23 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32870/23
Суддя І інстанції - Царікова О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -
ТОВ «Мототехімпорт» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000116/1 від 26.07.2023.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв'язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Тернопілська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. .
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мототехімпорт» уклало з компанією JINCHENG GROUP IMP. AND EXP. CO, LTD (Китай) зовнішньоекономічний контракт №JNG/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту.
Компанією JINCHENG GROUP IMP. AND EXP. CO, LTD відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №JNG/1, Специфікації від 01.03.2023 №2023-1, рахунку-фактури №JNG/2023-1А від 17.04.2023 було здійснено поставку 192 мотоциклів.
Товарна партія відповідно до Специфікації від 01.03.2023 №2023-1 поставлялась на умовах FOB Чонгкінг (Китай) згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010».
19.07.2023 ТОВ «Мототехімпорт» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованого товару подано до Тернопільської митниці електронну митну декларацію №23UA403070002257U9 та документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт №JNG/1 від 01.03.2023; специфікація від 01.03.2023 №2023-1; рахунок-фактура №JNG/2023-1А від 17.04.2023; пакувальний лист; платіжні інструкції №55 від 12.04.2023 та №92 від 11.05.2023; договір ТЕО №KL-584/22 від 07.12.2022; заявка на перевезення №32 від 20.04.2023; коносамент №HS123041879 від 27.04.2023; рахунки від 22.06.2023 №182/23 та 182.1/23; акт виконаних робіт №182/23 від 25.06.2023; накладні від 07.07.2023 №304980 та №305110.
Відповідачем після опрацювання електронної митної декларації №23UA403070002257U9 від 19.07.2023 та наданих документів, направлено позивачу електронне повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Позивачем на вимогу відповідача, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, листом за вих. №54 від 25.07.2023 додатково було надано: комерційну пропозицію виробника від 03.01.2023 та прайс-лист від 03.01.2023, виписку з банківського рахунку за квітень-травень 2023 року, довідку про транспортні витрати від 23.06.2023, акт виконаних робіт №182.1/23 від 17.07.2023, технічне завдання на поставку товарів від 01.03.2023, листування щодо маркування та платіжну інструкцію №2023244 від 24.07.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
26.07.2023 Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000116/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000188.
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000116/1 Тернопільською митницею зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах, поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- транспортних (перевізних) документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- каталоги, специфікації виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- митну декларацію країни відправлення (Китай).
Прийняте Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтоване наступним.
Автоматичною системою аналізу ризиками згенеровано одну із форм митного контролю щодо можливого заниження митної вартості за кодом Мф 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.
Під час здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товару митним органом встановлено, що за результатами проведеного митного огляду виявлено інші відомості щодо моделі та торговельної марки, а саме: “маркування КАМАХ Broxigar 200. Дані відомості відсутні у товаросупровідних документах та не заявлені в описі графи МД”.
Також, встановлено, що морське перевезення товару з порту відправлення CHONGQING Китай до порту призначення Gdansk Польша здійснено згідно Коносаменту від 27.04.2023 №HS123041879.
Наземне перевезення залізничним транспортом згідно залізничних накладних відбулося від станції Медика до Мостиська. Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, за маршрутом Гданськ-Медики митному органу не подано.
Надані платіжні інструкція № 55 від 12.04.2023, № 92 від 11.05.2023 не містить всіх обов'язкових реквізитів, встановлених розділом II Постанови НБУ від 28.07.2023 №216.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу, у зв'язку з тим, що вартість ідентичних мотоциклів торговельної марки та моделі КАМАХ Broxigar 200 та мотоциклів зі схожими технічними характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах (lucero.com.pe, www.alibaba.com,made-in-china.com, https://ru.made-in-china.com/coJincheng-global/product_China-Jincheng-Jc200y-Dirt-Bike-Motorcycle_egyhuiyrg.html) є вищою за заявлену декларантом.
На вимогу митного органу надано прайс-лист від 03.01.2023 та комерційну пропозицію від 03.01.2023. Подані документи не містять всіх даних щодо торговельної марки та моделі, що були встановлені в ході митного огляду або тих, що заявлені в МД. Крім того, прайс-лист адресовано виключно ТОВ «Мототехімпорт» і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB, CHONGINQ, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, повідомлено декларанта про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України.
Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію з інтернет ресурсів https://ru.made-in-china.corn/coJincheng-global/product_China-Jincheng-Jc200y-Dirt-Bike-Motorcycle_egyhuiyrg.html (додано до МД) щодо пропозиції продажу товару зі схожими технічними характеристиками від виробника JINCHENG GROUP IMP. AND EXP. CO., LTD на умовах поставки FOB на рівні 550 дол. СІІІА/шт. Митна вартість 1 мотоцикла визначена із врахуванням задекларованих витрат на транспортування 23,9584 дол. США/шт на рівні 573,9584 дол. США/шт.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.
Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.
Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Спростовуючи доводи митного органу про ненадання позивачем транспортних перевізних документів, суд першої інстанції вірно зазначив, що товариством до митного органу були надані наступні транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: договір ТЕО №К-584/22 під 07.12.2022; заявку на перевезення №32 від 20.04.2023; коносамент №HS123041879 від 27.04.2023; рахунки від 22.06.2023 №182/23 та №182.1/23; акти виконаних робіт №182/23 від 25.06.2023 та №182.1/23 від 17.07.2023; довідку про транспортні витрати; накладні від 07.07.2023 №304980 та №6305110; платіжну інструкцію №2023244 від 24.07.2023. Згідно відомостей з перелічених документів, спростовуються твердження відповідача щодо неподання позивачем транспортних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, за маршрутом Гданськ-Медики, оскільки з довідки про транспортні витрати - витрати по міжнародній доставці вантажу складають, зокрема, ТЕО за межами кордону України від Гданська до Мостиська - 2000 USD.
При цьому Митний кодекс не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, що узгоджється з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №803/916/17.
Для підтвердження таких складових митної вартості як витрати на транспортування товару позивач надав відповідачу документально підтверджені дані про такі витрати, що містилися в документах, поданих за переліком, передбаченим ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. У наданих транспортних документах витрати на транспортно-експедиторські послуги розподілені до місця ввезення на митну територію України, які позивачем було включено до митної вартості. Транспортно-експедиційне обслуговування на суму 1200 USD надавалось безпосередньо на території України.
Також суд першої інстанції вірно зауважив, що умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачено страхування товару, оскільки останній поставлявся на умовах FОВ, що згідно Правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс означають, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов'язку по страхуванню товару немає ані у продавця, ані у покупця. Відтак, страхування оцінюваного товару не відбувалось, а отже, відсутні підстави для підтвердження таких витрат.
Позивачем було надано відповідачу прайс-лист, яким визначені найменування товару, артикул, ціна.
В той же час прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, натомість є таким документом, який надається декларантом на вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбати товар за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Також позивачем до митниці надавалося листування між продавцем та покупцем щодо додаткового маркування придбаних мотоциклів, з якого було встановлено, що про наявність на товарі маркування КАМАХ декларанту стало відомо з листа продавця вже після того, як товарна партія була сформована для відправлення.
Позивачем були отримані пояснення від продавця, з яких вбачається, що маркування, відмінне від замовленого декларантом, було нанесене продавцем самостійно і випадково, без попереднього узгодження з покупцем. Продавець своїм листом запевнив, що фактично технічні характеристики мотоциклів та торгова марка «SPARK» відповідають замовленим технічним характеристикам.
Враховуючи, що товар, готовий для відправлення, мав відповідні технічні характеристики, попередньо узгоджені з покупцем, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» висунув додаткові вимоги про необхідність наявності на товарі інформаційних табличок, що підтверджують торгову марку «SPARK» тa іншу інформацію щодо виробника, відправника, імпортера. Вимоги продавця з цього питання були виконані - на мотоциклах мається інформаційна табличка виробника, яка ідентифікує модель мотоцикла, торгову марку, а саме «SPARK», під якою поставляється товар, ідентифікаційні номери, інформація про виробника та імпортера. Технічні характеристики поставлених мотоциклів повністю співпадають з замовленими покупцем під час укладання Специфікації №2023-1. Ціна мотоциклів, зазначена в Специфікації, співпадає з цінами, зазначеними в інвойсі №JNG2023-1A, і підтверджується комерційною пропозицією та прайс-листом виробника товару.
Листування щодо наявності на товарі додаткового маркування та технічне завдання на поставку товарів надавалось митниці під час митного оформлення листом товариства від 25.07.2023 № 54.
Отже митному органу були надані вичерпні пояснення, підтверджені документально, що наявність додаткового маркування на товарі ніяким чином не впливає на числові значення вартості товару і не має впливу на правильність визначення митної вартості.
З приводу відсутності на наданих платіжних інструкціях обов'язкових реквізитів, встановлених Постановою НБУ від 28.07.2008 №216 судом першої інстанції вірно встановлено, що всі банківські платіжні документи, які в рамках даної поставки підтверджують факти оплати вартості товарів, і послуг з перевезення, в тому числі платіжні інструкції №55 від 12.04.2023 та №92 від 11.05.2023, містять відмітки банку, що свідчить про відповідність заповнення реквізитів даних платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам розділу ІІ Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, і про прийняття та виконання їх банком.
Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Також митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 23 липня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова