Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України
під головуванням Першого заступника Голови
Верховного Суду України Пилипчука П.П.,
за участю заступника
Генерального прокурора України Кудрявцева В.В.
та засудженої ОСОБА_1.
розглянув 24 жовтня 2007 року кримінальну справу за клопотанням заступника прокурора м. Києва, внесеним за поданням п'яти суддів Верховного Суду України, про перегляд у порядку виключного провадження вироку Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку м. Києва, раніше не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2 - 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
В апеляційному і касаційному порядку судове рішення щодо
ОСОБА_1 не перевірялось.
Згідно з вироком ОСОБА_1 25 травня 2006 року о 15 год. 20 хвилин, перебуваючи у кімнаті міліції в адмінбудинку ринку “Лісний», що по вул. Миропільській, 2 у м. Києві, передала 300 гривень хабара оперуповноваженому державної служби боротьби з економічними злочинами Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Єжику А.А., але запропонований хабар ним прийнято не було.
У клопотанні та доповненнях до нього заступник прокурора м. Києва порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1. зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання. Свої доводи мотивує тим, що на час вчинення злочину і постановлення вироку ОСОБА_1 мала дитину віком до 14 років, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України виключає застосування до неї покарання у виді обмеження волі.
Клопотання внесене на судовий розгляд спільного засідання за поданням п'яти суддів Верховного Суду України, які вважають його таким, що підлягає частковому задоволенню, а вирок Деснянського районного суду
м. Києва від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1. - зміні зі звільненням її від покарання, оскільки засуджену не можна вважати суспільно небезпечною.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Нікітіна Ю.І., міркування заступника Генерального прокурора України Кудрявцева В.В., пояснення ОСОБА_1., які підтримали внесене подання, перевіривши матеріали справи і викладені у клопотанні прокурора доводи, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України вважають, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження ( а. с. 130).
Таким чином, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд залишив поза увагою те, що вона має на утриманні дитину віком до чотирнадцяти років і допустив неправильне застосування кримінального закону.
Враховуючи те, що санкцією ч. 1 ст. 369 КК України передбачено покарання лише у виді обмеження волі та штрафу, а також те, що
ОСОБА_1 було засуджено умовно і звільнено від відбування покарання з випробуванням, а призначення їй реального покарання у виді штрафу погіршить її становище, вирок щодо ОСОБА_1. необхідно змінити та на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити її від покарання.
На підставі наведеного, керуючись статтями 400 - 4, 400 - 10 КПК України, Верховний Суд України
клопотання заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити і на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити її від покарання.
Головуючий Пилипчук П.П.
суддя - доповідач Нікітін Ю.І.