточивий газ (ас. 6);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_18 від 1 квітня 2023 року, за змістом яких у цей день о 21.55 год. в смт. Димер по вул. Соборна, 27, працівниками поліції був запрошений в якості свідка для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «DRAGER» у водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка керувала транспортним засобом «Renault Kadjar» державний номерний знак НОМЕР_1 , на що водій категорично відмовлялася. Через хвилин 5 приїхав чоловік водійки та наказав своїй жінці перелізти на пасажирське сидіння, а сам при поліцейських нагло та відпихаючись сів за кермо та почав їхати у невідомому напрямку. Один з поліцейських схватив водія, який хотів втекти з місця події та уникнути відповідальності, після чого громадянина було затримано за злісну непокору до поліцейських. У ході затримання було застосовано сльозоточивий газ. Власноручно цим свідком зазначено, що у даній події працівники поліції діяли згідно чинного законодавства, не перевищуючи свої повноваження та вважає справедливо (ас. 7);
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 2 квітня 2023 року, відповідно до якого здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Renault Kadjar» державний номерний знак НОМЕР_1 для зберігання на спеціальному майданчику у смт. Макарів. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку ст. 130 відносно чинного законодавства, оскільки авто знаходився на проїзній частині, а власник його в алкогольному сп'янінні. Особа, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 . Транспортний засіб на тимчасове зберігання прийнято: смт. Макарів, вул. Василя Стуса, 37 (ас. 10);
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 1 квітня 2023 року, за змістом яких останній просить не притягувати його до відповідальності стосовно даної події, яка трапилась у смт. Димер, вул. Соборна, 27, через те, що він перешкоджав забирати автомобіль «Рено Каджар» НОМЕР_1 на штрафмайданчик. Свої дії визнає необдуманими та просить вибачення. Претензій до працівників поліції не має, оскільки вважає, що їх дії законними (ас. 8).
За наслідками подій уповноваженою на те особою складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 079930 від 1 квітня 2023 року, зміст якого відповідає встановленим обставинам вчинення ОСОБА_1 правопорушення та вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; у ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає реальності), та дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначено: «З правопорушенням не погоджуюсь, 3 квітня 2023 року» (ас. 2).
Наведені докази, які суддею місцевого суду покладено в основу оскаржуваної постанови, є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
У суді апеляційної інстанції захисником Шимко А.О. наданий відеозапис з мобільного телефону ОСОБА_1 , який є частиною повного відеозапису та фіксує події, що зафіксовані першочергово на бодікамеру поліцейського.
Після дослідження відеозаписів за участі захисника Шимка А.О. та ОСОБА_1 , остання повідомила, що знає свої права і обов'язки, як і право самостійно поїхати у клініку і здати аналізи, проте такої пропозиції з боку працівників поліції за досліджуваними подіями озвучено не було.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо обставин досліджуваних подій, повного та всебічного розгляду вказаного провадження, судомапеляційної інстанції в режимі відеоконференцзв'язку повторно опитаніполіцейські ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області сержанти поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .
