про відмову у відкритті касаційного провадження
24 липня 2024 року
м. Київ
справа №560/3551/24
адміністративне провадження № К/990/26922/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (суддя Матущак В.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В., Ватаманюка Р.В.)
у справі № 560/3551/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 березня 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07 серпня 2023 року № 102, яка надійшла на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07 серпня 2023 року № 102, яка надійшла на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат пенсій.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, позов задовольнив.
11 липня 2024 року ГУ ПФ України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, зазначає, що пенсія позивачу призначена та перерахована згідно діючого законодавства та у межах покладених на орган Пенсійного фонду України повноважень.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду щодо обмеження розміру перерахованої пенсії особи десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Хмельницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 14 березня 2024 року про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області у касаційній скарзі не формулює таке питання, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», інших норм матеріального та / чи процесуального права.
У зв'язку з цим Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, щодо застосування норм Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсій військовослужбовців та прирівняних до них осіб Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 висловив висновок про те, що:
« буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.».
Також у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
…..
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.»
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відповідно до такої правової позиції касаційного суду, та виходив з того, що ГУ ПФ України в Хмельницькій області має здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром.
У свою чергу ГУ ПФ України в Хмельницькій області не обґрунтовує необхідність відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Хмельницькій області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 560/3551/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Л.В. Тацій
Суддя С.М. Чиркін