Справа № 496/8744/23
Провадження № 1-кс/496/1489/24
11 липня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023164250000575 від 20.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2023 року на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2023 року, довідку військово-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.09.2023 року, упаковані до експертного сейф-пакету №PSP1180039, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , на пункті пропуску « АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_5 перебувало клопотання дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2023 року за №12023164250000575, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2023 року клопотання дізнавача було задоволено та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадженні №12023164250000575 від 20.12.2023 року на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2023 року, довідку ВЛК на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.09.2023 року, упаковані до експертного сейф-пакету №PSP1180039, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 км. траси Одеса-Рені. Так, 19.12.2023 року до ЧЧ Одеського РУП № 2 надійшло телефонне повідомлення зі спец-лінії 102 про те, що 19.12.2023 року о 10:42 за адресою: АДРЕСА_1 , на пункті пропуску «Маяки», громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою безперешкодного перетину державного кордону, працівникам СБУ пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідку ВЛК № 3773 від 12.09.2023 року на своє ім'я з явними ознаками підробки (ЄО-19857). 19.12.2023 року у період часу з 14:38 год. по 14:45 год. за адресою: АДРЕСА_1 проведено огляд місця події за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля якого виявлено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідку ВЛК №3773 від 12.09.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були вилучені та упаковані до експертного сейф-пакету №PSP1180039. 20.12.2023 року постановою дізнавача СД Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 вказані документи визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
20.12.2023 року в якості свідка допитано працівника СБУ, який пояснив, що під час перевірки документів ОСОБА_4 , який з метою перетину державного кордону України пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, видані ІНФОРМАЦІЯ_3 на його ім'я, було встановлено, що вказані документи мають ознаки підробки, а саме при огляді співробітником СБУ наданих документів встановлено, що печатки на документі не відповідають оригінальним, а друк зроблений поверх печаток. Жодних доказів або обґрунтування того, що вилучені документи є з явними ознаками підробки та мають ознаки речових доказів органом розслідування не подано і в клопотанні не зазначено. Дізнавач з незрозумілих підстав вирішив, що вилучені документи мають ознаки речових доказів, оскільки жодних ознак підробки в клопотанні про арешт майна дізнавачем не наведені. 20.12.2023 року у якості свідка допитано працівника СБУ, який пояснив, що під час перевірки документів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що вказані документи мають ознаки підробки, а саме при огляді співробітником СБУ наданих документів встановлено, що печатки на документі не відповідають оригінальним, а друк зроблений поверх печаток. Разом з цим, свідок - працівник СБУ, не наділений повноваженнями встановлювати ознаки підробки документів. Фактично в матеріалах клопотання не міститься жодного доказу щодо того, що вилучені документи мають ознаки підробки.
Відповідно до п.3.10 Розділу III Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.06.2012 року №407, поглиблена перевірка документа вважається закінченою після складення спеціалістом висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки документа за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції. Разом з тим, висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки вказаних вище документів в матеріалах справи відсутній. Інших доказів, передбачених ст. 84 КПК України, до клопотання не додано. На теперішній час вказані доводи вже не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки в рамках даного кримінального провадження не здійснюються будь-які процесуальні дії. Крім того, як вбачається з відповіді № 7/1103 від 06.03.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 на адвокатський запит №1502/9 від 15.02.2024 року, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідка військово-лікарської комісії №3273 від 12.09.2023 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - видавались. Вказана відповідь спростовує твердження викладені у клопотанні дізнавача щодо підтвердження підробки. Відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 20.12.2023 року за №12023164250000575, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Станом на дату подання вказаного клопотання про скасування арешту майна ані дізнавачем, ані прокурором не вживаються заходи для якнайскорішого завершення досудового розслідування. Крім того, адвокатом ОСОБА_3 були направлені адвокатські запити до Одеського НДЕКЦ МВС України та Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області з питаннями щодо повідомлення, чи проведена експертиза вилучених документів, а саме: довідки військово-лікарської комісії №3273 від 12.09.2023 року та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12023164250000575, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та чи направлялися до Одеського НДЕКЦ МВС України на експертизу вилучені документи. Відповідь з Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області на адвокатський запит не надходила. 22.05.2024 року отримано відповідь з Одеського НДЕКЦ МВС України про те, що згідно з АСУ ДЕУ станом на 16.05.2024 року до Одеського НДЕКЦ МВС матеріали кримінального провадження №12023164250000575 від 20.12.2023 для проведення експертного дослідження зазначених документів не надходили, експертні дослідження не проводились. Зазначені обставини мають ознаки бездіяльності прокурора та дізнавача та свідчать про неналежне відношення до проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке з урахуванням специфіки даного кримінального провадження, вимагає оперативних та ефективних дій, направлених на досягнення мети досудового розслідування. З урахуванням нездійснення органом досудового розслідування до теперішнього часу всіх необхідних слідчих дій у даному кримінальному провадженні та існування беззаперечної необхідності їх проведення для досягнення мети та завдань кримінального провадження, що регламентовано ст. 2 КПК України, заявник вважає, що тимчасове позбавлення власника права на користування майном, щодо якого існують розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, в даному випадку, був достатній період часу для проведення необхідних слідчих дій, а безпідставне тривале обмеження права власності не є співрозмірним і не слугує досягненню завдань кримінального провадження та не відповідає забезпеченню інтересів держави України.
За наведених обставин, вилучені документи підлягають поверненню їх законному власнику, оскільки було достатньо часу для проведення слідчих дій, зокрема направлення запитів для встановлення або спростування факту видачі цих документів відповідним органом та інших дій у разі необхідності, в тому числі пов'язаних з призначенням експертних досліджень. Тривале обмеження особи в період воєнного стану в праві користування військово-обліковими документами, в сукупності з недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та невиправданого зволікання з проведенням першочергових слідчих дій, може призвести до порушення прав ОСОБА_4 . Адвокат ОСОБА_3 звернув увагу щодо дотримання прокурором та дізнавачем вимог ст. 28 КПК України, у відповідності до яких під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Все це свідчить на неефективність досудового розслідування та відсутність належної організації та нагляду за досудовим розслідуванням з боку прокурора-процесуального керівника в даному кримінальному провадженні, що полягає у нездійсненні необхідних та невідкладних заходів для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо дотримання вимог ст. 28 КПК України щодо розумних строків досудового розслідування. Внаслідок неналежного застосування кримінального й кримінального-процесуального законодавства представниками держави, у тому числі дізнавачем та прокурором, ОСОБА_4 безпідставно був позбавлений можливості розпоряджатися та користуватися своїми документами.
Крім того, безпідставно витрачено організаційні й матеріальні ресурси органів досудового розслідування на здійснення кримінального переслідування й реалізацію заходів кримінально-правового впливу за відсутності законних підстав. Обов'язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави. Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовило неправомірне довготривале утримання вилучених документів у ОСОБА_4 , свідчить про невиконання та неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень. У випадку скасування арешту майна слідчим суддею жодним чином не буде допущено порушення прав будь-яких осіб, натомість буде забезпечено відновлення порушеного права ОСОБА_4 , чим буде дотримано функцію слідчого судді у вигляді контролю за дотриманням прав та свобод людини і громадянина. Вилучені документи не мають жодних ознак підробки та не містять протиріччя між собою, а тому заявник вважає, що наявні підстави для скасування арешту.
Прокурор ОСОБА_8 надав заперечення на клопотання про скасування арешту з майна, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що у провадженні сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12023164250000575 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 19.20.2023 року на пункті пропуску «Маяки», ОСОБА_4 , з метою безперешкодного перетину державного кордону України, пред'явив співробітникам СБУ тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідку ВЛК №3773 від 12.09.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_3 , видані на його ім'я, з явними ознаками підроблення. З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що документи, які пред'явив ОСОБА_4 є підробленими, оскільки, на думку свідка, викликають сумнів реквізити документа, зокрема текст надрукований поверх печаток, відсутні підписи тощо. З метою перевірки зазначених відомостей скеровано запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначено судову технічну експертизу документів. З відповіді начальника РТЦК та СП неможливо зробити висновок про достовірність документів, пред'явлених ОСОБА_4 (зокрема щодо виключення особи з військового обліку). Так, на час розгляду клопотання, не встановлено достатньо доказів для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучені документи відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки були об'єктом кримінально-протиправних дій (предметом кримінального правопорушення), що, свідчить про обґрунтованість застосування заходу забезпечення кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи, що на даний час не встановлено достатньо доказів для підтвердження (або спростовування) факту використання завідомо підробленого документу, тобто, для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, вбачається, що в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, але надіслав через систему «Електронний суд» клопотання, в якому просив судове засідання провести за його відсутності та за відсутності ОСОБА_4 , подане клопотання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, але у прохальній частині поданих заперечень просив клопотання розглянути за його відсутності.