Інспектор поліції Шевченко Т.В. пояснив, що ОСОБА_1 знає за характером свої роботи. Оскільки після подій, що мали місце за участю ОСОБА_1 , пройшло більше року, то є моменти, які він не пам'ятає. За досліджуваними подіями, що мали місце по вул. Соборній у смт. Димер, був помічений автомобіль, чи-то «КІА», чи-то «Хюндай», який стояв, зупинившись перед світлофором, проте ніяк не реагував, коли загорівся зелений сигнал світлофора. Світлофор вже змінив свої кольори у зворотньому порядку, а автомобіль все ще стояв, що і привернуло їх увагу. Коли здійснили розворот у бік цього автомобіля, цей транспортний засіб почав свій рух. Були увімкнені проблискові маячки на службовому автомобілі. За цей час вказаний автомобіль проїхав метрів 5-7, заїхав на узбіччя. Вони (поліцейські) підійшли до автомобіля, за кермом якого, як з'ясувалось, була ОСОБА_1 , яка, що було видно очевидно, знаходилась у стані сильного алкогольного сп'яніння. Як він пам'ятає, потім почались якісь незрозумілі дії, нецензурна лайка з боку водія ОСОБА_1 . Через деякий час приїхав родич ОСОБА_1 , представився та повідомив, що працює в ДСО Деснянського району м. Києва. Ця особа сіла за кермо автомобіля ОСОБА_1 і намагалась уїхати з місця події. З огляду на події, які відбувались, було повідомлено спочатку їх керівництво, яке, у свою чергу, поінформувало про ці події керівництво цього громадянина (родича ОСОБА_19 ). Пам'ятає, що ОСОБА_1 відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Невдовзі прийшов чоловік ОСОБА_1 , який погрожував свідкам-понятим, вказуючи, що «для них так це не пройде». Потім був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , викликаний евакуатор і за цей час чоловік ОСОБА_1 постійно заважав у роботі працівників поліції. На місці подій було дуже велике скупчення людей, які, у тому числі, знімали події на відео. Як він пам'ятає, окрім, як пройти освідування за допомогою приладу «Драгеру», ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд у лікаря. З огляду на те, що пройшло багато часу від досліджуваних подій, стверджувати, що саме він це озвучував ОСОБА_1 , він не може, проте така пропозиція була. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складав його напарник ОСОБА_10 , а він, можливо, направлення на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння та акт. Всі дії та події відбувались у присутності ОСОБА_1 , проте вона була у стані сильного алкогольного сп'яніння і не все розуміла та сприймала. Коли родич ОСОБА_1 перешкоджав діям працівників поліції, щодо нього були застосовані кайданки і сльозоточивий газ, який має властивості розпилюватися. Щодо ОСОБА_1 сльозоточивий газ не застосовувався. Пояснення, надані ним у суді першої інстанції, не відрізняються від тих, що надані ним у суді апеляційної інстанції, вважає їх правдивими. Як він пам'ятає, так і надає пояснення. Наскільки він пам'ятає, то ОСОБА_1 пропонували пройти освідування у лікаря-нарколога, проте, наразі, однозначно відповісти не може, оскільки зі сплином часу не пам'ятає.
Інспектор поліції ОСОБА_10 пояснив, що знає ОСОБА_1 за обставин, коли щодо неї був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. За сплином часу багато чого не пам'ятає, оскільки пройшов великий проміжок часу з тих подій. Пам'ятає, що автопатруль знаходився на вул. Соборності, прямували у сторону м. Києва на патрулювання. Він ( ОСОБА_10 ) був головним, в складі екіпажу був інспектор поліції ОСОБА_2 . У ході патрулювання був помічений автомобіль, який, знаходячись на перехресті, не рухався. На службовому автомобілі були увімкнуті проблискові маячки, помічений автомобіль розпочав свій рух і зупинився на узбіччі дороги. Він з планшетом вийшов з автомобіля, представився водію, яка почала сміятись, виражатись нецензурною лайкою. Пасажирка, яка була з нею в автомобілі, по мобільному телефонувала комусь. Все фіксувалось на бодікамеру. За технічну справність та роботу бодікамеру він відповідальність не несе, зафіксований час може і не співпадати з дійсністю, проте все, що робилось ним проговорювалось і фіксувалось під відеозапис. ОСОБА_1 пред'явила посвідчення водія та документи на транспортний засіб, що зайняло у неї певний час. Оскільки у ОСОБА_1 був відчутний запах алкоголю з порожнини рота, млявість мови, їй було запропоновано пройти освідування за допомогою приладу «Драгер» і в медичному закладі, що зафіксовано на відео. Він зупинив свідків. У цей час підійшов брат ОСОБА_1 , пред'явив службове посвідчення. Потім ОСОБА_1 перелізла на пасажирське сидіння, її пасажирка пересіла на заднє сидіння автомобіля, а брат ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, почав рух і ледь не наїхав на працівника поліції. Автомобіль був зупинений, брат ОСОБА_1 - затриманий та на нього одягли кайданки. ОСОБА_1 вибігла з автомобіля, почала кричати, ображати працівників поліції. У цей час підійшов її чоловік, який також був у стані алкогольного сп'яніння. Всі події, що мали місце, зафіксовані і у письмових поясненнях свідків. Чоловік ОСОБА_1 казав їй, що саме потрібно їй робити. Він пропонував ОСОБА_1 пройти освідування і у медичному закладі також. При цьому були присутні свідки. Чоловік ОСОБА_1 заважив їм у роботі, був викликаний ще один патрульний екіпаж поліції, оскільки вони не справлялись, з огляду і на психологічний тиск на них. