Головуючий у 1-й інст. Довга О.І. Рядок статзвіту № 37
Господарський суд Львівської області Справа № 22-а-2050/07
Справа № 3/327-10/323
25 вересня 2007 року колегія суддів Львівського апеляційного
адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.
суддів: Яворського І.О., Любашевського В.П.
при секретарі Гідей К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» на постанову господарського суду Львівської області від 08 лютого 2007 року, -
встановила:
Постановою господарського суду Львівської області від 08.02.2007 року задоволено позовні вимоги ТзОВ «Іскра» до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, скасовано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 771 від 05.11.2002 року «Про реконструкцію приміщень магазну № 1 «Іскра» на вул. Сихівська, 18».
Постанову суду оскаржило ВАТ «Львівська обласна торгово-виробнича компанія», покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови, якою у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Іскра” відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою господарського суду Львівської області від 08.02.07р. по адміністративній справі № 3/327-10/323 було скасовано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 771 від 05.11.2002 року, яким апелянту було дозволено на підставі висновку МВК здійснити реконструкцію належних йому на праві власності приміщень магазину по вул. Сихівській, 18 та зобов'язано вчинити ряд дій (розробка документації, виконання робіт, реєстрація та ін.) в процесі та після реконструкції належного приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з ч.1 і 3 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд вирішує питання про залучення третіх осіб до справи.
Суд першої інстанції необґрунтовано не залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи ВАТ “Львівська обласна торгово-виробнича компанія” для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, чим порушив його права та інтереси.
Колегією суддів встановлено, що апелянтом з грудня 2002 року здійснювалась реконструкція критої галереї-тераси торгового комплексу “Іскра”, про що з грудня 2002 року було відомо товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Іскра”, яке знаходиться на другому поверсі торгового комплексу “Іскра”.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється; відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України «Про планування і забудову територій» для здійснення реконструкції об'єктів містобудування необхідно отримати дозвіл виконавчого органу відповідної ради; при поданні заяви необхідно додати документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки; згідно положень Законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування» планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з врахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про власність”, який регулював відносини власності на дату звернення апелянта з заявою про надання дозволу на реконструкцію та видання розпорядження власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, у зв'язку з чим має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, та може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності.
Згідно вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч.1 і 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Особа може бути обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Колегією суддів встановлено, що згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення з державного підприємства) та Переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству “Львівська обласна торгово-виробнича компанія”,відкритому акціонерному товариству “Львівська обласна торгово-виробнича компанія” (надалі - ВАТ “ЛОТВК”) передано у власність магазин № 1 “ІСКРА”, що складається з підвалу та першого поверху торгового комплексу “Іскра”, а ТзОВ ВКФ “Іскра” є власником лише другого поверху торгового комплексу “Іскра” загальною площею 671,7 кв.м. При цьому крита галерея-тераса торгового комплексу “Іскра” знаходиться і є складовою частиною першого поверху торгового комплексу, що знаходиться у власності ВАТ “ЛОТВК”. Розпорядженням Сихівської райадміністрації м. Львова від 05.11.2002р. за № 771 за заявою апелянта було надано дозвіл на проведення реконструкції приміщень магазину № 1 торгового комплексу “Іскра” по вул. Сихівській, 18, який згідно з вказаним вище Переліком, що у встановленому порядку затверджений регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області, є власністю останнього.
Тому ВАТ “Львівська обласна торгово-виробнича компанія” вправі була здійснювати реконструкцію приміщень магазину № 1 торгового комплексу “Іскра” як власник цих приміщень відповідно до розпорядження Сихівської райадміністрації м. Львова від 05.11.2002р. за № 771.
Обґрунтовуючи висновок про наявність підстав для скасування розпорядження, суд першої інстанції безпідставно застосував ч.3 ст. 125 ЗК України, оскільки розпорядженням Сихівської райадміністрації м. Львова від 05.11.2002 р. за № 771 не вирішуються питання права власності, права постійного користування або оренди земельної ділянки, а відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України юридичні особи, що одержали у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Висновки суду першої інстанції про допущені порушення абзацу 7 ст. 5 Закону України “Про основи містобудування” та ч.5 ст. 23 Закону України “Про планування і забудову територій” шляхом неврахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, а також посилання на ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, яка регулює питання отримання дозволу у випадку будівництва об'єктів містобудування, також є безпідставними, оскільки частиною 1 статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій” визначено класифікації забудови територій за різними видами, яка визначає будівництво і реконструкцію об'єкта окремими видами забудови територій.
Колегією суддів встановлено, що пунктом 3.5.1 розпорядження Сихівської райадміністрації м.Львова від 05.11.2002 р. за № 771 зобов'язано апелянта після завершення робіт звернутися в міську інспекцію держархбудконтролю для здачі об'єкта по вул. Сихівській, 18 в експлуатацію, а тому посилання суду першої інстанції на цей пункт як на такий, що порушує права ТзОВ ВКФ “Іскра”, і як на підставу скасування розпорядження також є безпідставним.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції є необгрунтованою, прийнята з неправильними застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» задовольнити, постанову господарського суду Львівської області від 08 лютого 2007 року - скасувати.
Прийняти нову постанову про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Іскра» у задоволенні позовних вимог до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 771 від 05.11.2002 року «Про реконструкцію приміщень магазну № 1 «Іскра» на вул. Сихівська, 18».
Постанова може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий О.М.Довгополов
Судді В.П. Любашевський
І.О. Яворський