06 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-7035/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Даниловій
за участю представників :
від позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідача Коломієць Ю.С.
СамченкотМ.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до : Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про : визнання податкового повідомлення-рішення нечинним
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання податкового повідомлення-рішення від 0001032303/0 від 02.03.2010 нечинним.
Позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі, а саме: скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 0001032303/0 від 02.03.2010.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Зокрема зазначивши, що відповідно до акту перевірки, встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995, а саме: неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку на суму 5901 грн.
Санкція за зазначені правопорушення передбачена ст. 21 зазначеного закону, а саме до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином штрафна санкція складає 5 901 * 2 = 11 802 грн.
Пунктом 8 наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі» передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат, згідно із додатком № 10 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю. При цьому обов'язковому заповненню підлягають графи «період обліку», витрати на виробництво продукції, сума виручки, «чистий дохід». Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
З урахуванням наведеного відповідач вважає, що перевірка проведена з дотриманням податкового законодавства, а тому, ним правомірно були застосовані до позивача фінансові санкції у сумі 11802,00 грн.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена перевірка господарської одиниці - відділу у магазині який належить позивачу, розташованого за адресою м. Запоріжжя, просп. Леніна, 75. За результатами перевірки складено Акт № 0044/08/26/23/2281115872 від 19.02.2010, яким встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та по слуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: встановлено неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку на суму 5 901 грн.
На підставі зазначеного акту винесене оскаржуване рішення № 0001032303/0 від 02.03.2010, яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 802 грн.
За результатами адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДПА у Запорізькій області скаргу позивача залишено без розгляду.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку № НОМЕР_1 від 04.12.2009 займається торгівельною діяльністю.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 та п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, передбачених законом.
Пунктом 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єктів підприємницької діяльності, які здійс нюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, гро мадського харчування та послуг зобов'язано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В період дії Перехідних положень Конституції України видано Указ Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який регулює загальний принцип застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування.
Пунктом 4 зазначеного Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
При цьому, пунктом 6 цього ж Указу передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
При цьому, преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно зі ст. 6 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, відповідно до п. 6 ст. 9 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами під приємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійс нюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Також, згідно з п. п. 1,5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого поста новою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1269, визначено, що книга обліку доходів витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподат кування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питану оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання по слуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Отже, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, утриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Таким чином, форма Книги обліку доходів і витрат не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Судом встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, платником єдиного податку, який не здійснює продаж підакцизних товарів та веде книгу обліку доходів і витрат, відповідно вимоги Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача не застосовуються.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР не можуть бути застосовані до фізичних осіб-підприємців, оскільки законодавством не передбачено їх обов'язку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, і, відповідно нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР у порядку, передбаченому ст.21 Закону №265/95-ВР є безпідставним.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що нормативно-правовими актами не передбачено ведення обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва, що перебувають на спрощеній сис темі оподаткування шляхом сплати єдиного податку.
Таким чином, доводи позивача спростовуються вищевикладеними обставинами.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 02.03.2010 №0001032303/0.
Стягнути на користь позивача з Державного бюджету судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11.10.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева