Справа № 496/588/24
Провадження № 1-кс/496/1488/24
11 липня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024164250000061 від 20.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2024 року на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 року та довідку військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 перебувало клопотання т.в.о. дізнавача сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12024164250000061 від 20.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2024 року клопотання дізнавача було задоволено та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадженні №12024164250000061 від 20.01.2024 року на довідку військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповнену на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 07.02.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_3 заповнену на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виявлені та вилучені в ході огляду місця події, який проведено 19.01.2024 року на території контрольно-прикордонного посту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на 49 км автошляху М-15 Одеса-Рені. Так, 19.01.2024 року до ч/ч ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» про те, що 19.01.2024 року близько о 10:50 за адресою: АДРЕСА_1 було зупинено на пункті пропуску громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , з метою безперешкодного перетину державного кордону працівнику СБУ пред'явив у якості документу на власне ім'я, що дає право на перетин державного кордону України ТПВ серії НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 з явними ознаками підробки. В подальшому, на підставі вищевказаного повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення старшим слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 19.01.2024 року у період часу з 13:08 год. по 13:16 год. за участю ОСОБА_4 проведено огляд місця події на території контрольно-прикордонного посту « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований на 49 км. автошляху М-15 (Одеса-Рені), в ході якого виявлено та вилучено довідку ВЛК №76/204 від 07.02.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповнену на ім'я ОСОБА_7 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 07.02.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вищевказані вилучені документи під час проведення зазначеного вище огляду місця події запаковано до сейф пакету Національної поліції України за № RIC2000487. Жодних доказів або обґрунтування того, що вилучені документи є з явними ознаками підробки та мають ознаки речових доказів органом досудового розслідування не подано і в клопотанні не зазначено. Фактично в матеріалах клопотання не міститься жодного доказу щодо того, що вилучені документи мають ознаки підробки. Відповідно до п.3.10 Розділу III Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.06.2012 року №407, поглиблена перевірка документа вважається закінченою після складення спеціалістом висновку за результатами здійснення поглибленої перевірки документа за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції. Разом з тим, висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки вказаних вище документів в матеріалах справи відсутній. Інших доказів, передбачених ст. 84 КПК України, до клопотання не додано.
На теперішній час вказані доводи вже не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки в рамках даного кримінального провадження не здійснюються будь-які процесуальні дії. Крім того, як вбачається з відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 № 1776 від 26.02.2024 року, 13.06.2023 року на виконання ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпро від 12.06.2023 року (справа № 203/2689/23) в рамках кримінального провадження №42023040000000258 від 13.04.2023 року у всіх, без винятку, приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 слідчою групою СВ РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області були проведені слідчі дії (обшуки), у ході яких була вилучена документація, у тому числі і книга обліку протоколів ВЛК та відомості щодо видачі військових облікових документів військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому підтвердити чи спростувати інформацію щодо видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 року та довідки військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року на ім'я ОСОБА_4 , у ІНФОРМАЦІЯ_6 нажаль немає можливості. Вказана відповідь спростовує твердження викладені у клопотанні дізнавача щодо підтвердження підробки, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 не може надати відповідь з певних обставин. Відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 20.01.2024 року за №12024164250000061, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Станом на дату подання вказаного клопотання про скасування арешту майна ані дізнавачем, ані прокурором не вживаються заходи для якнайскорішого завершення досудового розслідування. Необхідно здійснити відповідні запити до органів, які вилучили ці документи в рамках іншого кримінального провадження та отримати завірені належним чином фотокопії. Крім того, адвокатом ОСОБА_3 були направлені адвокатські запити до Одеського НДЕКЦ МВС України та Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, з питаннями щодо повідомлення, чи проведена експертиза вилучених документів, а саме: довідки військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 07.02.2023 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках кримінального провадження № 12024164250000061 від 20.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та чи направлялися до Одеського НДЕКЦ МВС України на експертизу вилучені документи. Відповідь з Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області на адвокатський запит не надходила. 22.05.2024 року адвокатом ОСОБА_3 отримано відповідь з Одеського НДЕКЦ МВС України про те, що згідно з АСУ ДЕУ станом на 16.05.2024 року до Одеського НДЕКЦ МВС матеріали кримінального провадження №12024164250000061 від 20.01.2024 року для проведення експертного дослідження зазначених документів не надходили, експертні дослідження не проводились. Зазначені обставини мають ознаки бездіяльності прокурора і дізнавача та свідчать про неналежне відношення до проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке з урахуванням специфіки даного кримінального провадження, вимагає оперативних та ефективних дій, направлених на досягнення мети досудового розслідування. З урахуванням нездійснення органом досудового розслідування до теперішнього часу всіх необхідних слідчих дій у даному кримінальному провадженні та існування беззаперечної необхідності їх проведення для досягнення мети та завдань кримінального провадження, що регламентовано ст. 2 КПК України, заявник вважає, що тимчасове позбавлення власника права на користування майном, щодо якого існують розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, в даному випадку, був достатній період часу для проведення необхідних слідчих дій, а безпідставне тривале обмеження права власності не є співрозмірним і не слугує досягненню завдань кримінального провадження та не відповідає забезпеченню інтересів держави України.
