Справа № 455/1799/23
Провадження № 1-кп/455/89/2024
24 липня 2024 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023141320000077 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 309 КК України,
В провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 309 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023141320000077.
Обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву про відмову від захисника адвоката ОСОБА_4 та просив призначити йому іншого захисника за рахунок держави. Своє клопотання мотивував тим, що захисник не виконує належним чином свої обов'язки.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення заяви обвинуваченого не заперечувала.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви обвинуваченого про відмову від адвоката не заперечував.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 20 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
За приписами частини 3 цієї ж статті відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Пунктом 3 частини 1 статті 49 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Крім того, вирішуючи клопотання обвинуваченого про відмову від захисника, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 15.11.2012 у справі «Єрохіна проти України» (заява № 12167/04), відповідно до пункту 65 якого відмова від гарантованих Конвенцією прав у тій мірі, в якій вона дозволяється, не повинна суперечити жодному важливому суспільному інтересу, має бути встановлена у спосіб, що не допускає двозначності, та супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови. Крім того, перед тим, як вважати обвинуваченого таким, що відмовився від важливого права за статтею 6 Конвенції, з огляду на непрямі ознаки його поведінки слід переконатися, що він міг розумно передбачити наслідки своєї поведінки.
Судом надано можливість конфіденційної розмови обвинуваченого ОСОБА_5 із захисником відповідно до частини 2 статті54 КПК України.
Обґрунтовуючи заяву про відмову від захисника, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що захисник ОСОБА_4 не виконує належним чином обов'язки захисника, передбачені статтею 47 КПК України. При цьому, судом будь-яких даних щодо неефективного здійснення захисником ОСОБА_4 захисту обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Крім того, обвинувачений заявив, що у кримінальному провадженні хоче користуватися правовою допомогою захисника, якого держава має надати йому безоплатно. Таким чином, обвинувачений відмовляючись від захисника, фактично ставить питання про його заміну, адже зазначає про намір отримати правову допомогу безоплатно за рахунок держави відповідно до законодавства, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Вирішуючи питання про відмову від захисника ОСОБА_4 , яка залучена до кримінального провадження на підставі повідомлення ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, старшого інспектора чергового ОСОБА_6 від 06.06.2023 №013-130000546 та здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 згідно із дорученням від 06.06.2023 №013-130000586 про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно до статті 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника із особистих мотивів.
Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості проводити судом заміну адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку статті 78 КПК України).
Право особи на заміну захисника, передбачене статтею 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5.
Будь-які підстави вважати, що захисник ОСОБА_4 порушує вищевказані Стандарти, судом не встановлені. Крім того, судом враховується й те, що обвинуваченим ОСОБА_5 не було укладено угоду про залучення захисника, який би його влаштовував, тобто не скористався правом вільного вибору захисника. У зв'язку з наведеним заява про відмову від захисника судом оцінюється як зловживання процесуальними правами з метою затягнути судовий розгляд.
Таким чином, правові підстави для заміни обвинуваченому ОСОБА_5 вже призначеного йому захисника ОСОБА_4 відсутні.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а також обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів не може залучити його самостійно, а тому на переконання суду обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, у зв'язку з чим відповідно до частини 3 статті 54 КПК України судом не приймається відмова від захисника.
Таким чином, оскільки на переконання суду на даній стадії судового провадження обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а обвинувачений не навів будь-яких мотивованих обґрунтувань для відмови від послуг захисника і не бажає самостійно залучити для участі у справі іншого захисника, а також із врахуванням того, що судом не встановлено обставин, які б вказували на неналежне виконання обов'язків захисником ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття відмови від захисника.
Керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відмову від адвоката ОСОБА_4 .
Роз'яснити учасникам судового провадження право на отримання в суді копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне рішення суду першої інстанції у цьому провадженні.
Суддя ОСОБА_1