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля, він запропонував пройти їй освідування на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 почала ображати їх, та була попереджена, що така її поведінка буде розцінена, як ухиляння від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Він пропонував пройти освідування у Вишгородській лікарні. Особисто він не чув, щоб ОСОБА_1 наполягала на огляді у лікаря-нарколога. Вона постійно ухилялась від проходження за допомогою приладу «Драгер» та у лікарні, оскільки підкорялась тому, що їй казав її чоловік. За часом події тривали приблизно 1,5 години, може більше. З огляду на стан, у якому перебував, при постійному психологічному тиску, міг помилитись та зазначити невірний час у протоколі про адміністративне правопорушення. Щохвилинно не може сказати, коли саме ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з часу досліджуваних подій пройшло багато часу. Як тільки він з самого початку підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , то остання вже ухилялась від проходження огляду, і навіть через 10 хвилин розмови з нею нічого не помінялось. Разів 5-10 пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, також і при свідках, і до застосування сльозоточивого газу по відношенню до її брата, так і після цього. ОСОБА_1 уходила з місця подій, потім повернулась, виражалась нецензурною лайкою, не забажала отримувати протокол про адміністративне правопорушення. Відеозапис подій вони перекидають на диск у повному його обсязі, а адмінпрактика вирішує, яку саме його частину долучати до матеріалів та скеровувати до суду. Чому у протоколі не вказано, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається направлення, пояснити не може, оскільки події давно мали місце. Під висловом «матеріали справи», що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, які долучені до цього протоколу, малось на увазі повністю всі матеріали у даній справі, оформлені щодо ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП. Чому не зазначено про долучення направлення до протоколу про адміністративне правопорушення, сказати не може. Коли за часом було складено направлення сказати не може, означене направлення було оформлено до складання протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 при свідках було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до чинного законодавства та п. 2.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 своїми діями повністю ухилялась від проходження огляду у медичному закладі та за допомогою приладу «Драгер». У ОСОБА_1 був сильний запах алкоголю з порожнини рота, і як вона все може пам'ятати, він не знає.
Після опитування працівників поліції ОСОБА_10 і ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вказала, що не підтримує їх пояснення, надані у суді апеляційної інстанції. Їй ніхто не пропонував пройти освідування в лікарні та здати аналізи, вона сама на цьому наполягала, оскільки не довіряла показникам приладу «Драгер». Коли працівники поліції запропонували пройти освідування за допомогою приладу «Драгер», то підійшли зі свідками, їй у цей час стало погано, просила викликати «швидку допомогу», все це відбувалось під час комендантської години. Ніхто не пропонував поїхати у лікарню. Щодо письмових пояснень свідків, наявних у матеріалах справи, то свідки зазначили, що чули пропозицію працівників поліції про проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», проте нічого не вказали про пропозицію проїхати до медичного закладу. Окрім як за ст. 130 КУпАП, інших документів/протоколів за порушення Правил дорожнього руху працівниками поліції складені не були.
Захисником ОСОБА_20 15 квітня 2024 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції подані письмові пояснення щодо показань інспекторів поліції, наданими останніми у судовому засіданні суду першої інстанції 21 грудня 2023 року.
У цих поясненнях приведені відповіді інспектора ОСОБА_10 на деякі питання захисника ОСОБА_20 , а також зазначено, що зі слів інспектора ОСОБА_2 останній не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, пропозиції надходили саме від інспектора ОСОБА_10 . ОСОБА_2 не міг пояснити, чому направлення складене ним, хоча він не пропонував проходити огляд у медичному закладі. Саме на цих поясненнях, як зазначив захисник, опирався суд при винесенні оскаржуваної постанови.