За наведених обставин, вилучені документи підлягають поверненню їх законному власнику, оскільки було достатньо часу для проведення слідчих дій, зокрема направлення запитів для встановлення або спростування факту видачі цих документів відповідним органом та інших дій у разі необхідності, в тому числі пов'язаних з призначенням експертних досліджень. Тривале обмеження особи в період воєнного стану в праві користування військово-обліковими документами, в сукупності з недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та невиправданого зволікання з проведенням першочергових слідчих дій, може призвести до порушення прав ОСОБА_4 . Адвокат ОСОБА_3 звернув увагу щодо дотримання прокурором та дізнавачем вимог ст. 28 КПК України, у відповідності до яких під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Все це свідчить на неефективність досудового розслідування та відсутність належної організації та нагляду за досудовим розслідуванням з боку прокурора-процесуального керівника в даному кримінальному провадженні, що полягає у нездійсненні необхідних та невідкладних заходів для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо дотримання вимог ст. 28 КПК України щодо розумних строків досудового розслідування. Внаслідок неналежного застосування кримінального й кримінального-процесуального законодавства представниками держави, у тому числі дізнавачем та прокурором, ОСОБА_4 безпідставно був позбавлений можливості розпоряджатися та користуватися своїми документами.
Крім того, безпідставно витрачено організаційні й матеріальні ресурси органів досудового розслідування на здійснення кримінального переслідування й реалізацію заходів кримінально-правового впливу за відсутності законних підстав. Обов'язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави. Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під чає здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовило неправомірне довготривале утримання вилучених документів у ОСОБА_4 , свідчить про невиконання та неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень. У випадку скасування арешту майна слідчим суддею жодним чином не буде допущено порушення прав будь-яких осіб, натомість буде забезпечено відновлення порушеного права ОСОБА_4 , чим буде дотримано функцію слідчого судді у вигляді контролю за дотриманням прав та свобод людини і громадянина. Вилучені документи не мають жодних ознак підробки та не містять протиріччя між собою, а тому заявник вважає, що наявні підстави для скасування арешту.
Прокурор ОСОБА_9 надав заперечення на клопотання про скасування арешту з майна, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2024 слідчим суддею задоволено клопотання дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області та накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, вилучене у ОСОБА_4 , а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.02.2023 року; довідку військово-лікарської комісії, видану на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану ІНФОРМАЦІЯ_9 від 07.02.2023 року. Постановою дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 перераховані вище об'єкти матеріального світу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні зважаючи на той факт, що дані об'єкти можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Проведеним дізнанням допитано співробітника Одеського осередку СБ України ОСОБА_10 , котрий повідомив, що ОСОБА_4 19.01.2024 року під час спроби перетину Державного кордону України пред'явив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.02.2023 року та довідку військово-лікарської комісії, видану на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану ІНФОРМАЦІЯ_9 від 07.02.2023 року. Згідно вказаних документів, ОСОБА_4 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Оперативною перевіркою наявних обліків було встановлено, що ОСОБА_4 не знятий з військового обліку. Візуальним оглядом вказаних вище документів встановлено, що текст нанесено поверх відтисків печаток, а підписи відповідних посадових осіб не відповідають дійсності.
