24 липня 2024 року
м. Київ
справа №160/20625/22
адміністративне провадження №К/990/28862/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Університета митної справи та фінансів до Східного Офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Університету митної справи та фінансів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.08.20233,
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Університета митної справи та фінансів на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що позивачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участі його представників у режимі відеоконференції.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у тому числі в режимі відеоконференції.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 160/20625/22 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 28.09.2022 у справі № 140/1770/19.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд справи за участі його представників у режимі відеоконференції, відсутність клопотання від іншого учасника справи про розгляд справи за його участі, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 327, 340, 345, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Університета митної справи та фінансів про розгляд справи за участі його представників у режимі відеоконференції.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 25.07.2024, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду