Справа № 761/25870/24
Провадження № 1-кс/761/16686/2024
22 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУНП у м. Києві) щодо невнесення відомостей в ЄРДР.
Вказано, що 04.07.2024 ним направлено до ГУНП у м. Києві заяву №2 про кримінальне правопорушення по ч.1 ст.366 КК України слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка зареєстрована за № В-13897.
Однак, відомості за його заявою до ЄРДР внесено не було.
У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просив зобов'язати слідчого Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відомості про кримінальне правопорушення по ч.1 ст.366 КК України слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудового розслідування по заяві №В-13897 від 4.07.2024 слідчого Головного управління Національної поліції у м. Києві.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Уповноважена особа ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 107, ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідні до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №818/15/18 (провадження № 11-1466апп18), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, слідчий суддя має з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, перш ніж дійти висновку про наявність бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як слідує з матеріалів скарги, 04.07.2024 ОСОБА_3 направив до ГУНП у м. Києві заяву №2 про кримінальне правопорушення по ч.1 ст.366 КК України слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Водночас, із заяви вбачається, що за своїм змістом та суттю викладені обставини є висловленням незгоди із процесуальними рішеннями у конкретних справах та не є повідомленням про злочини, оскільки містить інформацію, пов'язану із здійсненням судового провадження і не містить конкретних даних про вчинення вказаними особами кримінальних правопорушень.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до ГУНП у м. Києві тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, у тому числі саме Генеральним прокурором.
Слідчий суддя зазначає, що не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до Державного бюро розслідувань не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, позаяк відомості вносяться про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, яких ОСОБА_3 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує також відповідну судову практику.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (зокрема, справа «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), справа «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom). У рішенні у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» Суд нагадав, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї із справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що, з огляду на обставини тієї справи, таке обмеження було пропорційним (див. «Ернст та інші проти Бельгії» (Ernst and Others v.Belgium).
Також, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №8-рп/2011 від 12 липня 2011 року, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року « Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку, або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Отже, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством і оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів та суддів щодо розгляду та вирішення справи поза процесуальним порядком не допускається.
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявником, перевіривши надані в обґрунтування її доводів матеріали, судом встановлено, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним, тому в уповноважених осіб ГУНП у м. Києві не виникало обов'язку внести відомості до ЄРДР, а відтак, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1