А тому, захисник вважає пояснення інспекторів поліції, наданими ними у судовому засіданні 8 квітня 2024 року, вигаданими від першого до останнього слова та такими, що не відповідають дійсним обставинам, які відбулись 1 квітня 2023 року, з огляду на що просить суд апеляційної інстанції віднестись до них критично, оскільки пояснення інспекторів поліції повністю суперечать поясненням, наданими ними 21 грудня 2023 року (ас. 132-133).
Окрім того, підтримуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить звернути увагу на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівники поліції, пропонуючи ОСОБА_1 пройти освідування за допомогою приладу «Драгер», у той же час не пропонували їй проїхати до закладу охорони здоров'я. З пояснень інспектора поліції вбачається, що він пропонував пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», а всі послідуючі його дії зафіксовані на бодікамеру. З пояснень інспекторів поліції вбачається, що досліджувані події за часом відбувались біля двох годин, а тому, на переконання захисника, у працівників поліції було достатньо часу, щоб запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 особисто зверталась до поліцейських, щоб провести такий огляд у медзакладі, коли процедура по складанню протоколу про адміністративне правопорушення ще не була завершена, проте така вимога ОСОБА_1 проігнорована поліцейськими, хоча вони і не були позбавлені такої можливості.
Захисник наголошує, що у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , надаючи пояснення, казали, що не чули, щоб ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд у медичному закладі. Ними надані пояснення відносно того, що в їх присутності такого не було.
Окрім того, у суді першої інстанції, як зазначає захисник, інспектор поліції ОСОБА_10, надаючи пояснення підтвердив, що не пам'ятає, чи пропонувалось ОСОБА_1 пройти освідування у медичному закладі, а з дослідженого відеозапису вбачається, що жоден з працівників поліції не озвучував вимогу пройти освідування у лікарні. Досліджений відеозапис не містить об'єктивних даних про вимогу ОСОБА_1 пройти освідування у медзакладі, як і не містять такої інформації первинні письмові пояснення свідків, наявні у матеріалах справи.
Захисник звертає увагу, що у протокол про адміністративне правопорушення внесені зміни, оскільки спочатку частина перша статті 130 КУпАП зазначена не була, що підтверджується примірником цього протоколу, наданого ОСОБА_1 , а в самому протоколі про адміністративне правопорушення у графі «до протоколу додаються» не зазначено про долучення до цього протоколу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6 неодноразово викликались до суду апеляційної інстанції, жодного разу у судове засідання не з'явились, про причини неявки Київський апеляційний суд не повідомили, будь-яких заяв не подавали.
Примусовий привід свідків у судове засідання для надання ними пояснень у провадженні, що відбувається за правилами КУпАП, не передбачений.
Суд апеляційної інстанції, повторно дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, відеозапис досліджуваних подій, опитавши поліцейських ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області інспекторів поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_2 погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції у зв'язку з порушенням останньою Правил дорожнього руху, не виконала вимогу працівника поліції про проходження у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення останньою п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що і передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, доводи захисника Шимка А.О. про те, що працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки за поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими нею у суді першої інстанції, вона відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки у зв'язку з тим, що поліцейські викликали у неї недовіру, але у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я навпаки була згодна, але працівниками поліції пройти такий огляд запропоновано не було та відповідного направлення видано також не було, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими з огляду на таке.
Приписами ч. 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З дослідженого відеозапису подій, долученого до матеріалів справи інспектором поліції, вбачається, що ОСОБА_1 висловлювала недовіру свідкам, вперше залучених працівниками поліції, проте жодного разу не висловлювалась проти застосування технічного приладу, а, окрім того, не висловлювалась відносно того, що вона не довіряє покажчикам приладу «Драгер», і така її версія щодо недовіри саме показникам технічного засобу з'явилась лише в суді першої інстанції та підтримана нею у суді апеляційної інстанції. У подальшому ОСОБА_1 відмовлялась від проходження огляду на стан сп'яніння тільки на тій підстави, що у неї є таке право, неодноразово наголошуючи на цьому.
