Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Селівона О.Ф.,
суддів
Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора
Саленка І.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2006 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України на сто п'ятдесят годин громадських робіт.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, 17 квітня 2006 року заподіяв своїй дочці ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 посилається на порушення судом його права на захист, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - закрити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив касаційну скаргу засудженого задовольнити частково - скасувати ухвалу апеляційного суду щодо нього, а справу - направити на новий апеляційний розгляд; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишатися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку не дотримався усіх вимог і положень закону.
Так, у своїй апеляції на вирок місцевого суду засуджений зазначав про порушення його права на захист, ненадання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та інші порушення вимог кримінально-процесуального закону, які, на його думку, були допущені судом першої інстанції.
Проте, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, жоден із доводів апеляції цим судом не проаналізований і відповіді на жоден із них не дано.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданої на вирок місцевого суду апеляції та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Селівон О.Ф. Кривенда О.В. Кузьменко О.Т.