іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Редьки А.І.
суддів
Шевченко Т.В., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 лютого 2007 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, востаннє 4 березня 2004 року і звільненого 21 червня 2005 року умовно-достроково на 7 місяців 5 днів,
засуджено за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено: на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України. Також з вироку виключено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
ОСОБА_1 засуджено за те, що 6 грудня 2006 року о 21 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов на територію 5-ї електропідстанції Луцького тролейбусного депо, що по вул.Карпенка-Карого у м.Луцьку, незаконно заволодів автомобілем “Мерседес-609» вартістю 50000 грн., який належить потерпілому ОСОБА_2.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1. та направити справу на новий апеляційний розгляд. Посилається, що необґрунтованість застосування ст.75 КК України, що потягло призначення ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідача - суддю Шевченко Т.В., обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація дій засудженого є правильними і не оспорюються в касаційному поданні.
Зі змісту вироку видно, що, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, взяв до уваги дані про особу засудженого, який щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.
Разом з тим, усупереч вимогам ст.65 КК України, судом першої інстанції не були враховані інші обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1., зокрема, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, негативних наслідків в результаті вчинення злочину не настало, злочин засуджений скоїв внаслідок збігу важких сімейних обставин.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. без ізоляції від суспільства та застосував ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього відповідні обов'язки.
Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених ст.384 КПК України.
відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора.
Редька А.І. Шевченко Т.В. Заголдний В.В.