ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/24204.10.10
За позовом Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 4 975,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Єлтунова Ю. В. -представник за довіреністю № 8 від 01.01.2010р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" коштів в порядку регресу в розмірі 4 975,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2010р. порушено провадження по справі № 53/242, розгляд справи призначено на 06.09.2010р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 06.09.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 04.10.2010р.
В судове засідання 04.10.2010р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника .відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3083-2 від 01.06.2010р., наданою позивачем.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи ухвалами суду від 19.08.2010р. та від 06.09.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.09.2007р. о 18 год. 45 хв., ОСОБА_1., по вул. Глибочицькій, 58 в м. Києві, керуючи автомобілем «Деу», д/н НОМЕР_2, під час вибору в установлених межах швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, внаслідок чого, під час виникнення небезпеки для руху, під час екстреного гальмування, автомобіль винесло на трамвайну колію зустрічного напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2007р. було вставлено, що водій ОСОБА_1. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1. встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб «Тойота», д/н НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 018042 від 10.09.2007р. Одним із страхових випадків за договором є «ДТП»(відповідно до п. 1.3.1 Договору).
Згідно зі звітом про оцінку майна № 1700 від 22.09.2007р., вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Тойота», д/н НОМЕР_1 складає 10 288,30 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 05.03.2008р. позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 4 975,00 грн. (акт № 1538-07-UA).
Позивач перерахував страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 018042 від 10.09.2007р. суму в розмірі 4 975,00 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією видаткового касового ордеру № 2446 від 20.12.2007р. (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 6264022 від 01.08.2007р., то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 426-10 від 06.05.2010р. щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку). На доказ надсилання претензії позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.05.2010р.
Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи ОСОБА_1., яка керувала автомобілем «Деу», д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 018042 від 10.09.2007р., відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Тойота», д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача в розмірі 4 975,00 грн.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) 4 975 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Грєхова О.А.