Вивчивши подане клопотання та додані до нього матеріали, заперечення, матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що 20.12.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12023164250000575 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 19.12.2023 року до ЧЧ Одеського РУП № 2 надійшло телефонне повідомлення зі спец-лінії 102 про те, що 19.12.2023 року о 10:42 за адресою: АДРЕСА_1 , на пункті пропуску «Маяки», громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою безперешкодного перетину державного кордону, працівникам СБУ пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідку ВЛК № 3773 від 12.09.2023 року на своє ім'я з явними ознаками підробки (ЄО-19857).
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2023 року накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадженні №12023164250000575 від 20.12.2023 року на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2023 року, довідку військово-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.09.2023 року, упаковані до експертного сейф-пакету №PSP1180039, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , на пункті пропуску «Маяки-Удобне» 49 км. траси Одеса-Рені.
У листі Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 19/116/6-12376-2024 від 17.05.2024 року, адресованому адвокату ОСОБА_10 , зазначено, що згідно АСУ ДЕС станом на 16.05.2024 року до Одеського НДЕКЦ МВС матеріали кримінального провадження №12023164250000575 від 20.12.2023 року для проведення експертного дослідження вищевказаних документів не надходили, експертні дослідження не проводилися.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 7/1103 від 06.03.2024 року, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідка військово-лікарської комісії №3273 від 12.09.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 видавалися.
З матеріалів кримінального провадження №12023164250000575 від 20.12.2023 року вбачається, що постановою дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 21.06.2024 року призначено судово-технічну експертизу за експертною спеціальністю 2.3 «дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів», для проведення якої залучено експерта ІНФОРМАЦІЯ_7 . Висновок експерта в матеріалах кримінального провадження відсутній.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 167 КПК України).
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст. 167 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч.2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.1 ст. 170 КПК України).
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування поданого клопотання зазначив, що висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки документів, а саме тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідки військово-лікарської комісії №3773 від 12.09.2023 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матеріалах справи відсутній, в рамках даного кримінального провадження не здійснюються будь-які процесуальні дії.
Натомість, слідчий суддя не погоджується з такими доводами адвоката ОСОБА_3 , оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21.06.2024 року було призначено судово-технічну експертизу. На момент розгляду клопотання про скасування арешту майна висновок експерта на адресу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області не надходив.
Накладаючи арешт на документи, вилучені у ОСОБА_4 , слідчий суддя виходив з того, що наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, а також те, що вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя вважав необхідним клопотання про арешт майна задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки на даний час триває досудове розслідування, висновок експерта за результатами проведеної експертизи вилучених документів не виготовлено, постанова про закриття кримінального провадження винесена не була.
При цьому, не є підставою для скасування арешту, з вилучених у ОСОБА_4 документів, лист ІНФОРМАЦІЯ_4 №7/1103 від 06.03.2024 року, в якому зазначено, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 року та довідка військово-лікарської комісії №3273 від 12.09.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_8 видавалися, оскільки виключно після виготовлення та дослідження висновку експерта може бути прийнято рішення про доцільність скасування арешту майна.
Слідчий суддя визнає слушним доводи прокурора ОСОБА_8 , який зазначив, що на даний час не встановлено достатньо доказів для підтвердження або спростовування факту використання завідомо підробленого документу, тобто, для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що подаючи клопотання про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_3 фактично не погоджується зі строками проведення досудового розслідування, оскільки зазначає, що тривале обмеження особи в період воєнного стану в праві користування військово-обліковими документами, в сукупності з недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та невиправданого зволікання з проведенням першочергових слідчих дій, може призвести до порушення прав ОСОБА_4 .
Частиною 1 ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч.6 ст. 28 КПК України).
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Слідчий суддя наголошує, що оскарження дій дізнавача чи прокурора на недотримання ними розумних строків проведення досудового розслідування здійснюється у порядку, визначеному ст. 308 КПК України, шляхом подачі відповідної скарги до прокурора вищого рівня, який за результатами розгляду такої скарги, за наявності відповідних підстав, вправі надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій.
Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що прокурор та дізнавач невиправдано зволікають з проведенням першочергових слідчих дій у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що у разі необхідності проведення певних слідчих дій, адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не позбавлені можливості звернутися до дізнавача або прокурора з відповідним клопотанням, яке має бути розглянуте в порядку ст. 220 КПК України.
Враховуючи, що заявником не доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба та з урахуванням того, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023164250000575 від 20.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України триває, висновок експерта не отримано, вилучені документи є речовими доказами, з метою недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 28, 98, 131, 174, 372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023164250000575 від 20.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1