Справа № 580/1392/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
23 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Заїки М.М.,
суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Городищенської ОТГ ОСОБА_3, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Городищенський ОТГ ОСОБА_3 (далі - відповідач 1, ОСОБА_3 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2, ОСОБА_2 ), в якому просив:
- визнати дії Голови ОТГ ОСОБА_3 та керівника відділу комунальної власності, житлово комунальної власності ОТГ ОСОБА_2 протизаконними;
- зобов'язати вчинити певні дії відповідачів, а саме негайно розмістити у аукціоні "Прозоро" інформацію про продаж колишнього клубу по вул. Центральна у с. Валява ;
- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
- визнати протиправною бездіяльність голови Городищенської міської ради щодо вчинення дій з реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 № 33-75/8 «Про включення об'єкта до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації» відповідно до вимог Закону України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон № 2269-VIII) та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок № 432);
- зобов'язати голову Городищенської міської ради вчинити дії з реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 «Про включення об'єкта до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації» відповідно до вимог Закону № 2269-VIII та Порядку № 432.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами органу місцевого самоврядування допущено бездіяльність щодо реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8. Належним способом захисту прав позивача є зобов'язання голови Городищенської міської ради забезпечити вчинити дії щодо реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 «Про включення об'єкта до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації» відповідно до вимог Закону №2269-VIII та Порядку №432.
Позовну вимогу зобов'язати негайно розмістити у аукціоні "Прозоро" інформацію про продаж вищевказаного нерухомого майна суд розцінив як передчасну оскільки законодавством передбачено чітку послідовність дій, що передують розміщення інформації безпосередньо на аукціоні, і доказів їх вчинення суду не доведено.
Також суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн задоволенню не підлягає, адже жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо позивач не надав.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині відмови у задоволені позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 скасувати у вказаній частині, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач тривалий час займається питанням купівлі колишнього приміщення клубу у с. Валява. Рішенням Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 ухвалено продати колишнє приміщення клубу у с. Валява через аукціон «Прозоро». Однак, відповідачі протиправно ухиляються від виконання вказаного рішення вже більше п'яти місяців. Внаслідок такої протиправної бездіяльності позивач втратив значні грошові кошти.
Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 09.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідачі не подали відзивів на апеляційну скаргу позивача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 «Про включення об'єкта до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації» вирішено:
1. Включити нежитлову будівлю (колишній сільський клуб) за місцезнаходженням: вул. Іриніна, 39, с. Валява, Черкаського району, Черкаської області до Переліку об'єктів комунальної власності Городищенської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах.
2. Опублікувати інформацію про приватизацію об'єкта на офіційному сайті Городищенської міської ради та в електронній торговій системі «Prozorro. Продажі» згідно вимог чинного законодавства України.
3. Відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства та цивільного захисту населення виконавчого комітету здійснити необхідні заходи по приватизації об'єкта, відповідно до вимог законодавства України та цього рішення.
4. Контроль за виконанням рішення доручити постійній комісії з питань соціально-економічного розвитку, комунальної власності, містобудування, підприємництва, побутового та торгівельного обслуговування, транспорту, зв'язку.
20.10.2023 позивач звернуся до голови Городищенської ОТГ із заявою, в якій просив повідомити його про реєстрації на системі «Прозоро» електронного аукціону на продаж клубу.
11.01.2024 позивач звернувся до голови Городищенської ОТГ із претензією, в якій просив надати відповідь щодо причин нереєстрації на системі «Прозоро» аукціону на продаж клубу та повідомити час такого аукціону.
Доказів відповіді на вказані звернення суду не надано.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо реєстрації на системі «Прозоро» електронного аукціону на продаж вищевказаного комунального майна, позивач звернувся в суд з вказаним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами органу місцевого самоврядування допущено бездіяльність щодо реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8. Належним способом захисту прав позивача є зобов'язання голови Городищенської міської ради забезпечити вчинити дії щодо реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 «Про включення об'єкта до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації» відповідно до вимог Закону №2269-VIII та Порядку №432.
Позовну вимогу зобов'язати негайно розмістити у аукціоні "Прозоро" інформацію про продаж вищевказаного нерухомого майна суд розцінив як передчасну оскільки законодавством передбачено чітку послідовність дій, що передують розміщення інформації безпосередньо на аукціоні, і доказів їх вчинення суду не доведено.
Також суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн задоволенню не підлягає, адже жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо позивач не надав.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.10 Закону №2269-VIII порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:
- формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації;
- опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
- прийняття рішення про приватизацію;
- прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності;
- опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
- проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;
- проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації;
- перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;
- затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;
- затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;
- опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації;
- проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;
- укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу;
- опублікування інформації про результати приватизації;
- прийняття рішення про завершення приватизації.
Відповідно до ст.12 Закону №2269-VIII рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
Приватизація державного або комунального майна згідно зі ст.13 Закону №2269-VIII здійснюється шляхом: продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону №2269-VIII об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №2269-VIII для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через п'ять робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
Згідно із ч.5 ст.15 Закону №2269-VIII аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 25 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів малої приватизації.
Пунктом 20 Порядку №432 передбачено, що орган приватизації після укладення з оператором електронного майданчика договору про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації через свій особистий кабінет опубліковує в реєстрі перелік об'єктів, що підлягають приватизації, та/або зміни до нього протягом п'яти робочих днів з дати його затвердження та/або внесення змін до такого переліку.
Пунктом 22 Порядку №432 визначено, що для продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна, органом місцевого самоврядування.
Аукціонна комісія, утворена органом місцевого самоврядування, подає органу приватизації територіальної громади для затвердження умови продажу об'єкта приватизації, а також додаткові умови продажу (в разі наявності) протягом 15 робочих днів з моменту прийняття представницьким органом місцевого самоврядування рішення про приватизацію об'єкта та здійснення реєстрації права власності територіальної громади на об'єкт приватизації (у разі, коли станом на дату прийняття рішення право власності територіальної громади на об'єкт приватизації, що є нерухомим майном і має балансову вартість, не зареєстровано), а також з моменту отримання позитивного висновку рецензента на звіт незалежного оцінювача про визначення ринкової вартості майна (у разі, коли об'єкт малої приватизації, право власності на який належним чином зареєстроване, не має балансової вартості або прийнято рішення про приватизацію об'єкта на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень).
Орган приватизації територіальної громади затверджує умови продажу (додаткові умови продажу) об'єкта приватизації комунальної власності протягом п'яти робочих днів з моменту подання їх аукціонною комісією.
Відповідно до п.п. 37, 38 Порядку №432 електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.
Оголосити електронний аукціон має право виключно орган приватизації на підставі відповідного рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації з урахуванням вимог пункту 9 цього Порядку.
Згідно із п. а ч.1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо управління комунальною власністю - підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 Закон №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, рішенням Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 вирішено включити нежитлову будівлю (колишній сільський клуб) за місцезнаходженням: вул. Іриніна, 39, с. Валява, Черкаського району, Черкаської області, до Переліку об'єктів комунальної власності Городищенської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах.
Водночас, не вчинено жодних інших дій, направлених на реалізацію вказаного рішення органу місцевого самоврядування, у строки та в порядку, визначеними Законом №2269-VIII та Порядком №432.
Так, у матеріалах справи відсутні докази опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу.
Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про допущення протиправної бездіяльності головою Городищенської міської ради щодо вчинення дій з реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 № 33-75/8 та про необхідність у зв'язку із цим зобов'язати голову Городищенської міської ради вчинити дії з реалізації рішення Городищенської міської ради від 15.08.2023 №33-75/8 відповідно до вимог Закону № 2269-VIII та Порядку № 432.
Також суд першої інстанції правильно розцінив як передчасну позовну вимогу зобов'язати негайно розмістити у аукціоні "Прозоро" інформацію про продаж вищевказаного нерухомого майна, оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами передбачено чітку послідовність дій, що передують розміщення інформації безпосередньо на аукціоні.
При цьому, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дії, які мають передувати проведенню аукціону, а суд не можу зобов'язати відповідача вчинити дії в обхід встановленої процедури.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі не навів доводів щодо спростування висновку суду першої інстанції про передчасність та відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги. У ході розгляду справи позивач не надав нормативного обґрунтування можливості задоволення такої позовної вимоги.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Ними передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є необхідною, однак не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які підлягають доведенню у відповідних спорах. Підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала. Обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із цих складових є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв'язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Вказані висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17.
Аналогічна позиція викладена у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, у даному випадку позивач обмежився лише загальними посиланнями на незаконність бездіяльності відповідачів та завдання йому моральної шкоди, не довівши належними, допустимими та достовірними доказами ні факту наявності такої шкоди, ні наявності його душевних страждання, ні наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідачів та завданням такої шкоди.
Отже, відсутні докази та обґрунтування щодо наявності шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, відсутній розрахунок розміру заподіяної позивачу шкоди та, посилань на те, чим він керувався при визначенні суми моральної шкоди у розмірі 500000 грн.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеним та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив оскаржене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про частково задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.М. Заїка
Судді О.В. Голяшкін
Е.Ю. Швед
Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2024 року.