12 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-2169/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,
за участю представників:
позивача - Жовтоножка Д.Ф. (довіреність від 09.11.2009 №10875/10/10);
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промекосервіс», м. Запоріжжя
про стягнення податкового боргу
У квітні 2010 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Заводському районі, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Промекосервіс» (далі - ТОВ «НВФ «Промекосервіс», відповідач), у якому просить стягнути з відповідача податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 44 638,10грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на закони України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ) та "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон №509-XII) і зазначає, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 44 638,10грн., у тому числі за основним платежем 42 358,00грн., штрафні санкції у розмірі 2 287,90грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, письмові заперечення чи інші документи від відповідача суд не отримував, клопотання про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлені наступні обставини.
Посадовими особами ДПІ у Заводському районі проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВФ «Промекосервіс» з питання своєчасності надання податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 04.06.2009 №1399/16-120/31189866. Під час перевірки встановлено неподання відповідачем декларації з ПДВ за березень 2009 року.
За результатами перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 №00013411502/0 та нараховані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 170,00грн.
Рішення отримане директором ТОВ «НВФ «Промекосервіс» 27.11.2009, що підтверджується його підписом на корінці цього рішення.
Посадовими особами ДПІ у Заводському районі проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВФ «Промекосервіс», за результатами якої складено акт про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 14.11.2009 №2934/16-120/31189866. Перевіркою встановлено, що відповідач був виключений з реєстру платників ПДВ 02.03.2009 та в порушення п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) в декларації за лютий 2009 року відповідачем не визнано умовний продаж товарних залишків у розмірі 207 120,00грн. та основних фондів у розмірі 4 670,00грн і відповідно не збільшило суму податкових зобов'язань на 42 358,00грн.
За результатами перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 №0003231502/0 та нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 44 475,90грн.. у тому числі 42 358,00грн. основного платежу та 2 117,90грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Указане рішення отримане директором ТОВ «НВФ «Промекосервіс», про що свідчить його підпис на корінці рішення.
Оскільки у встановлені законодавством строки відповідач податковий борг не сплатив, позивачем прийняті податкові вимоги: перша - від 10.12.2009 №1/547, друга - від 14.01.2010 №2/5. Указані вимоги отримані відповідачем.
У адміністративному чи судовому порядку відповідачем податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржувались.
15.02.2010 позивачем прийняте рішення №47 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
На час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена та з урахуванням переплати у сумі 7,80грн. складає 44 638,10грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до Закону №509-XII, податкові органи здійснюють контроль, зокрема, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як встановлено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідачем до податкового органу не надана податкова звітність з ПДВ за березень 2009 року, що встановлено та зазначено в акті перевірки від 04.06.2009 №1399/16-120/31189866.
Відповідно до приписів ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
Згідно з пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку (17,00грн. х 10=170,00грн.).
Оскільки відповідачем до податкового органу податкова звітність з ПДВ не надавалась за березень 2009 року, то штрафні санкції складають 170,00грн. (170,00 х 1).
Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за неподання податкової декларації з ПДВ.
Відповідо до приписів п.9.8 ст.9 Закону 168/97-ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Зі змісту акту перевірки від 14.11.2009 №2934/16-120/31189866 вбачається, що в порушення приписів п.9.8 ст.9 Закону 168/97-ВР відповідачем не визнано умовний продаж товарних залишків у розмірі 207 120,00грн. та основних фондів у розмірі 4 670,00грн і відповідно не збільшило суму податкових зобов'язань на 42 358,00грн., а тому суд вважає, що позивач правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 №0003231502/0, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 44 475,90грн.
Податковий борг згідно п 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп. 4.2. та 4.3. ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржувались, а отже є узгодженними, проте сума заборгованості у добровільному порядку не сплачена.
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
1 Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промекосервіс» (код ЄДРПОУ 31189866) суму податкового боргу у розмірі 44 638,10грн. (сорок чотири тисячі шістсот тридцять вісім грн. 10 коп.) на користь Державного бюджету Заводського району м.Запоріжжя (р/р 34129999700004, МФО 813015, код платежу 99999999, банк ГУДКУ в Запорізькій області, ЕДРПОУ 34677136). Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.С.Янюк