Таким чином, в сторони обвинувачення наявні обґрунтовані припущення вважати, що документи, виявлені та вилучені у ОСОБА_4 в ході огляду є предметами кримінального правопорушення.
З метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню, дізнавачем СД ОРУП №2 ГУНП в Одеській області скеровано запит в порядку ст. 93 КПК України до ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо підтвердження факту видачі ОСОБА_4 зазначених документів. Однак, згідно відповіді, що надійшла в розпорядження органу дізнання (вих. №1172 від 08.02.2024) з ІНФОРМАЦІЯ_10 встановлено, що надання запитуваної інформації щодо проходження ОСОБА_4 військово-лікарської комісії та видачі останньому тимчасового посвідчення військовозобов'язаного є неможливим у зв'язку з вилученням в ході обшуку (в рамках іншого кримінального провадження) документації, в т.ч. книги обліку протоколів ВЛК.
З метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню, дізнавачем СД ОРУП №2 ГУНП в Одеській області призначено судову технічну експертизу документів за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення друкарських документів», виконання якої доручено Головному експертно-криміналістичному центру ДПС України, який розташований в м. Київ. Згідно висновку експерта №47-236/39 від 10.05.2024 року встановлено, що відбитки прямокутних штампів «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 «_ _»_ 20___р (підпис) ____» «ЗНЯТО З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ІНФОРМАЦІЯ_1 » у вказаних вище документах (виданих на ім'я ОСОБА_4 ) не нанесені печатками, експериментальні зразки яких офіційно надані ІНФОРМАЦІЯ_9 . Скасування арешту з перерахованих вище об'єктів матеріального світу негативно вплине на ефективність дізнання та об'єктивну можливість встановлення обставин, що підлягають доказуванню, згідно ст. 91 КПК України. Зняття арешту на даному етапі дізнання позбавить орган досудового розслідування можливості прийняти законне, обґрунтоване та неупереджене рішення у кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, але надіслав через систему «Електронний суд» клопотання, в якому просив судове засідання провести за його відсутності та за відсутності ОСОБА_4 , подане клопотання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, але у прохальній частині поданих заперечень просив клопотання розглянути за його відсутності.
Вивчивши подане клопотання, заперечення та додані до них матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що 20.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12024164250000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, за фактом того, що 19.01.2024 року до ч/ч ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» про те, що 19.01.2024 року близько о 10:50 за адресою: АДРЕСА_1 було зупинено на пункті пропуску громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , з метою безперешкодного перетину державного кордону працівнику СБУ пред'явив у якості документу на власне ім'я, що дає право на перетин державного кордону України ТПВ серії НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 з явними ознаками підробки.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2024 року накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадженні №12024164250000061 від 20.01.2024 року на довідку військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 07.02.2023 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У листі Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 19/116/6-12366-2024 від 17.05.2024 року, адресованому адвокату ОСОБА_11 , зазначено, що згідно АСУ ДЕС станом на 16.05.2024 року до Одеського НДЕКЦ МВС матеріали кримінального провадження №12024164250000061 від 20.01.2024 року для проведення експертного дослідження вищевказаних документів не надходили, експертні дослідження не проводилися.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_11 від 26.02.2024 року повідомлено адвоката ОСОБА_3 про те, що 13.06.2023 року на виконання ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпро від 12.06.2023 року (справа № 203/2689/23) в рамках кримінального провадження №42023040000000258 від 13.04.2023 року у всіх, без винятку, приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 слідчою групою СВ РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області були проведені слідчі дії (обшуки), у ході яких була вилучена документація, у тому числі і книга обліку протоколів ВЛК та відомості щодо видачі військових облікових документів військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому підтвердити чи спростувати інформацію щодо видачі тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 року та довідки військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року на ім'я ОСОБА_4 , у ІНФОРМАЦІЯ_6 нажаль немає можливості.
У листі ІНФОРМАЦІЯ_11 від 08.02.2024 року, адресованому т.в.о. дізнавача СД Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 вказано, що 13.06.2023 року на виконання ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпро від 12.06.2023 року (справа № 203/2689/23) в рамках кримінального провадження №12023164250000290 від 05.09.2023 року у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 слідчою групою СВ РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області були проведені слідчі дії (обшуки), у ході яких була вилучена документація, у тому числі і книга обліку протоколів ВЛК, тому підтвердити чи спростувати інформацію щодо видачі довідки військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 року на ім'я ОСОБА_4 нажаль не є можливим. Відповідно до законодавства України щодо сфери військового обліку, мобілізації та мобілізаційної підготовки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підпадає за віком під категорію громадян-військовозобов'язаних.
10.05.2024 року експертом Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України ОСОБА_13 було виготовлено висновок №47-236/39, відповідно до якого, зокрема у пунктах 9, 10 зазначено, що відбиток прямокутного штампу «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов'язаних Малиновським РТЦК та СП___р____ (підпис)», розташований в центральній частині, ближче до лівого краю звороту тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не нанесений штампом, експериментальні зразки відбитків якого надано для порівняльного дослідження. Питання «чи нанесено відтиск штампу «ЗНЯТО З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 07.02.2023 року штампом, експериментальні зразки відтисків якого надано для порівняльного дослідження?» не вирішувалось, в зв'язку з відсутністю відбитку штампа «ЗНЯТО З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 167 КПК України).
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст. 167 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч.2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.1 ст. 170 КПК України).
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування поданого клопотання зазначив, що висновок за результатами здійснення поглибленої перевірки документів, а саме тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 07.02.2023 року та довідки військово-лікарської комісії №76/204 від 07.02.2023 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в матеріалах справи відсутній, в рамках даного кримінального провадження не здійснюються будь-які процесуальні дії. Натомість, такі доводи адвоката ОСОБА_3 спростовуються наявним в матеріалах справи висновком експерта Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України ОСОБА_13 №47-236/39 від 10.05.2024 року, який був долучений прокурором ОСОБА_9 до заперечень.
Враховуючи наявний висновок експерта, слідчий суддя погоджується з твердженнями прокурора про те, що скасування арешту на даному етапі позбавить орган досудового розслідування можливості прийняти законне, обґрунтоване та неупереджене рішення у кримінальному провадженні.
Прокурор у поданих запереченнях зазначив, що постановою дізнавача СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 вилучені у ОСОБА_4 документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, зважаючи на той факт, що дані об'єкти можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та слідчий суддя зауважує, що такі доводи прокурора не спростовані стороною захисту.
Накладаючи арешт на документи, вилучені у ОСОБА_4 , слідчий суддя виходив з того, що наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, а також те, що вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, слідчий суддя вважав необхідним клопотання про арешт майна задовольнити.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.01.2024 року, під час вирішення питання про накладення арешту на вилучені документи, адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відсутні у судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна, отже заявник не скористався своїм правом та не довів необґрунтованість накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Слідчий суддя вважає, що на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки на даний час триває досудове розслідування, постанова про закриття кримінального провадження винесена не була.
Крім того, слідчий суддя вважає, що подаючи клопотання про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_3 фактично не погоджується зі строками проведення досудового розслідування, оскільки зазначає, що тривале обмеження особи в період воєнного стану в праві користування військово-обліковими документами, в сукупності з недотримання органом досудового розслідування та прокурором розумних строків розслідування та невиправданого зволікання з проведенням першочергових слідчих дій, може призвести до порушення прав ОСОБА_4 .
Частиною 1 ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч.6 ст. 28 КПК України).
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч.2 ст. 28 КПК України).
Слідчий суддя наголошує, що оскарження дій дізнавача чи прокурора на недотримання ними розумних строків проведення досудового розслідування здійснюється у порядку, визначеному ст. 308 КПК України, шляхом подачі відповідної скарги до прокурора вищого рівня, який за результатами розгляду такої скарги, за наявності відповідних підстав, вправі надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій.
Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що прокурор та дізнавач невиправдано зволікають з проведенням першочергових слідчих дій у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що у разі необхідності проведення певних слідчих дій, адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не позбавлені можливості звернутися до дізнавача або прокурора з відповідним клопотанням, яке має бути розглянуте в порядку ст. 220 КПК України.
Враховуючи, що заявником не доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба та з урахуванням того, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021164250000061 від 20.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України триває, вилучені документи є речовими доказами, з метою недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 28, 98, 131, 174, 372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024164250000061 від 20.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1