Головуючий у 1-й інст.суддя Деделюк Б.В. ряд. ст. зв. № 48
господарський суд Івано-Франківської області справа № А-15/30
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
2 жовтня 2007 року м.Львів справа № 22а-1636/07
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
доповідача у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Яворського І.О.
секретаря судового засідання Соколовської А.С.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача- Савчук Н.І. - довіреність № 18141/10/100 від 26.09.2007р., Романович І.Й.- довіреність № 7583/10/240 від 07.05.2007р.
від відповідача- Кузик В.І. - довіреність від 01.01.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробничий комплекс «Лісова пісня»
напостанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2007р. у справі № А-15/30
за позовомДержавної податкової інспекції в Калузькому районі
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробничий комплекс «Лісова пісня»
простягнення 18279,00 грн. податкового боргу, -
o:p> /o:p>
b style='mso-bidi-font-weight:normal'>ВСТАНОВИЛА:o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Позивач - Державна податкова інспекція в Калузькому районізвернувся в господарський суд Івано-Франківської області з позовом до відповідача - ТзОВ «Торгово-виробничий комплекс «Лісова пісня», у якому просить суд стягнути з відповідача в дохід Бюджету заборгованість по податках, зборах та фінансових санкціях у розмірі 18279, 00 грн. основного боргу та 379,68 грн. пені за рахунок активів боржника-відповідача.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2007р. у справі № А-15/30 позов задоволено, за рахунок активів відповідача в дохід Державного бюджету вирішено стягнути 18279 грн. 00 коп. податкового боргу. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач в порушення ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на час розгляду справи не сплатив узгодженої суми податкових зобов'язань у розмірі 18279 грн. 00 коп., а тому відповідно до п.3.1.1 ст. 3 вказаного Закону активи відповідача - як платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що суд першої інстанції, при винесені постанови, не прийняв до уваги, що відповідно до п.7.4.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення щодо продажу активів може бути прийняте при недостатності коштів, отриманих від продажу активів платника податків, а також не враховано, що положення п.9.4.1 ст. 9 даного Закону податковий керуючий або інший працівник податкового органу перш чим звертатися до господарського суду за примусовим стягненням податкового боргу повинен організувати опис активів платника податків.
Заперечення на апеляційну скаргу позивачем не надано.
За даних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав:o:p>/o:p>
Згідно акту звірки, підписаного між сторонами, станом на 30.01.2007р. за відповідачем рахується податковий борг у сумі 18279 грн. 00 коп. (а.с. 4). Вказана сума податкового боргу є узгодженим податковим зобов'язанням відповідача, що підтверджується відповідними податковими вимогами, податковими розрахунками земельного податку відповідача, податковими повідомленнями-рішеннями, актами перевірок від 24.01.2007р., від 25.01.2006р. та від 03.07.2006р. (а.с. 5-19). o:p>/o:p>
Відповідачем у справі не надано доказів, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин на підтвердження самостійної сплати відповідачем до бюджету вказаної податкової заборгованості.o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Згідно статті67Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.3.1.1.ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 7.2.1. ст. 7 даного Закону передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами,є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права прийняв постанову щодо стягнення з відповідача за рахунок його активів в дохід Державного бюджету податкового боргу у сумі 18279 грн. 00 коп. o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Одночасно, посилання відповідача на п.7.4.2 ст. 7 та п.9.4.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним та необгрунтованим, оскільки пункт 7.4.2. Закону передбачає, що рішення щодо продажу активів у випадках, визначених цим пунктом, може бути прийняте при недостатності коштів, отриманих від продажу активів платника податків, передбачених у пункті 7.1 цієї статті, або неможливості їх продажу.Пунктом 7.1 даної статті передбачені джерела сплати податкових зобов'язань або погашенняподаткового боргу платника податківта перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. У даному випадку, судом першої інстанції прийнято рішення про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів відповідача, а не рішення про продаж цих активів. Поряд із цим, п.9.4.1 ст. 9 Закону відноситься до адміністративного арешту активів платника податків, що у даних спірних правовідносинах відсутньо і не є предметом спору.
В силу ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробничий комплекс «Лісова пісня» на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2007р. у справі № А-15/30 залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
О.М.Довгополов
І.О.Яворський