Доводи ж захисника про те, що ОСОБА_1 була згодна пройти огляд у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, але працівниками поліції пройти такий огляд запропоновано не було та відповідного направлення видано також не було, на увагу не заслуговують, оскільки, по-перше, як вбачається з відеозапису, долученого стороною захисту, ОСОБА_1 про проходження огляду у медичному закладі озвучила після того, як був складений щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, по-друге, направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складається не для вручення водію і йому не передається, як помилково вважає апелянт, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи. Більш того, посилання ОСОБА_1 , що їй не надали направлення, оскільки вона самостійно хотіла пройти такий огляд, взагалі не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки огляд відповідно до положень ч. 4 ст. 266 КУпАП проводиться тільки у присутності поліцейського.
Окрім того, не є переконливими й доводи апелянта про те, що ні наявними у матеріалах справи письмовими доказами, ні відеозаписами, ні поясненнями свідків неможливо встановити, що таке направлення складалося у присутності ОСОБА_1 під час складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, і у направленні на огляд відсутні будь-які підписи чи зауваження самої ОСОБА_1 , у той час, як у протоколі серії ААБ № 079930 ОСОБА_1 надала свої заперечення, що, на переконання апелянта, свідчить про те, що направлення на огляд до медичного закладу очевидно оформлювалося вже без присутності ОСОБА_1 , оскільки, як зазначалось вище, направлення складається не для вручення водію, а складається працівником поліції, як підстава проведення лікарем огляду особи. Окрім того, законом не передбачено вручення або ознайомлення, а тим більше під підпис, особи з таким направленням, а тому не свідчить про його складання у позапроцесуальний спосіб, як вважає сторона захисту.
Посилання апелянта на те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , опитані у суді першої інстанції, засвідчували відмову водія виключно від проходження експрес-тесту, однак, жоден з цих свідків не підтвердив ні факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, ні навіть такої вимоги з боку працівників поліції, на увагу не заслуговують, оскільки за змістом їх пояснень, викладених у судовому рішенні, вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона неодноразово категорично відмовлялася; від проходження якого самого огляду на стан алкогольного сп'яніння (на місці зупинки чи в медичному закладі) пропонувалося працівниками поліції, вони не пам'ятають, оскільки протягом всього часу як їм, так і працівникам поліції заважали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які намагалися відігнати свідків, перебивали працівників поліції, поводили себе неадекватно, ОСОБА_1 також поводила себе неадекватно, мала ознаки алкогольного сп'яніння, кидалася на працівників поліції, виражалася в їх бік нецензурною лайкою, намагалася покинути місце події.
Тобто поняття «не підтвердив» та «не пам'ятають» не є тотожними, і твердження сторони захисту у цій частині про зворотнє є безпідставним.
Окрім того, пояснення працівників поліції про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд і в медичному закладі, хоча це й не знайшло фіксації на відеозаписі, опосередковано підтверджуються й тим, що після складання протоколу про адмінправопорушення ОСОБА_1 вказувала, що вона готова пройти такий огляд у медичному закладі. При цьому суд апеляційної інстанції враховує обставини, які відбувались протягом всього часу, те, що бодікамера була лише в одного працівника поліції, який не знаходився протягом всього часу біля ОСОБА_1 .
Зауваження апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується з інкримінованим їй правопорушенням, відповідає дійсності, проте поза увагою захисника залишився той факт, що дані письмові пояснення у протоколі викладені ОСОБА_1 3 квітня 2023 року в Управлінні поліції, оскільки 1 квітня 2023 року вона відмовилась отримувати копію протоколу про адміністративне правопорушення після його складання на місці подій, що підтверджується відеозаписом досліджуваних цих подій.
Посилання апелянта на те, що місцевим судом під час дослідження доказів у справі було неодноразово встановлено та наголошено на тому, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на місці зупинки, однак при цьому, судом не було встановлено факту відмови ОСОБА_1 від огляду у медичному закладі, зазначаючи, що відсутність такої вимоги зі сторони поліцейських пройти огляд у медичному закладі сталось через втручання третіх осіб у їх розмову з ОСОБА_1 , є непереконливими та були предметом перевірки судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, однак остання неодноразово та в категоричній формі відмовилася від його проходження з підстав недовіри свідкам. Працівники поліції намагалися роз'яснити порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, однак в цьому їм постійно заважали як сама ОСОБА_1 , яка кидалася на працівників поліції, перебивала їх, постійно їх ображала, виражалася на їх адресу грубою нецензурною лайкою, так і її чоловік ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_4 , які постійно заважали, створювали перешкоди, виражалися в бік працівників поліції нецензурною лайкою, кидалися в бійку, відволікали свідків, намагалися покинути місце події, поводили себе неадекватно, іншим чином намагатися створити умови, щоб ОСОБА_1 уникнула відповідальності. Працівниками поліції дії ОСОБА_1 було розцінено, як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складено протокол за ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
З даними висновками погоджується й суд апеляційної інстанції і доводи сторони захисту про протилежне їх не спростовують.
Суд апеляційної інстанції вважає слушним зауважити, що особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов'язки, у тому числі й обов'язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово казала працівникам поліції, що вона обізнана щодо своїх прав і обов'язків відповідно до чинного законодавства, при цьому, неодноразово відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначаючи, що це її принципова позиція.
Доводи апелянта про те, що відразу після залишення ОСОБА_1 транспортного засобу працівниками поліції стосовно неї було застосовано спецзасіб у вигляді сльозоточивого газу, які відносяться до засобу сльозоточивої та дратівливої дії, їх застосування викликає у людини ураження органів дихання (дихальні розлади, хрипи), ушкодження шкіри та очей, частково шлунково-кишкової системи тощо, то будь-які результати оцінки ознак сп'яніння особи після застосування відносно неї подібних спецзасобів не можуть вважатися належними, а їх використання може привести до хибних висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, є безпідставними, оскільки ознаки алкогольного сп'яніння працівниками поліції виявлені у ОСОБА_1 ще тоді, коли остання перебувала у транспортному засобі. По-друге, сльозоточивий газ був застосований щодо ОСОБА_4 , коли останній підійшов на місце події, сів за кермо автомобіля, та разом з ОСОБА_1 , яка на цей час перелізла на пасажирське переднє сидіння, намагались уїхати з місця подій, ледь не наїхавши на працівника поліції. З огляду на втручання в діяльність працівника поліції та прояв злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків стосовно ОСОБА_4 був застосований сльозоточивий газ, і його застосування ніяким чином не вплинуло на дійсне встановлення ознак алкогольного сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 у ході спілкування з нею ще до наведених обставин.
Що стосується доводів захисника в частині того, що у примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, наданому працівниками поліції ОСОБА_1 , не зазначена частина статті 130 КУпАП, і до пояснень працівників поліції, що на копії не відбилась ця частина, слід віднестись критично, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який є предметом розгляду, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції у сторони захисту не викликало сумніву щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 та межі інкримінованого їй адміністративного правопорушення
Доводи ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, що вона була у неналежному емоційному стані, засмучена, а тому можливо, неправильно відреагувала на обставини, які відбувались, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються даними відеозапису подій, яким зафіксований стан та поведінка ОСОБА_1 за досліджуваних обставин.
Некоректність//неточність зазначення часу в різних документах, наявних в матеріалах провадження, на чому акцентує увагу сторона захисту, не є тими порушеннями, які б могли вплинути на прийняте судом рішення, тим більше, що на відеозаписі, наявному у матеріалах справи, працівником поліції проговорюється час - 21.57 год.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладених у постанові.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, висновки судді місцевого суду у постанові від 21 грудня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення наОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Шимка А.О. не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шимка Андрія Олександровича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва